Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/679/185/2023
Справа № 679/353/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
13 вересня 2023 року місто Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200529635, за умовами якого Банк надав останній кредитні кошти у сумі 17905,00 грн, з встановленим строком користування з 15.05.2016 по 20.05.2017. Відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти у встановлений договором строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої ТОВ «Діджи Фінанс» визначено єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі за кредитним договором, укладеним з відповідачем.
Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором, в той же час відповідачем були порушені умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі та у визначений строк. Внаслідок чого, станом на 28.03.2023 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 200529635 від 15.05.2016 становить 54125,41 грн і складається із: 17905,00 гривень заборгованості за кредитом; 36220,41 гривень заборгованості за відсотками.
31 березня 2023 року ухвалою суду прийнято до розгляду зазначену позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 29.05.2023 позовна заява була залишена без руху у зв`язку із виявленими судом недоліками.
06 червня 2023 року представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків, яка була прийнята судом.
Суддя Томілін О.М. перебував у плановій щорічній відпустці з 14.08.2023 по 08.09.2023 включно.
Учасники справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін повідомлені належним чином.
До суду від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.
За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши доводи позову та перевіривши їх наданими письмовими доказами, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 15 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем було укладено договір у формі заяви (оферти) № 200529635 про надання їй в рамках кредитного продукту «0-5-36» кредиту у сумі 17905,00 грн з яких: 17355,00 грн для придбання товару, а саме: меблі вітальня-кут « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП ОСОБА_2 ); 450,00 грн страхової премії за весь період страхування згідно із договором добровільного страхування за пакетом програм страхування «Персональний медичний помічник» № PMP200529635; 100,00 грн плата за надання довідки про відсутність кредитної заборгованості, із зарахуванням кредитних коштів на рахунок клієнта за № НОМЕР_1 . Сукупна вартість кредиту 19% річних. Строк кредиту 365 днів з 15.05.2016 по 15.05.2017. Також відповідачем 15.05.2016 було заповнено анкету № 2805612, відповідно до якої ОСОБА_1 бажала отримати кредит у сумі 17355,00 грн, строком на 12 місяців (а.с. 7, 8).
ПАТ «Банк Михайлівський» було складено графік платежів до кредитного договору № 200529635 від 15.05.2016, рахунок № НОМЕР_1 , сума кредиту 17905,00 грн, кількість платежів 12 з 10.06.2016 по 10.05.2017. При цьому графіком платежів встановлено, що загальна сума платежів за графіком складає 20651,70 грн, реальна процентна ставка по кредиту дорівнює 19%, абсолютне подорожчання кредиту дорівнює 3296,70 грн (а.с. 10).
15 травня 2015 року відповідачем ОСОБА_1 підписана Довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках кредитного продукту «0-5-36», строком на 12 місяців, сума кредиту 17905,00 грн, орієнтовна вартість кредиту: в грошовому виразі 3296,70 грн, в процентному 19% (а.с. 10 зворот).
Також 15.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем було укладено договір добровільного страхування житті за пакетом за пакетом програм страхування «Персональний медичний помічник» № PMP200529635/450, розмір страхової премії 450,00 грн, страхова сусма 22500,00 грн (а.с. 12).
Відповідно до рахунку № 35/17 від 15.05.2016 ОСОБА_1 було сплачено постачальнику підприємцю ОСОБА_2 17355,00 грн за кут «Каліфорнія» у кількості 1 шт (а.с. 13 зворот).
20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №7_БМ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 200529635, укладеним 15.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідно до витягу з додатку №1 до Договору факторингу №7_БМ про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 20 липня 2020 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором № 200529635 від 15.05.2016 складає 54125,41 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту 17905,00 грн, заборгованості за доходами 36220,41 грн (а.с. 4-5, 15).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 15.05.2016 між відповідачем та ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», шляхом підписання заяви № 200529635 укладений кредитний договір на суму 17905,00 грн, строком дії з 15.05.2016 по 15.05.2017.
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач не надав відзив на позов, не заперечував фактів укладання кредитного договору, отримання кредитних коштів, не спростовував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.
Таким чином, надана позивачем заява № 200529635 від 15.05.2016, рахунок № 35/17 від 15.05.2017 про придбання товару, договір про добровільне страхування життя за пакетом за пакетом програм страхування «Персональний медичний помічник» № PMP200529635/450 є належними доказами підтвердження видачі кредиту відповідачу.
З графіку розрахунку платежів до кредитного договору № 200529635 від 15.05.2016, рахунок № НОМЕР_1 , встановлено, що сума кредиту дорівнює 17905,00 грн, кількість платежів 12 з 10.06.2016 по 10.05.2017. Реальна процентна ставка по кредиту дорівнює 19%, абсолютне подорожчання кредиту дорівнює 3296,70 грн. Аналогічні суми вказані у довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках кредитного продукту «0-5-36». Вказані документи 15.05.2016 були підписані відповідачем.
Тобто загальний розмір кредиту відповідача за кредитним договором № 200529635 від 15.05.2016, зі строком дії до 15.05.2017, з урахуванням всіх платежів та відсотків за користування кредитом, дорівнює 21201,70 грн (17905,00 грн (сума кредиту) + 3296,70 грн (вартість кредиту, процентна ставка 19%)
При цьому, відповідно до витягу з додатку №1 до Договору факторингу №7_БМ про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 20 липня 2020 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором № 200529635 від 15.05.2016 складає 54125,41 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту 17905,00 грн, заборгованості за доходами 36220,41 грн.
Як наголошено у Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в аналогічній справі за № 153/1334/16-ц (провадження № 61-16362св18), які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховані судом при ухваленні рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Вказана правова позиція викладена у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Отже, суд вважає, що з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредиту, а заборгованість по процентам тільки в межах строку дії кредитного договору, а саме з 15.05.2016 по 15.05.2017, як про це зазначено в кредитному договорі (оферті) № 200529635 від 15.05.2016 та графіку платежів по даному кредитному договору.
Відповідно до умов укладеного договору, відповідач зобов`язалася сплачувати 19 % річних, що відповідно до графіку платежів по кредитному договору № 200529635 від 15.05.2016 за весь період строку дії кредитного договору дорівнює 3296,70 грн.
Тобто, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом за період строку кредиту з 15.05.2016 по 15.05.2017, відповідно до доказів наданих позивачем, з якими погоджується суд, складає 3296,70 грн.
Таким чином, з відповідача необхідно стягнути проценти за користування кредитом, нараховані за період строку дії кредитного договору, а саме з 15.05.2016 по 15.05.2017 у розмірі 3296,70 грн.
Враховуючи викладене, з урахуванням наданих суду доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 200529635 від 15.05.2016, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17905,00 грн та заборгованості по процентам у розмірі 3296,70 грн, а всього 21201,70 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивач судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 54125,41 грн, судом їх задоволено частково на суму 21201,70 грн, отже процент задоволених позовних вимог складає 39,17 %, з огляду на що відшкодуванню позивачу підлягають судові витрати у розмірі 1051,32 грн (розрахунок: 2684,00*39,17/100).
Керуючись ст. ст. 509, 512 -514, 517, 526, 544, 612, 625, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2005296635 від 15.05.2016 у розмірі 21201,70 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 1051,32 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ідентифікаційний код 42649746, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М.Томілін
Судове рішення № 113410099, Нетішинський міський суд Хмельницької області було прийнято 13.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 679/353/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: