Рішення № 113392585, 01.08.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/4493/23

Провадження №2/752/4092/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Романенко Михайло Едуардович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.05.2014 ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайловський» уклали угоду щодо кредитування №200031698.

За умовами вказаної угоди відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 30900 грн. строком користування з 13.05.2014 по 20.05.2017, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити відсотки за їх користування.

20.07.2020 позивач на підставі договору, укладеному за результатами публічних торгів (аукціонами) набув право вимоги від ПАТ «Банк Михайловський» за вказаною угодою кредитування, укладеною з відповідачем.

Проте відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 06.03.2023 становить 60908,30 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 21405,20 грн., заборгованість за відсотками - 39503,10 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №200031698 від 13.05.2014 в розмірі 60908,30 грн. та судові витрати, розглянути справу без участі представника.

10.03.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

13.05.2014 ОСОБА_1 підписав заяву (оферту) №200031698, згідно якої пропонував Публічному акціонерному товариству «Банк Михайлівський» на умовах, викладених в заяві, умовах надання та обслуговування платіжних карток банку, зазначених в заяві та тарифах по картах банку укласти з ним договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якого, зокрема, відкрити на його ім`я поточних рахунок; випустити платіжну картку тощо.

13.05.2014 ОСОБА_1 отримав платіжну картку № НОМЕР_1 та пін-код до неї, що підтверджується його розпискою від 13.05.2014.

13.05.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайловський» був укладений договір про надання кредиту №200031698 від 13.05.2014, за умовами якого відповідачу були надані кредитні кошти шляхом відновлювальної кредитної лінії з встановленим кредитним лімітом у сумі до 50000 грн. на строк 12 місяців за тарифом «Кредитна карта МКредитка (не імення). Детальні умови тарифу зазначено у довідці про умови кредитування та у тарифах.

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайловський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги №7_БМ, за умовами якого ПАТ «Банк Михайловський» передало (відступило) ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги зазначені в реєстрі, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, за що сплатило суму фінансування.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги (додатку 1) до вказаного договору ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло право вимоги зокрема відносно ОСОБА_1 за договором №200031698 на загальну суму заборгованості у розмірі 65908,30 грн.

Згідно з розрахунком позивача загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором №200031698 від 13.05.2014 станом на 06.03.2023 становить 60908,30 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 21405,20 грн., заборгованість за відсотками - 39503,10 грн.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд відзначає, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за кредитним договором, укладеним відповідачем, становить ту суму, що зазначена у додатках до договору про відступлення права вимоги, за яким позивач набув право вимоги до відповідача як кредитор у зобов`язанні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір з ПАТ «Банк Михайловський» про надання кредитних коштів.

Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.

Суд вважає, що додатки до договору про відступлення права вимоги (витяг з реєстру боржників, в якому зазначено прізвище, ім`я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина не була сплачена стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.

Суд вважає, що лише виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним ним з ПАТ «Банк Михайловський».

При цьому у суду відсутній обов`язок суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс», що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, б. 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, б. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ж. І. Кордюкова