Постанова № 11339389, 21.09.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р.Справа № 15-30/146-09-3621

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.07.2010р.:

від позивача за первісним позовом: Разуменко Т.В., директор;

від відповідачів за первісним позовом: Концерн „Військторгсервіс” –Федорчук Р.В., довіреність №229 від 17.12.2009р.;

                                                            регіональне відділення Фонду державного майна України –Чистяков О.О., довіреність №5 від 11.01.2010р.

від військової прокуратури: не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.09.2010р.:

від позивача за первісним позовом: Разуменко Т.В., директор;

від відповідачів за первісним позовом: Концерн „Військторгсервіс” –Федорчук Р.В., довіреність №229 від 17.12.2009р.;

                                                            регіональне відділення Фонду державного майна України –Десятова Н.А., довіреність №6 від 11.01.2010р.

від військової прокуратури: не з’явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія”

на рішення господарського суду Одеської області

від 02 червня 2010 року

по справі № 15-30/146-09-3621

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія”

до відповідачів: Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”

                     Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про виселення, визнання договору оренди продовженим, зобов’язання підписати договір про внесення змін до договору оренди і стягнення 12891,61 грн.

та за зустрічним позовом: Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія”

за участю: Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України

про визнання договору оренди недійсним

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.09.2010р..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2010р. продовжено строк розгляду справи №15-30/146-09-3621.

В судовому засіданні 21.09.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.06.2010р. по справі №15-30/146-09-3621 (суддя Петров В.С.) відмовлено у задоволенні позовної заяви ТОВ „Аркадія” до Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про виселення, визнання договору оренди продовженим, зобов’язання підписати договір про внесення змін до договору оренди і стягнення 12891,61 грн., при цьому відмовлено й у задоволенні зустрічної позовної заяви Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс” до ТОВ „Аркадія” за участю Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України про визнання договору оренди недійсним з посиланням на те, що: 1) 15.06.2003р. ДП МО України „Одеський комбінат з ремонту речового майна” (орендодавець) та ТОВ „Аркадія” (орендар) уклали договір оренди № 75 нерухомого військового майна - нежитлових приміщень, загальною площею 145,91 кв.м, розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, яке знаходилося в господарському віданні орендодавця, строк договору встановлено сторонами 5 років - по 15.06.2008р. включно, у зв’язку з реорганізацією орендодавця до договору оренди неодноразово вносилися зміни до договору оренди від 15.06.2003р. № 75 нерухомого майна, та наказом Міністра оборони України від 05.04.2007р. № 125 „Про реорганізацію державного підприємства МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” правонаступником усіх майнових прав та обов’язків зазначеного підприємства було визначено Концерн „Військторгсервіс”, в складі якого створена філія „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс”, усі майнові права та обов’язки ДП МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування”, реорганізованого шляхом приєднання до Концерну „Військторгсервіс”, були закріплені за філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс”., під час дії договору оренди від 15.06.2003р. №75 нерухомого майна - 21.11.2006р. між ТОВ „Аркадія” (орендарем) та ПТП „Лазурний берег” укладений договір суборенди № Р25.03 (з наступними додатковими погодженнями у орендодавця), за яким нежитлові приміщення, загальною площею 145,91 кв.м, розташовані в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, були передані ТОВ „Аркадія” в суборенду ПТП „Лазурний берег”, між тим, як встановлено судом, 15.03.2008р. строк дії договору оренди № 75 закінчився, у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди № 75 філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” надісланий на адресу ПТП „Лазурний берег” лист від 08.05.2009р. за № 171/бух про повернення Філії за відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, 15.07.2009р. ПТП „Лазурний Берег” повернуло філії „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” об’єкт оренди за договором оренди № 75 - нежитлові приміщення, загальною площею 145,91 кв.м, розташовані в будівлі за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, про що свідчить складений між вказаними особами акт прийому-передачі, в свою чергу ПТП „Лазурний Берег” листом від 22.07.2009р. за вих. № 22/07 повідомило ТОВ „Аркадія” про передачу нежилого приміщення за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, балансоутримувачу - Концерну „Військторгсервіс” за актом прийому-передачі від 15.07.2009р., на час розгляду справи в суді вказані приміщення, які за своїм статусом є державним майном, використовуються філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” у господарській діяльності; 2) у доповненні до позовної заяви ТОВ „Аркадія” вказувало на те, що після закінчення строку дії договору оренди № 75 (15.06.2008р.) орендар продовжував знаходитися у приміщенні, а орендодавець продовжував приймати орендну плату, яка сплачувалась орендарем в повному обсязі та в установлений договором термін, що підтверджується платіжними дорученнями, відтак, на думку ТОВ „Аркадія”, оскільки ні за три місяця до закінчення строку дії договору оренди № 75, ні протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, ні на момент подачі позову, орендодавець не надав орендарю заяви про припинення або зміну умов договору оренди № 75 від 15.06.2003р., вказаний договір згідно з п. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України вважається подовженим на той самий строк, який вказано у договорі, тобто на 5 років - з 16.06.2008р. по 16.06.2013р. включно, на тих самих умовах, які були передбачені самим договором, між тим відсутність заперечень з боку орендодавця не є виключною обставиною для продовження договору оренди, оскільки п. 2 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), зокрема, після закінчення строку дії договору оренди № 75 (15.06.2008р.) до законодавства України, яким був врегульований порядок оренди державного майна, були внесені зміни, які виключають можливість пролонгації спірного договору, так згідно з абзацом 4 ст. 5 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди № 75) орендодавцями є, зокрема, підприємства щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв.м, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м, відповідно до п. 2.1 Порядку надання Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових комплексів їх структурних підрозділів та нерухомого майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 04.05.2000р. №935/95/31 підприємство для отримання дозволу на передачу в оренду майна, яке перебуває на його балансі, звертається до Фонду державного майна України або до його регіонального відділення чи представництва з заявою про надання підприємству права на передачу в оренду цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) або нерухомого майна (будівлі, приміщення) певної площі, що перебуває на його балансі і розташоване за певною адресою, п. 2 Постанови КМУ від 04.10.1995р. №786 „Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” зазначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем, згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р. орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом, ч. 1 ст. 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект ( договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цього Закону, більш того, Законами України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, „Про Державний бюджет України на 2010 рік” визначено, що у вказані роки передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, таким чином, спірний договір оренди № 75 не може бути пролонгований на 5 років, з 16.06.2008р. по 15.06.2013р. включно, на тих самих умовах, які були передбачені самим договором, тому суд не вбачає підстав для зобов’язання філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” підписати договір про внесення змін до договору оренди № 75 нерухомого майна, за яким термін дії цього договору продовжується з 16.07.2008р. до 15.06.2013р., з цих підстав не можуть бути задоволені і вимоги ТОВ „Аркадія” про виселення філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” з нежилих приміщень, розташованих за адресою вул. Велика Арнаутська, 80 в м. Одесі, які ТОВ „Аркадія” орендувала згідно з договором оренди № 75 нерухомого військового майна, оскільки ТОВ „Аркадія” не має права користування вказаними приміщеннями, крім того, оскільки на теперішній час орендодавцем спірного майна може виступати лише Фонд державного майна України або його регіональні відділення, відповідно позивач у разі наявності наміру орендувати вказане майно має звертатися саме до Регіонального відділення ФДМУ з відповідним клопотанням; 3) щодо вимог позивача про стягнення з філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” витрат, понесених ТОВ „Аркадія” за користування філією відповідачем за первісним позовом в період з 15.07.2009р. по 14.08.2009р. електроенергією у нежилому приміщенні в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 загальною площею 145,91 кв.м, в сумі 2891,67 грн., то суд зазначив наступне: у доповненій позовній заяві ТОВ „Аркадія” не навело жодної підстави, з якої у філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” виникло зобов’язання перед позивачем щодо відшкодування вказаних витрат за період, коли ТОВ „Аркадія” не мало ніяких прав відносно нежилого приміщення в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 загальною площею 145,91 кв.м., також є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” шкоди, завданої престижу та діловій репутації товариства, в сумі 10000 грн., оскільки відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, тощо, у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, з наведеного вбачається, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинного зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; а також наявність вини заподіювача шкоди, наведені підстави деліктної відповідальності є загальними, оскільки їх наявність необхідна переважно для всіх випадків відшкодування шкоди, в свою чергу, відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення, до того ж, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995р. „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності, суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, так, вимоги позивача про стягнення завданої діловій репутації шкоди взагалі не підтверджені матеріалами справи, та позивач не надав доказів вчинення Філією відповідних дій, які б спричинили шкоду діловій репутації позивача; 4) стосовно зустрічних вимог Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” про визнання спірного договору оренди № 75 недійсним суд зазначає, що як вбачається з зустрічного позову, вимоги про визнання спірного договору оренди № 75 недійсним обґрунтовані тим, що спірний договір підлягав нотаріальному посвідченню, при цьому позивач за зустрічним позовом посилався на ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації, за ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, ч. 1 ст. 794 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації, підставою для визнання спірного договору оренди недійсним позивачем за зустрічним позовом визначено ст. 207 Господарського кодексу України, між тим наведені позивачем за зустрічним позовом норми законодавства не можуть бути застосовані до спірного договору, який був укладений раніше ніж ці норми закону набрали чинності, оскільки п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що до договорів, укладених до 01.01.2004р., які продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення, між тим судом не встановлено порушень закону при укладенні спірного договору оренди № 75, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для визнання вказаного договору недійсним.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Аркадія” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2010р. в частині відмови у задоволенні позову ТОВ „Аркадія”, прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ „Аркадія”, судові витрати покласти на відповідачів, мотивуючи це тим, що рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального права України, без всебічного вивчення матеріалів справи, наданих сторонами доказів: 1) так господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно з п. 10.3 договору оренди № 75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одесі, вул. Велика Арнаутська, 80 від 15.06.2003р. зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускається за взаємною згодою сторін, ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення до суду, п. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлює, що у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, при цьому п. 1 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлює, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, аналогічні положення містить й ст. 764 Цивільного кодексу України, але ні за три місяця до закінчення строку дії договору оренди № 75 спірного майна, тобто, до 15.06.2008р., ні протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто, до 15.07.2008р., ні по день подачі позовної заяви, орендодавець (відповідач) не надав орендареві (позивачу) жодної заяви, про припинення або зміну умов договору оренди № 75 нерухомого майна, що розташована у м. Одесі, вул. Велика Арнаутська, 80, від 15.06.2003р.; 2) господарський суд першої інстанції посилається нате, що площа орендованого приміщення перевищує 200 кв. м., однак, в матеріалах справи наявні документи, зокрема технічний паспорт, договір №75 від 15.06.2003р., в яких чітко вказана площа - 145,91 кв. м., до того ж, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області у письмових поясненнях від 25.05.2010 року № 10-11-02372 вказує, що відповідач на законних підставах мав право виступати орендодавцем майна, загальною площею 145,91 кв.м, саме тому, 02.07.2007р., листом №193 ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” надало до регіонального відділення для погодження новий розрахунок плати за оренду державного майно до договору оренди № 75 від 15.06.2003р., укладеного з ТОВ „Аркадія”, який і було погоджено РВ ФДМ України по Одеській області 25.07.2007р. (лист №1/4768), також слід звернути увагу на пояснення РВФДМ України по Одеській області від 15.05.2010р., з яких щодо можливості пролонгування спірного договору слідує, що 25.07.2007р. регіональне відділення надсилало до ДП МОУ „Управління торгівлі Південного оперативного командування” лист, в якому регіональне відділення звертало увагу орендодавця на умови пролонгування спірного договору оренди, в якому не йде мова про конкурсні засади передачі майна чи неможливість пролонгування договору, в листі йшла мова лише про погодження факту пролонгування з державним органом управління та про нову незалежну оцінку договору оренди, до того ж вказаний лист адресовано не орендарю, а орендодавцеві й виконання викладених в листі вимог покладається саме на орендодавця; 3) посилання господарського суду першої інстанції на ч. 1 ст. 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” - безпідставні, оскільки на момент укладання договору оренди № 75 від 15.06.2003р. сторонами договору було виконано всі вимоги, чинного на момент укладання законодавства України, також безпідставні і численні посилання суду на Закони України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, „Про державний бюджет України на 2009 рік”, „Про державний бюджет України на 2010 рік”, оскільки їх дія не розповсюджується на угоди, укладені у 2003 році, в тому числі на Договір оренди №75 від 15.06.2003р., також слід звернути увагу на той факт, що ст.73 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” не відповідає висновкам, які зазначені у рішеннях Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 та від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, якими були визнані неконституційними деякі положення законів про державні бюджети, в даних рішеннях Конституційний суд зазначив, що Конституція України визначає вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Державний бюджет, а саме, встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Державний бюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст.1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.21, 22, 92, 95 Конституції України, Закон України „Про державний бюджет на 2009 рік” є актом, що регулює бюджетні відносини в Україні і він не вносив змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, тому позивач вважає, що вимоги ст. 73 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” не поширюються на майно, здане в оренду до вступу нього закону в дію; 4) судом першої інстанції не наведено жодних правових підстав для відмови у задоволені позову ТОВ „Аркадія” до Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про виселення, визнання договору оренди продовженим, зобов’язання підписати договір про внесення змін до договору оренди і стягнення 12891,61 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. по справі №15-30/146-09-3621 відмовлено у задоволенні заяви про відвід колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Аркадія”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду - частково скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 15.06.2003р. між ДП Міністерства оборони України „Одеський комбінат з ремонту речового майна” (орендодавець) та ТОВ „Аркадія” (орендар) укладено договір оренди №75 нерухомого військового майна, розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, (арк. спр. 16-21 т. І), відповідно до умов якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме військове майно - колишнє допоміжне господарство, а саме: нежитлові приміщення в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, що знаходиться на балансі Одеського комбінату з ремонту речового майна, загальною площею 145,91 кв.м., строк дії договору сторони встановили 5 років - з 15.06.2003р. по 15.06.2008р. включно (п. 10.1 договору).

Пунктом 6.2 договору оренди встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, яким належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право на продовження договору оренди на новий термін.

Згідно з п. 10.6 договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за три місяці до закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За п.п.10.3-10.4, 10.8 та п. 10.9 зміни, доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: використовує майно не відповідно до умов договору; не вніс плати протягом трьох 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, не робить, поточний та ремонт орендованого майна згідно з умовами договору, передає орендоване майно (його частину) у суборенду без письмового дозволу орендодавця, не застрахував орендоване майно згідно з п. 5.3 цього договору; чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, приватизації орендованого майна орендарем, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення, загальною площею 145,91 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, передані ТОВ „Аркадія” згідно з актом прийому-передачі від 15.06.2003р. (арк. спр. 22 т. І), в якому зазначено, що технічний стан приміщень не задовільний і вони потребують капітального ремонту.

На підставі наказу Генерального директора Концерну „Військторгсервіс” №6 від 22.02.2007р. здійснено передачу будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, з балансу ДП МО України „Одеський комбінат з ремонту речового майна” на баланс ДП МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування”, у зв’язку з чим до договору оренди № 75 сторонами внесено зміни, про що свідчить договір від 28.02.2007р. про внесення змін до договору оренди від 15.06.2003р. №75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одесі, вул. В.Арнаутська, 80 (арк. спр. 23 т. І), відповідно до умов якого орендодавцем нерухомого майна, що розташоване у м. Одесі, вул. Велика Арнаутська, 80, виступило Державне підприємство Міністерства оборони України „Управління торгівлі південного оперативного командування”.

Наказом Міністра оборони України від 05.04.2007р. № 125 „Про реорганізацію державного підприємства МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” (арк. спр. 26 т. І) правонаступником усіх майнових прав та обов’язків зазначеного підприємства визначено „Концерн „Військторгсервіс”, яке було створено на підставі наказу Міністра оборони України №358 від 25.06.2005р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб 22.07.2005р. (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 696216).

26.04.2007р. наказом Генерального директора Концерну „Військторгсервіс” № 28 (арк. спр. 145 т. І) створена філія „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс”, затверджено її положення, п. 4.1 якого філія наділена правом самостійно від імені засновника здійснювати господарські операції та укладати з юридичними і фізичними особами України цивільно-правові договори в межах повноважень визначених довіреністю наданою засновником; подавати від імені засновника позови до судових органів, тощо.

30.07.2007р. відповідно до наказу Генерального директора Концерну „Військторгсервіс” № 94 „Про організацію господарської діяльності філії „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” (арк. спр. 146 т. І) усі майнові права та обов’язки ДП МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування”, реорганізованого шляхом приєднання до Концерну „Військторгсервіс”, закріплені за філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс”.

02.11.2007р. заступником Міністра оборони України затверджений передавальний акт приймання-передачі основних фондів, оборотних активів, власного капіталу та зобов’язань ДП МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” у зв’язку із його реорганізацією шляхом приєднання до Концерну „Військторгсервіс” (арк. спр. 27 т. І), за яким ДП МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” передало, а його правонаступник - Концерн „Військторгсервіс” прийняв власний капітал, оборотні активи, зобов’язання та основні фонди ДП МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” у повному обсязі відповідно до вимог наказу Міністра оборони України № 125 „Про реорганізацію державного підприємства МО України „Управління торгівлі Південного оперативного командування”, в тому числі об’єкт нерухомого майна (будівля КПО, військового універмагу) за адресою м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80.

У зв’язку з наведеним, 08.01.2008р. між філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” та ТОВ „Аркадія” укладено договір про внесення змін до договору оренди від 15.06.2003р. № 75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одесі, вул. В. Арнаутська, 80 (арк. спр. 24 т. І), відповідно до якого орендодавцем вказаного майна виступила філія „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс”.

При цьому, 21.11.2006р. між ТОВ „Аркадія” та ПТП „Лазурний берег” укладено договір суборенди № Р25.03 (арк. спр. 2-4 т. ІІ) з наступними додатковими погодженнями (арк. спр. 5-7 т. ІІ), відповідно до яких об’єкт оренди за договором оренди № 75, а саме нежитлові приміщення загальною площею 145,91 кв.м, розташовані в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, передані ТОВ „Аркадія” в суборенду ПТП „Лазурний берег”.

15.03.2008р. строк дії договору оренди № 75 закінчився, проте ТОВ „Аркадія” продовжувало сплачувати орендну плату, що підтверджується копіями платіжних доручень та рахунками орендодавця, та використовувати орендоване приміщення з посиланням на п. 10.6 договору оренди.

08.05.2009р. філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди № 75 на адресу ПТП „Лазурний берег” надіслано лист від 08.05.2009р. за № 171/бух (арк. спр. 132 т. І) про повернення філії за відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80.

15.07.2009р. ПТП „Лазурний Берег” за актом приймання –передачі від 15.07.2009р. (арк. спр. 121 т. І) повернуло філії „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” об’єкт оренди за договором оренди № 75 - нежитлові приміщення, загальною площею 145,91 кв.м, розташовані в будівлі за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80.

В свою чергу, ПТП „Лазурний Берег” листом від 22.07.2009р. за вих. №22/07 (арк. спр. 133 т. І) повідомило ТОВ „Аркадія” про передачу нежилого приміщення за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, балансоутримувачу - Концерну „Військторгсервіс” за актом прийому-передачі від 15.07.2009р..

Як з’ясовано господарськими судами, на теперішній час вказані приміщення, які за своїм статусом є державним майном, використовуються філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” у господарській діяльності.

Між тим, ТОВ „Аркадія” не погодилося з діями орендодавця та звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” про виселення та визнання договору оренди продовженим, в якому вказало, що договір оренди №75 від 15.06.2003р. є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, оскільки, після закінчення строку дії договору оренди № 75 (15.06.2008р.) орендодавець продовжував приймати орендну плату, яка сплачувалась орендарем в повному обсязі та в установлений договором термін, що підтверджується платіжними дорученнями №64 від 14.07.2008р., №75 від 12.08.2008р., №83 від 10.09.2008р., №92 від 08.10.2008р., №101 від 10.11.2008р., № 110 від 10.12.2008р., №8 від 12.01.2009р., №17 від 09.02.2009р., №28 від 10.03.2009р., №38 від 09.04.2009р., № 47 від 12.05.2009р., № 56 від 15.06.2009р., №64 від 09.07.2009р., відтак, на думку ТОВ „Аркадія”, оскільки ні за три місяця до закінчення строку дії договору оренди № 75, ні протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, ні на момент подачі позову, орендодавець не надав орендарю заяви про припинення або зміну умов договору оренди №75 від 15.06.2003р., вказаний договір згідно з п. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна та ст. 764 Цивільного кодексу України вважається подовженим на 5 років, тобто з 16.06.2008р. по 16.06.2013р. включно, на тих самих умовах, які були передбачені самим договором.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2009р. по справі №30/146-09-3621 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПТП „Лазурний Берег” та Приморського районного відділу державного пожежного нагляду Головного МНС України в Одеській області, до ТОВ „Аркадія” про визнання договору оренди розірваним. Проте, Концерн „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс” відмовилося від вказаної зустрічної позовної заяви.

На підставі резолюції голови суду ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2009р. справу №30/146-09-3621 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-30/146-09-3621 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.

Також ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2009р. по справі №15-30/146-09-3621 прийнято зустрічний позов Концерну „Військторгсервіс” в особі філії ,Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс” до ТОВ „Аркадія” про визнання договору оренди недійсним до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2009р. залучено до участі у справі №15-30/146-09-3621 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2010р. по справі №15-30/146-09-3621 припинено провадження в частині зустрічного позову Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Приватне торгівельне підприємство „Лазурний Берег” та Приморський районний відділ державного пожежного нагляду Головного МНС України в Одеській області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія” про визнання договору оренди розірваним.

Разом з тим ТОВ „Аркадія” подана до суду доповнена позовна заява (арк. спр. 139-145 т. ІІ), в якій ТОВ „Аркадія” просило суд: 1) виселити філію „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” з нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 в м. Одесі, загальною площею 145,91 кв.м, які ТОВ „Аркадія” орендує згідно договору оренди нерухомого військового майна №75 від 15.06.2003р.; 2) визнати договір оренди нерухомого майна №75 від 15.06.2003р., укладений між філією „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” та ТОВ „Аркадія” подовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором і на той же термін, тобто до 16.06.2013р.; 3) зобов’язати філію „Одеське управління військової торгівлі” Концерну „Військторгсервіс” підписати договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №75 від 15.06.2003р. в запропонованій ТОВ „Аркадія” редакції; 4) стягнути з філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс” на користь ТОВ „Аркадія” витрати, понесені ТОВ „Аркадія” за користування філією „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” в період з 15.07.2009р. по 14.08.2009р. електроенергією у нежилому приміщенні, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 загальною площею 145,91 кв.м у сумі 2891,67 грн.; 5)стягнути з філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” на користь ТОВ „Аркадія” шкоди, завданої престижу та діловій репутації у сумі 10000,00 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області було залучено до участі у справі №15-30/146-09-3621 в якості відповідача та його виключено зі складу третіх осіб.

28.05.2010р. Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України подав до господарського суду Одеської області повідомлення про участь справі № 15-30/146-09-3621 (арк. спр. 93 т. ІІІ), оскільки спір по вказаній справі стосується нерухомого державного майна.

Дослідивши вимоги чинного законодавства та обставини справи апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Порядок передачі в оренду комунального майна врегульовано положеннями спеціального Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, аналогічні положення містяться й у ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Аналогічні положення містяться у ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зі змісту якої вбачається, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Умовами договору оренди (п.п. 6.2 та 10.6 договору оренди) встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, яким належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право на продовження договору оренди на новий термін, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за три місяці до закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За змістом вищенаведених положень діючого законодавства та умов договору вбачається, що в разі закінчення строку дії договору та небажання орендодавця продовжувати договірні відносини, обов’язковим є повідомлення про наведене орендаря, в іншому разі, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази надсилання орендодавцем орендарю заяви про припинення договору оренди у зв’язку із закінченням строку дії договору, небажання продовжувати дію договору та необхідність звільнення орендованого приміщення.

До того ж матеріали справи свідчать про те, що орендодавець не заперечував проти продовження строку дії договору у період з 16.06.2008р. по липень 2009 року, оскільки орендодавцем виставлялися орендарю рахунки на оплату орендної плати та приймалися від ТОВ „Аркадія” платежі по орендній платі (арк. спр. 76 –84 т. І)

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що відсутність у матеріалах справи повідомлення про небажання продовжувати дію договору з боку орендодавця протягом місяця після завершення строку дії договору оренди дає суду підстави вважати, що ТОВ „Аркадія” не було повідомлено належним чином, що породило за собою настання юридичного факту, передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а саме продовження дії договору на той самий термін і на тих самих умовах.

Між тим, господарським судом першої інстанції зроблено висновок, що відсутність заперечень з боку орендодавця не є виключною обставиною для продовження договору оренди, оскільки п. 2 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), так, після закінчення строку дії договору оренди № 75 (15.06.2008 р.) до законодавства України, яким був врегульований порядок оренди державного майна, були внесені зміни, які виключають можливість пролонгації спірного договору, а саме, згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004р. (після укладення договору) орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом, ч. 1 ст. 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону, більш того, ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визначено, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, ст. 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визначено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” також передбачає, що у 2010 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що спірний договір оренди № 75 не може бути пролонгований на 5 років, з 16.06.2008р. по 15.06.2013р. включно, на тих самих умовах, які були передбачені самим договором, тому суд не вбачає підстав для зобов’язання філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” підписати договір про внесення змін до договору оренди № 75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, за яким термін дії цього договору продовжується з 16.06.2008р. до 15.06.2013р., з цих підстав не можуть бути задоволені і вимоги позивача про виселення філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” з нежилих приміщень, розташованих за адресою вул. Велика Арнаутська, 80 в м. Одесі, які ТОВ „Аркадія” орендувала згідно договору оренди № 75 нерухомого військового майна, оскільки ТОВ „Аркадія” не має права користування вказаними приміщеннями, оскільки на теперішній час орендодавцем спірного майна може виступати лише Фонд державного майна України або його регіональні відділення, відповідно позивач у разі наявності наміру орендувати вказане майно має звертатися саме до Регіонального відділення ФДМУ з відповідним клопотанням.

Проте, апеляційний господарський суд вважає помилковим такий висновок господарського суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

В рішенні господарського суду першої інстанції вказано, що орендодавцем не було надіслано орендарю заяву про небажання продовжувати дію договору оренди на новий строк, як того вимагають умови договору оренди та діюче на той момент законодавство, а отже це дає підстави вважати, що ТОВ „Аркадія” не було повідомлено належним чином, що породило за собою настання юридичного факту, передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а саме: продовження дії договору на той самий термін і на тих самих умовах.

Також слід зауважити, що норма ст. 76 Закону про Держбюджет на 2008 рік, відповідно до якої передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, в даному разі не спрацьовує, оскільки згідно із ст. 13 Закону № 2269 передача майна підприємству уже відбулася ,і тому не може бути й мови про проведення конкурсу.

До того ж, відповідно до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; 3) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Аналогічні положення містяться й у ст. 287 Господарського кодексу України.

Площа орендованих ТОВ „Аркадія” приміщень за договором оренди №75 від 15.06.2003р. становила 145,91 кв.м., а отже орендодавцем в даному випадку цілком правомірно є концерн „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс”, а Фонд державного майна України не може виступати орендодавцем вказаного майна.

Також слід зазначити, що ст. 76 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не мають зворотної дії до спірних правовідносин, пов’язаних з набуттям відповідачем у 2003 році права на оренду спірних приміщень.

З вищенаведеного випливає, що дії концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” щодо звільнення зайнятого орендарем приміщення є незаконними.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що діями сторін договору спірний договір оренди № 75 фактично пролонгований на 5 років, з 16.06.2008р. по 15.06.2013р. включно, на тих самих умовах, які були передбачені самим договором, а тому підлягає задоволенню позовна вимог ТОВ „Аркадія” про визнання договору оренди №75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80 від 15.06.2003р., укладений між філією „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” та ТОВ „Аркадія”, продовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором і на той же термін.

Оскільки апеляційним господарським судом задоволена позовна вимога ТОВ „Аркадія” про визнання договору оренди продовженим, то й задоволенню підлягає позовна вимога ТОВ „Аркадія” про виселення філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” зі спірних приміщень з тих підстав, що відповідно до ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна України” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності, орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Проте, на думку апеляційного господарського суду, не може бути задоволена позовна вимога ТОВ „Аркадія” про зобов’язання орендодавця підписати договір про внесення змін до договору оренди №75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, від 15.06.2003р. в редакції, викладеній позивачем за первісним позовом, оскільки чинним законодавством, а саме ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України, не передбачено необхідності внесення змін до договору оренди в разі продовження строку дії договору за відсутності повідомлення сторони про небажання продовжувати дію договору.

До того ж, вимога про зобов’язання відповідача за первісним позовом підписати договір про внесення змін до договору оренди не відповідає способам захисту порушених прав, передбачених ст. ст. 15-16 Цивільного кодексу України, ст. 187-188 Господарського кодексу України.

Щодо вимог ТОВ „Аркадія” про стягнення з філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” витрат, понесених ТОВ „Аркадія” за користування філією „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” в період з 15.07.2009р. по 14.08.2009р. електроенергією у нежилому приміщенні в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, загальною площею 145,91 кв.м, в сумі 2891,67 грн., апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Між тим, до доповненої позовної заяви ТОВ „Аркадія” не надано доказів того, що ТОВ „Аркадія” здійснило ці витрати (докази оплати), на підставі яких у філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” виникло зобов’язання перед позивачем щодо відшкодування вказаних витрат за період.

Також апеляційний господарський суд вважає недоведеними вимоги ТОВ „Аркадія” про стягнення з філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” шкоди, завданої престижу та діловій репутації товариства, в сумі 10000 грн. з тих підстав, що відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, тощо, у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З наведених положень чинного законодавства України вбачається, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинного зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; а також наявність вини заподіювача шкоди. Наведені підстави деліктної відповідальності є загальними, оскільки їх наявність необхідна переважно для всіх випадків відшкодування шкоди. В свою чергу, відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Також відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995р. „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, вимоги позивача про стягнення завданої діловій репутації шкоди взагалі не підтверджені матеріалами справи, та позивач не обґрунтував, в чому саме нівельовано діловий престиж та авторитет підприємства, яка саме шкода завдана діловій репутації ТОВ „Аркадія”.

Щодо понесених Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія” витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн., та апеляційний господарський суд дійшов висновку що господарським судом першої інстанції цілком правомірно відмовлено у задоволенні вказаної вимоги з підстав недоведеності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Так, в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача 3000 грн. –витрат на оплату послуг адвоката ТОВ „Аркадія” надало лише договір про надання правової допомоги від 18.08.2009р. (арк. спр. 152 т.ІІ), укладений ТОВ „Аркадія” з адвокатом Чернуцьким В.П., проте, ТОВ „Аркадія” не надало доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, наявності у вказаної особи свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, а також сплати за вказаним договором послуг адвоката.

Стосовно зустрічних вимог Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” про визнання спірного договору оренди № 75 недійсним апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з зустрічного позову Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” до ТОВ „Аркадія” про визнання спірного договору оренди № 75 недійсним, вимоги про визнання спірного договору оренди № 75 недійсним обґрунтовані тим, що спірний договір підлягав нотаріальному посвідченню, при цьому позивач за зустрічним позовом посилався на ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, за якою договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації, також згідно з ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Ч. 1 ст. 794 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Підставою для визнання спірного договору оренди недійсним позивачем за зустрічним позовом визначено ст. 207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Виконання господарського зобов’язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов’язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов’язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Між тим, норми законодавства, наведені Концерном „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс”, не можуть бути застосовані до спірного договору, який був укладений раніше, ніж ці норми закону набрали чинності.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що до договорів, укладених до 01.01.2004р., які продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Додаткові угоди, що укладаються після 01.01.2004р. мають вчинятися відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі, який укладався у 2005 - 2006 роках строком на один рік і більше, підлягав нотаріальному посвідченню та державні реєстрації, а згідно із Законом України від 20.12.2006р. № 501-V нотаріальному посвідченню підлягає договір найму будівлі строком на три роки і більше, таким чином, якщо сторони бажали внести зміни до основного договору - договору найму будівлі, який був укладений за правилами Цивільного кодексу Української РСР та у разі, якщо нові відносини між ними містили ознаки, закріплені у ст.ст. 793 та 794 Цивільного кодексу України, то сторони мали укладати додатковий договір, який підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в Державному реєстрі правочинів.

В свою чергу відповідно ст. 256 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на момент укладення договору оренди) за договором майнового найму наймодавець зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсна угода, така угода, що не відповідає вимогам закону.

Між тим, господарським судом першої інстанції цілком правомірно не встановлено порушень закону при укладенні спірного договору оренди № 75, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення зустрічного позову та визнання вказаного договору недійсним.

Щодо стягнення за первісним позовом та зустрічною позовною заявою судових витрат апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, а також у зв’язку з тим, що апеляційним господарським судом частково задоволено позов ТОВ „Аркадія” судові витрати слід покласти на Концерн „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ „Аркадія” слід задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2010р. по справі №15-30/146-09-3621 частково скасувати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ТОВ „Аркадія” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2010р. по справі №15-30/146-09-3621 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2010р. по справі №15-30/146-09-3621 в наступній редакції:

„1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія” до Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс”, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про виселення, визнання договору оренди продовженим, зобов’язання підписати договір про внесення змін до договору оренди і стягнення 12891,61 грн. задовольнити частково.

2. Виселити Концерн „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” з нежилих приміщень, розташованих за адресою вул. Велика Арнаутська, 80, в м. Одесі, які ТОВ „Аркадія” орендує згідно з договором оренди №75 нерухомого військового майна, а саме: нежитлових приміщень в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, загальною площею 145,91 кв.м. від 15.06.2003р..

3. Визнати продовженим договір оренди №75 нерухомого майна, що розташоване у м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 80, від 15.06.2003р., укладений між філією „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” та ТОВ „Аркадія”, продовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором, і на той же термін.

4. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ „Аркадія” відмовити.

5. Стягнути з Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі” концерну „Військторгсервіс” (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А, р/р №26006002814701 у філії ОРУ Банку „Фінанси та кредит” у м. Одеса, МФО –328823, код ЄДРПОУ 35123222) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аркадія” (65078, м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 22-А. кв. 81, р/р №26008313003 в АБ „Південний” у м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ –30985488) витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви 85 (вісімдесят п’ять) грн., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у розмірі 10 (десять) грн. 93 коп..

6. У задоволенні зустрічного позову Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс” до ТОВ „Аркадія” про визнання договору оренди недійсним відмовити.”

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22.09.2010р..

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.