Рішення № 11340806, 13.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.10 Справа № 22/63/10

за позовом Приватного підприємства “Базіс-95” (69035,м.Запоріжжя, пр.Леніна,151-а, к.9)

до відповідача Приватного підприємства Торгова група “Молочний доктор” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 151-а, к.45)

про стягнення заборгованості за договором № 18 від 06.07.2009 р. у розмірі 177510,80 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

Від позивача –Коваль М.Ф., на підставі довіреності № б/н від 09.09.2010р.

Від відповідача –не з’явився

          09.08.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Базіс-95” з позовною заявою до Приватного підприємства Торгова група “Молочний доктор” про стягнення 177510,80 грн. основного боргу за договором про надання транспортних послуг № 18 від 06.07.2009 р..

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 р. порушено провадження у справі № 22/63/10, судове засідання призначено на 13.09.2010 р., у сторін були витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

          В судовому засіданні 13.09.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 13.09.2010 р. не прибув, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав.

Крім того, 13.09.2010р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив, в якому він не заперечуючи позовні вимоги посилається на важкий стан, який склався на грошово - кредитному ринку України, внаслідок спаду економічної активності в ПП ТГ “Молочний доктор”, знизились обсяги продаж та розрахунків за раніше відвантажений товар, покупці не спроможні виконати свої грошові зобов’язання перед ними, тому заборгованість зростає. Виходячи з вищесказаного, відповідач погасити заборгованість не має можливості, просить суд, розглянути справу за його відсутності.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 691,692,655 ЦК України, ст.ст. 56,67, 82-85 ГПК України і полягають в тому, що 06.07.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання транспортних послуг № 18 від 06.07.2009 р., за умовами якого позивач як “Виконавець” надав позивачу транспортні послуги з перевезення його працівників при здійсненні його господарської діяльності , в свою чергу, відповідач “Замовник” мав розрахуватись за отримані транспортні послуги протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку ( п.2.4 Договору).

Згідно п.2.1 Договору замовник оплачує послуги виконавця по договірній вартості в залежності від об’єма послуг, термінів надання транспортних засобів, характеру послуг, кілометражу, і кількості залучених транспортних засобів.

Згідно п.2.2 Договору конкретна погоджена вартість кожного перевезення обумовлюється в рахунках, що виставляються виконавцем.

Відповідно до п.2.3 Договору оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування обумовленої рахунком суми на поточний рахунок виконавця, або внесенням готівки в касу виконавця. Угодою між сторонами допускаються інші дозволені чинним законодавством форми розрахунку.

На виконання умов договору, позивачем протягом травня-червня 2010р. відповідачу були надані транспортні послуги на загальну суму 177 510,80 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-3105027 від 31.05.2010р, № ОУ-3006027 від 30.06.2010р.

31.05.2010 р. позивачем був виставлений рахунок № СФ-3105027 за травень 2010р., який був отриманий відповідачем 31.05.2010р., а рахунок № СФ-3006027 за червень 2010р. позивач виставив 30.06.2010р., відповідач його отримав 30.06.2010р..

Відповідно граничний строк сплати за отримані послуги у травні настав 14.06.2010р., а за червень –14.07.2010р.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 18 від 06.07.2010 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Заборгованість відповідача перед позивачем за надання транспортних послуг по перевезенню на час звернення до суду з даним позовом становить 177510,80 грн.

Крім того, позивачем надана суду належним чином посвідчена копія Акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.09.2010 р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким відповідач визнав факт наявності заборгованості перед Приватним підприємством “Базіс-95” в розмірі 177510,80 грн.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009р. між Приватним підприємством “Базіс-95” (позивачем у справі) та Приватним підприємством Торгова група “Молочний доктор” (відповідачем у справі) був укладений договір про надання транспортних послуг № 18 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (виконавець) надав відповідачу (замовник) транспортні послуги з перевезення його працівників при здійсненні його господарської діяльності .

Згідно п.2.1 Договору замовник оплачує послуги виконавця по договірній вартості в залежності від об’єма послуг, термінів надання транспортних засобів, характеру послуг, кілометражу, і кількості залучених транспортних засобів.

Відповідно до п.2.3 Договору оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування обумовленої рахунком суми на поточний рахунок виконавця, або внесенням готівки в касу виконавця. Угодою між сторонами допускаються інші дозволені чинним законодавством форми розрахунку.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору №18 від 06.07.2009 р. позивач надавав відповідачу транспортні послуги з перевезення його працівників при здійсненні його господарської діяльності.

Факт надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-3105027 від 31.05.2010р. на суму 86300,02 грн., № ОУ 3006027 від 30.06.2010р. на суму 91210,78 грн. та податковими накладними № 3105027 від 31.05.2010р., № 3006027 від 30.06.2010р.

Згідно п.2.2 Договору конкретна погоджена вартість кожного перевезення обмовляється в рахунках, що виставляються виконавцем.

Згідно п.2.4 Договору відповідач “Замовник” мав розрахуватись за отримані транспортні послуги протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Судом було встановлено, що 31.05.2010 р. позивачем був виставлений рахунок № СФ-3105027 за травень 2010р., який був отриманий відповідачем 31.05.2010р., а рахунок № СФ-3006027 за червень 2010р. позивач виставив 30.06.2010р., відповідач його отримав 30.06.2010р..

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт надання транспортних послуг позивачем відповідачу згідно умов Договору підтверджується рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття.Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК україни встановлено,що якщо договором передбачено надання послуг за плату,замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів часткової або повної оплати отриманих послуг, відповідач суду не надав.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 18 від 06.07.2009 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства, у зв’язку із чим, станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отримані послуги в сумі 177510,80 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед Приватним підприємством “Базіс-95” у розмірі 177510,80 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами на 10.09.2010 р.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманих послуг не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 177510,80 грн. основного боргу за отримані транспортні послуги пред’явлена до стягнення, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства Торгова група “Молочний доктор” 177510,80 грн. основного боргу документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме державне мито та витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 599, 611, 901, 902, 903, 906 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Торгова група “Молочний доктор” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 151-а, к.45, код ЄДРПОУ 36535084, р/р № 26002300009438, в ЗФ АКБ “Форум”, МФО 313913) на користь Приватного підприємства “Базіс-95” (69035,м.Запоріжжя, пр.Леніна,151-а, к.9, код ЄДРПОУ 23290549, р/р № 26004300000275 в АКБ “Форум”,МФО 313913) 177510 ( сто сімдесят сім тисяч п’ятсот десять) грн. 80 коп. основного боргу, 1775, 11 (одна тисяча сімсот сімдесят п’ять) грн. 11 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.09.2010р.