Рішення № 11341253, 21.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2010 р. Справа № 20/132

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Комплектбудсервіс”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Управління будівництва Рівненської АЕС”

про стягнення в сумі 52 769 грн. 16 коп..

В засіданні приймали участь:           

Від позивача: Кондрашина І.О. (дов. б/н від 23.07.10р.).

Від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Комплектбудсервіс” (надалі –Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області, з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Управління будівництва Рівненської АЕС” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість в сумі 49 450 (сорок дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 45 коп., річні в розмірі 569 (п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 16 коп. та пеню в розмірі 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 75 коп..

20 серпня 2010 року представник Позивача, через канцелярію господарського суду Рівненської області, супровідним листом № 29 від 20 серпня 2010 року (а.с. 36) подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 39-42), в якій, в зв’язку з часткової сплатою Відповідачем заборгованості, просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., річні в розмірі 569 (п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 16 коп. та пеню в розмірі 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 75 коп.. Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням вказаної заяви.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про причини неявки свого повноважного представника не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33, 50). Суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом, встановлено, що 28 серпня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 25 (надалі –Договір; а.с. 11-13), відповідно до пункту 1.1. якого, Позивач зобов’язувався передати у встановлений у даному Договорі термін у власність Відповідача металопродукцію, надалі товар, а Відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором визначається у специфікаціях, рахунках-фактурах Позивача, які є невід’ємними частинами цього Договору, та/або видаткових накладних.

Відповідач гарантійним листом № 162 від 31 серпня 2009 року (а.с. 21) гарантував проведення оплати в сумі 47955 (сорок сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 60 коп..

Після отримання гарантійного листа сторонами була підписана та скріплена печатками специфікація від 1 вересня 2009 року (а.с. 14) на загальну суму 47955 (сорок сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 60 коп..

Відповідно до пункту 1.3. Договору, факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними в рахунках-фактурах та/або накладних, або факт оплати рахунку фактури означає взаємну згоду Позивача та Відповідача з умовами поставки та умовами оплати товару.

На виконання умов Договору Позивач, згідно накладної № РН-0000330 від 3 вересня 2009 року (а.с. 17), поставив Відповідачу товар на загальну суму 49450 (сорок дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 45 коп., який останній отримав на підставі довіреності № 49 від 2 вересня 2009 року (а.с. 19-20).

Згідно пунктів 2.1. – 2.3. Договору, загальна сума цього Договору складає загальну вартість поставленого товару, оплата товару здійснюється Відповідачем по факту поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 32450 (тридцять дві тисячі чотириста п’ятдесят) грн. 45 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-24).

Позивачем Відповідачу направлялися претензія № 7 від 23 квітня 2010 року (а.с. 26) та вимога № 18 від 30 червня 2010 року (а.с. 30. доказ направлення а.с. 31), в яких Позивач вимагав від Відповідача сплати 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по Договору. Вказані претензія та вимога залишені Відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на 21 вересня 2010 року, за Відповідачем перед Позивачем рахується заборгованість за поставлений товар в суму 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп..

Доказів сплати заборгованості Відповідач суду не подав.

Враховуючи вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. ґрунтуються на законі і Договорі та підлягають до задоволення.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем Відповідачу нараховано річні в розмірі 569 (п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 16 коп. (розрахунок а.с. 4).

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку річних.

Відповідно 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 569 (п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 16 коп. річних.

Згідно пункту 5.2. Договору, за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому Договорі та додатках до нього, Відповідач на вимогу Позивача, сплачує Позивачу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 75 коп. (розрахунок а.с. 4).

Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 75 коп. пені.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовними вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Управління будівництва Рівненської АЕС”, 34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Промислова Зона, 31, код 33837105 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Комплектбудсервіс”, 33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 1, код 22586874 –17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 2 749 (дві тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 75 коп. пені, 569 (п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 16 коп. річних, 203 (двісті три) грн. 18 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 23.09.2010р.

Суддя