Рішення № 11340671, 17.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2010Справа №2-2/4404-2010 за позовом Публічне акціонерне товариство «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма СГС» (м.Севастополь, вул..Руднева, б.1-Г); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А); 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Циркон» (98100, м.Феодосія, вул..Федька, б.36, кв.7)

про розірвання договору, звернення стягнення на майно та стягнення 14670624грн20коп.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Позивач: не з’явився.

Відповідачі: 1); 2); 3) не з’явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору від 18.9.2007 року № 21-2007, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма СГС" для закінчення нарахування банком відсотків за користування кредитом та пені; звернення стягнення згідно іпотечному договору, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром № 209, на предмет іпотеки - апартаменти у базі відпочинку в кількості 40 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ "Г": 16, 17, 18, 19, 21, 23, 24, 25, 26, 27,28, 30, приміщення у літ. "М": 5, 6, 12, 16, 17, 18, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 4а, 5а, 6а, що належить Відповідачу на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Комунальним підприємством Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року, 28.12.2008 року та 29.12.2008 року, загальною площею 1664,5 м2, шляхом обраним Позивачем згідно з вимогами закону України "Про іпотеку" за ціною продажу предмета іпотеки, що встановлюється за згодою сторін або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; звернення стягнення згідно іпотечному договору, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром № 250, на підставі якого Відповідачем 3 надано у іпотеку нерухоме майно - апартаменти у базі відпочинку в кількості 5 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ. "М": 1, 2, 23, 24, 32, що належить Відповідачу на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року та 28.12.2008 року, загальною площею 219,4 м2, шляхом обраним Позивачем згідно з вимогами закону України "Про іпотеку" за ціною продажу предмета іпотеки, що встановлюється за згодою сторін або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; стягнення за рахунок заставленого майна суми кредиту у розмірі 11 236 562грн.02коп., прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 1876699грн.89коп., поточних відсотків за користування кредитом у розмірі 1437 356грн.40коп., пені у розмірі 120 005грн.89коп. на п/р 36192019 в КФ ВАТ "Інпромбанк", МФО 384481, код ЄДРПОУ 24405871.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ВАТ "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" та ТОВ "Фірма СГС" було укладено кредитний договір від 18.9.2007р № 21-2007 про відкриття відповідачу №1 відновлюваної відкличної кредитної лінії. Позивач виконав свої зобов’язання за договором, проте, ТОВ "Фірма СГС" порушило умови кредитного договору, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

16 вересня 2010 року судове засідання відбулося за участю представників позивача Козловської – нач.управління Кримської філії, Панасейко – нач.юр. відд. Кримської філії, довіреності у справі, представників ТОВ «Фірма СГС» - Борисіхіної та Кулак, довіреності у справі, представника ТОВ «Вітер квітня» - Парасочка – керівник, наказ у справі, представника ТОВ «Циркон» - Кізнер – директор, наказ у справі.

Представник позивача 16.9.2010р у судовому засіданні уточнив прохальну частину позовної заяви не міняючи її суті та просить суд стягнути за рахунок майна, переданого у іпотеку, солідарно з відповідачів 11 236 562грн.02коп. кредиту, 1 876 699грн.89коп. прострочених відсотків за користування кредитом, 1 437 356грн.40коп поточних відсотків за користування кредитом, 120005грн.89коп. пені, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 03.02.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3, ЄДРПОУ 20021814) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11, п/р 36192019 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФо 384481, ЄДРПОУ 24405871) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Циркон» (98100, м.Феодосія, вул..Федька, б.36, кв.7, р/р 260090132095 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 32777585), посвідченим приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром №209, на предмет іпотеки - апартаменти у базі відпочинку в кількості 40 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ "Г": 16, 17, 18, 19, 21, 23, 24, 25, 26, 27,28, 30, приміщення у літ. "М": 5, 6, 12, 16, 17, 18, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 4а, 5а, 6а, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Циркон» (98100, м.Феодосія, вул..Федька, б.36, кв.7, р/р 260090132095 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 32777585) на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Комунальним підприємством Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року, 28.12.2008 року та 29.12.2008 року, загальною площею 1664,5 м2, за ціною продажу предмета іпотеки, що встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності та згідно з іпотечним договором від 03.02.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3, ЄДРПОУ 20021814) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11, п/р 36192019 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФо 384481, ЄДРПОУ 24405871) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876), посвідченим приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром № 250, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876) надано у іпотеку нерухоме майно - апартаменти у базі відпочинку в кількості 5 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ. "М": 1, 2,23, 24, 32, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876) на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року та 28.12.2008 року, загальною площею 219,4 м2, за ціною продажу предмета іпотеки, що встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, а також розірвати кредитний договір від 18.9.2007 року № 21-2007, укладений між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма СГС", що відображено у протоколі судового засідання за 16.9.2010р

У судовому засіданні 16.9.2010 року представник ТОВ "Фірма СГС" надав суду відзив на позов, у якому перший відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі суми позову та зазначає, що після одержання копії позовної заяви з метою виконання зобов’язань за кредитним договором запропонував позивачу укласти багатосторонню мирову угоду між позивачем та відповідачами, але позивач відмовився.

Другий та третій відповідачі у судовому засіданні 16.9.2010р з позовними вимогами погодилися та повністю визнали позов, про що відображено у протоколі судового засідання за 16.9.2010р.

16 вересня 2010 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 17.9.2010р. Після перерви 17.9.2010р судове засідання було продовжене за відсутністю представників сторін, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що є відмітка у бланку перерви.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Ст.49 ГК України передбачає, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом №2 і не випливає із суті кредитного договору

Згідно до ст.. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 Кодексу.

Згідно зі статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма СГС", як позичальником, було укладено кредитний договір від 18.9.2007 року №21-2007 про відкриття відповідачу №1 відновлюваної відкличної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування у сумі 10 000 000,00гривень на строк з 18.9.2007р по 17.9.2009р.

Відповідно до п.1.2 договору кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів та закінчення будівництва бази відпочинку на 132 місця за адресою АРК, м.Феодосія, смт.Коктебель, вул..Леніна, б.146 шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунка на поточний рахунок позичальника та/або шляхом сплати платіжних доручень позичальника безпосередньо з позичкового рахунку банку на поточні рахунки постачальників.

Згідно п. 1.3 кредитного договору, за фактичне використання кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати позивачу 21 відсоток річних.

Додатковою угодою № 1 від 04.3.2008р. до кредитного договору змінено ліміт кредитування на 20000000,00грн.

Додатковою угодою № 2 від 01.10.2008 року до кредитного договору розмір відсотків за фактичне використання кредиту було збільшено до 23 відсотків річних.

Додатковою угодою № 3 від 23.01.2009р. до кредитного договору змінено ліміт кредитування на 12000000,00грн.

Додатковою угодою № 4 від 25.3.2009р. до кредитного договору строк дії договору продовжено до 17.9.2010р.

Судом встановлено, що на виконання положень кредитного договору банк відкрив ТОВ "Фірма СГС" відновлювану відкличну кредитну лінію, що підтверджується матеріалами справи, а саме: випискою з позичкового рахунку відповідача №1.

Таким чином, свої зобов'язання за кредитним договором банком виконано якісно та в повному обсязі.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 з урахуванням змін, внесених відповідно до додаткових угод до кредитного договору, позичальник зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та остаточну сплату нарахованих відсотків зі свого поточного рахунку у строк по 17.9.2010р. У випадку повного дострокового повернення кредиту, остаточну сплату нарахованих відсотків здійснити протягом 3-х днів після повного повернення кредиту. Нараховані відсотки за період, вказаний в п.3.4, сплачувати платіжним дорученням на рахунок нарахованих доходів, при надходженні грошових коштів до позичальника, але не рідше одного разу на 6 місяців та у день остаточного повернення кредиту.

Однак, відповідач у порушення умов вищевказаного договору та додаткових угод до нього, а також норм діючого законодавства, належним чином умови договору не виконав, допустив порушення умов п. 4.1 кредитного договору, оплату відсотків, нарахованих за користування кредитом ТОВ "Фірма СГС" здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі.

Внаслідок вищенаведеного, станом на 17.9.2010р заборгованість позичальника по сплаті прострочених відсотків за користування кредитом склала 1 876 699грн.89коп., по сплаті поточних відсотків за період з 29.01.2010р по 16.9.2010р склала 1 437 356грн.40коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 за порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит, позичальник зобов’язується сплачувати банку додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кредитом та відсоткам за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, за позичальником виникла заборгованість по сплаті пені за період з 29.01.2010р по 16.9.2010р за порушення строків оплати відсотків, нарахованих за користування кредитом у розмірі 120 005грн.89коп.

Згідно з п.5.5 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 у разі неповернення позичальником кредиту і відсотків по ньому , в триденний строк на умовах передбачених п.4.1, банк має право перенести суму кредиту на рахунок прострочених кредитів із застосуванням п.4.3 та 5.4 договору.

Тоді як п.5.4 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 передбачає, що банк має право у разі недотримання позичальником умов кредитного договору, договору іпотеки, без додаткової згоди позичальника, розірвати договір і достроково стягнути кредит і відсотки.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Фірма СГС" під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 1 876 699грн.89коп., по поточним відсоткам за користування кредитом у розмірі 1437356грн.40коп., та позивач не підтверджує надходження вказаних сум на його рахунок.

Вказане вище свідчить про те, що позичальник допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, тоді як, відповідно до ст..525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Оскільки, судом в ході розгляду спору встановлено, що ТОВ "Фірма СГС" були порушені умови кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 щодо прийнятих на себе грошових зобов’язань відносно оплати відсотків, нарахованих за користування кредитом, тому нарахування пені за період з 29.01.2010р по 16.9.2010р у розмірі 120 005грн.89коп., позивачем здійснено правильно, відповідно до умов договору (п.4.3).

Також, в результаті того, що ТОВ "Фірма СГС" були порушені умови кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 щодо прийнятих на себе грошових зобов’язань відносно оплати відсотків, нарахованих за користування кредитом, позивачем правомірно було перенесено суму кредиту у розмірі 11 236 562грн.02коп на рахунок прострочених кредитів.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.2.1, 2.2 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 у редакції додаткової угоди № 3 від 23.01.2009р. до кредитного договору у забезпечення зобов’язань позичальника по цьому договору, повинно бути укладено договір іпотеки апартаментів за адресою АРК, м.Феодосія, смт.Коктебель, вул..Леніна, б.146, належних майновим поручителям ТОВ «Циркон» та ТОВ «Вітер квітня», та договір іпотеки вбудовано – прибудованого приміщення цокольного поверху у житловому будинку належного майновому поручителю ТОВ «Циркон» за адресою м.Феодосія, б.Старшинова, б. 8 Д, прим. 7. Крім того, кредит, наданий банком, забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

В забезпечення кредитних зобов’язань та на виконання умов кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 між позивачем та ТОВ "Циркон" було укладено іпотечний договір від 03.02.2009 року (з договорами про внесення змін до іпотечного договору від 19.3.2009р реєстр №869, від 25.3.2009р реєстр №922, від 29.4.2009р реєстр №1172, від 29.5.2009р реєстр №1279, від 25.6.2009р реєстр №1454, від 09.7.2009р реєстр №1589), посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром №209, на підставі якого товариством з обмеженою відповідальністю "Циркон" надано у іпотеку нерухоме майно - апартаменти у базі відпочинку, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ. "Г": 16, 17, 18, 19, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, приміщення у літ. "М": 5, 6, 12, 16, 17, 18, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 4а, 5а, 6а, що належить третьому відповідачу на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Комунальним підприємством Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року, 28.12.2008 року та 29.12.2008 року, загальною площею 1664,5м2, загальною заставною вартістю 18 802 667грн.55коп.

Також, в забезпечення кредитних зобов’язань та на виконання умов кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Вітер квітня" було укладено іпотечний договір від 03.02.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром № 250, на підставі якого відповідачем №2 надано у іпотеку нерухоме майно - апартаменти у базі відпочинку в кількості 5 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ. "М": 1, 2, 23, 24, 32, що належить ТОВ "Вітер квітня" на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року та 28.12.2008 року, загальною площею 219,4 м2, складає 2 517 000,00грн.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст..543 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до частини 3 ст. 575 ЦК України правила про іпотеку землі та інших окремих видів застави встановлюються законом.

Стосовно іпотеки такі правила встановлені Законом України „Про іпотеку” від 5 червня 2003 року №898-IV, відповідно до ст. 1 якого іпотека це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" якою встановлено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Пунктом 5.5. кредитного договору встановлено, що у разі неповернення позичальником кредиту і відсотків по ньому , в триденний строк на умовах передбачених п.4.1, банк має право перенести суму кредиту на рахунок прострочених кредитів із застосуванням п.4.3 та 5.4 договору.

Тоді як п.5.4 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 передбачає, що має право задовольнити за рахунок предмету застави, предмету іпотеки, іншого майна боржника та майна поручителів свої вимоги згідно кредитного договору у повному об’ємі, який визначається на момент реалізації банком права звернення стягнення включаючи відсотки, комісії, пені, штрафи та інші платежі (якщо таки будуть) на користь банку відповідно до умов кредитного договору, нараховані на невиконані позичальником на момент реалізації предмету застави, предмету іпотеки, а також затрати понесені банком у зв’язку з утриманням предмету застави, предмету іпотеки, при звернення стягнення на предмет застави, предмет іпотеки та його реалізації, у тому числі по сплаті державного мита, оплаті послуг нотаріуса, адвокатів, інші документально підтверджені затрати, якщо такі будуть мати місце.

Так п.п. 2.4.4.,4.1.1 іпотечних договорів позивачу надається право звернути стягнення на заставлене майно відповідно до вимог п.5.4. кредитного договору у разі коли в момент настання терміну виконання ТОВ "Фірма СГС" зобов'язань забезпечених іпотекою, вони не будуть виконані.

Ст.20 Закону України "Про заставу", п.4.1.3. іпотечного договору передбачається, що звернення стягнення на заставлене майно відбувається за рішенням суду.

Згідно статті 35 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов’язання або умов цього договору “Іпотекодержатель” надсилає “Іпотекодавцю” письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога “Іпотекодержателя” залишається без задоволення, “Іпотекодержатель” вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України “Про іпотеку”.

Положення частини 1 статті 35 Закону України “Про іпотеку” не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною 1 вищенаведеної статті ЗУ “Про іпотеку”, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки, а саме: у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі ст. 35. Закону України "Про іпотеку", 02.8.2010 року позивачем відповідачам пред'явлена письмова вимога № 839 про усунення порушення зобов'язання забезпеченого іпотекою та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства «Інноваційно – промисловий банк» в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» щодо звернення стягнення згідно іпотечними договорами, посвідченими приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром № 209 а №250, на предмети іпотеки такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про розірвання кредитного договору від 18.9.2007 року № 21-2007, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма СГС", яка також підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Частина 4 ст.188 Господарського кодексу України передбачає право заінтересованої особи у розірванні договору звернутися з позовом до суду з вимогою про розірвання договору.

У силу ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалося, ТОВ "Фірма СГС" допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, порушення вимог діючого законодавства та умов кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 щодо прийнятих на себе грошових зобов’язань відносно оплати відсотків, нарахованих за користування кредитом.

Пунктом 5.5 вищевказаного договору сторони узгодили, що у разі неповернення позичальником кредиту і відсотків по ньому , в триденний строк на умовах передбачених п.4.1, банк має право перенести суму кредиту на рахунок прострочених кредитів із застосуванням п.4.3 та 5.4 договору.

Тоді як п.5.4 кредитного договору від 18.9.2007 року №21-2007 передбачає, що банк має право у разі недотримання позичальником умов кредитного договору, договору іпотеки, без додаткової згоди позичальника, розірвати договір і достроково стягнути кредит і відсотки зі сплатою штрафу у розмірі 50 відсотків від суми одержаного кредиту.

Оскільки судом в ході розгляду спору встановлене, що позичальником не виконуються зобов'язання визначені кредитним договором від 18.9.2007 року №21-2007, то, при таких обстави нах, відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору, позивач вправі вимагати розірвання з ТОВ "Фірма СГС" кредитного договору від 18.9.2007 року № 21-2007 в судовому порядку.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання кредитного договору від 18.9.2007 року № 21-2007, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма СГС".

Відповідно до п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку не встановлено за рішенням суду.

Те саме убачається з норм Цивільного кодексу України, у ч.3 ст.653 якого зазначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному об’ємі.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідачів.

Позивачем при зверненні з позовом до суду заявлено одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру на суму 14670624грн20коп, з яких сплачено державне мито у розмірі 25000,00грн, тоді як відповідно до ст.3 (п.2 підпункт «б») Декрету КМУ «Про державне мито» з позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів України, держмито стягується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян (85,00грн), а з позовних заяв майнового характеру, держмито стягується у розмірі: 1% від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00грн) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00грн), отже позивачем недосплачене державне мито, у зв’язку з чим з позивача підлягає стягненню у бюджет недосплачене державне мито.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 22.9.2010р.

Керуючись ст. ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Прийняти уточнення позивача прохальної частини позовної заяви.

2.          Позов задовольнити.

3.          Розірвати кредитний договір від 18.9.2007 року № 21-2007, укладений між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма СГС" (м.Севастополь, вул..Руднева, б.1-Г, р/р 260060135527 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФО 384481, ЄДРПОУ 20707090).

4.          Стягнути за рахунок майна, переданого у іпотеку, солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма СГС» (м.Севастополь, вул..Руднева, б.1-Г, р/р 260060135527 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФО 384481, ЄДРПОУ 20707090), Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Циркон» (98100, м.Феодосія, вул..Федька, б.36, кв.7, р/р 260090132095 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 32777585) на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3, ЄДРПОУ 20021814) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11, п/р 36192019 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФО 384481, ЄДРПОУ 24405871) 11 236 562грн.02коп. кредиту, 1 876 699грн.89коп. прострочених відсотків за користування кредитом, 1 437 356грн.40коп поточних відсотків за користування кредитом, 120005грн.89коп. пені, 25585,00грн. держмита, 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 03.02.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3, ЄДРПОУ 20021814) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11, п/р 36192019 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФо 384481, ЄДРПОУ 24405871) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Циркон» (98100, м.Феодосія, вул..Федька, б.36, кв.7, р/р 260090132095 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 32777585), посвідченим приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром №209, на предмет іпотеки - апартаменти у базі відпочинку в кількості 40 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ "Г": 16, 17, 18, 19, 21, 23, 24, 25, 26, 27,28, 30, приміщення у літ. "М": 5, 6, 12, 16, 17, 18, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 4а, 5а, 6а, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Циркон» (98100, м.Феодосія, вул..Федька, б.36, кв.7, р/р 260090132095 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 32777585) на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Комунальним підприємством Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року, 28.12.2008 року та 29.12.2008 року, загальною площею 1664,5 м2, за ціною продажу предмета іпотеки, що встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності та згідно з іпотечним договором від 03.02.2009 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3, ЄДРПОУ 20021814) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11, п/р 36192019 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФо 384481, ЄДРПОУ 24405871) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876), посвідченим приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим Радовим С.Л. за реєстром № 250, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876) надано у іпотеку нерухоме майно - апартаменти у базі відпочинку в кількості 5 штук, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок 146, приміщення у літ. "М": 1, 2,23, 24, 32, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітер квітня» (98100, м.Феодосія, вул..Старшинова, 8-А, р/р 260030132741 в КФ ПАТ "Інпромбанк", МФО 384481, ЄДРПОУ 33281876) на праві власності та згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими Феодосійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 27.12.2008 року та 28.12.2008 року, загальною площею 219,4 м2, за ціною продажу предмета іпотеки, що встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

5.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно – промисловий банк» (61003, мХарків, вул..Клочківська, б.3) в особі Кримської філії ВАТ «Інпромбанк» (98100, м.Феодосія, вул..Українська, 11, п/р 36192019 в КФ ПАТ «Інпромбанк», МФо 384481, ЄДРПОУ 24405871) удоход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 585,00грн держмита.

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.