Рішення № 11340655, 17.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2010Справа №2-28/3766-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А).

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Південний радіозавод» (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 5).

Про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна та визнання права власності.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача – Поліщук А.П. – представник, довіреність від 09.06.2010р.

Від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Південний радіозавод» про визнання договору купівлі-продажу № 1503/10/2 від 15.03.2010 р., укладеного на біржі, дійсним; про визнання права власності за позивачем на об’єкт нерухомості - базу відпочинку «Жовті води», розташовану за адресою: АР Крим, Роздольненський р-н, с. Стерегуще, вул. Берегова, буд. 8.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2010р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти позовних вимог, а також зазначає, що в результаті критичної фінансової неплатоспроможності та за недостатністю коштів ВАТ «Південний радіозавод» не в змозі виконати умови договору, так як нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу бази відпочинку «Жовті води» вимагає певне фінансування та оплату нотаріальних дій.

17.09.2010р. позивач надав суду письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

У справі оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» та Відкритим акціонерним товариством «Південний радіозавод» укладено договір купівлі-продажу № 1503/10/2 (а. с. 9).

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 договору, продавець (відповідач) продав, а покупець (позивач) купив на біржових торгах, проведених Правобережною товарною біржею, базу відпочинку «Жовті води», розташовану за адресою: АР Крим, Роздольненський р-н, с. Стерегуще, вул.Берегова, буд.8.

Зазначене майно продано на біржових торгах за 220000,00 грн., враховуючи ПДВ.

Як визначено договором, продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти дане майно протягом 2 календарних днів з моменту повної оплати покупцем та складанням акту прийому-передачі майна. (п. 6. договору).

У виконання п. 6 договору, позивач сплатив ціну договору в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 01.04.2010р. (а. с. 14), а також прийняв придбане нерухоме майно за актом прийому-передачі від 05.05.2010 р. (а. с. 17-18).

Право власності переходить від продавця к покупцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна, яке передається (пункт 8 договору).

05.05.2010р. сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлової будівлі – бази відпочинку «Жовті води».

Згідно п. 9 договору купівлі-продажу № 1503/10/2, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що при підписанні договору купівлі-продажу від 15.03.2010р., зареєстрованого на Правобережній товарній біржі, сторони дійшли згоди по всіх істотних умов цього правочину та були виконані всі вимоги, встановлені чинним законодавством України для даного виду правочинів.

Відповідно до п. 12 договору, продавець протягом 2 днів після повної оплати покупцем зобов’язується за власний рахунок укласти з покупцем нотаріальний договір купівлі-продажу майна, зазначеного в даному договорі.

Продавець передав предмет договору за актом прийому-передачі від 05.05.2010 р., тобто право власності перейшло до позивача, однак п. 12 договору купівлі-продажу відповідачем не виконано, а саме: не виконані зобов'язання, щодо нотаріального посвідчення договору.

12.05.2010 листом № 14 (а. с. 108) ТОВ «Спілка мандрівників» звернулось до керівництва ВАТ «Південний радіозавод» з проханням повідомити про місто та час проведення нотаріальних дій та провести нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу бази відпочинку «Жовті води».

19.05.2010р. відповідач надав відповідь (лист № 51, а. с. 110), якою відмовився виконати умови (п. 12) договору купівлі-продажу № 1503/10/2, щодо нотаріального посвідчення цього договору з причин стану банкрутства, в якому знаходиться підприємство та вказує на те, що у майбутньому також не зможе виконати цю умову договору.

25.05.2010р. позивач повторно звернувся до керівництва ВАТ «Південний радіозавод» (лист № 15, а. с. 109) з вимогою виконати умови (п. 12) договору купівлі-продажу № 1503/10/2. Проте, на момент розгляду справи, відповідач не виконав зазначеної умови договору.

Крім того, у своєму відзиві відповідач повідомив про ті обставини, що нотаріальне посвідчення спірного договору неможливо, за відсутності грошових коштів на ці дії.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Зі змісту вказаних норм вбачається можливість визнати договір, який підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню дійсним у тому випадку, коли одна із сторін за таким договором ухиляється від його нотаріального посвідчення. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Також, згідно Листа Верховного суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 р., розділу «Правові наслідки недодержання вимог щодо форми правочину», якщо правочин повністю або частково виконаний однією зі сторін, а інша ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до п. 2 ст. 220 ЦК за вимогою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійсним. Це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних його умов. Також слід зазначити, що правила ст. 220 ЦК не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

Відповідно до п. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991р. - угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 1503/10/2 від 15.03.2010 р. зареєстровано на Правобережній товарній біржі, що підтверджується відміткою на договорі (а. с. 9).

Водночас, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не надав суду доказів в обґрунтування того, що спірний договір є недійсним, крім того, відповідач зазначив, що не має фінансової можливості виконати умови договору, але визнає позовні вимоги ТОВ «Спілка мандрівників», у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 17.09.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 22.09.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати договір купівлі-продажу № 1503/10/2 від 15.03.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 36854029) та Відкритим акціонерним товариством «Південний радіозавод» (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 5, код ЄДРПОУ 14313949), дійсним.

3.          Визнати право власності на об’єкт нерухомого майна – базу відпочинку «Жовті води», розташовану за адресою: АР Крим, Роздольненський район, с. Стерегуще, вул. Берегова, буд. 8 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 36854029).

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний радіозавод» (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 5, код ЄДРПОУ 14313949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 36854029) державне мито у розмірі 2370,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                         Лукачов С.О.