Рішення № 11339127, 23.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2010 р.Справа № 11/1588-10 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ

до 1. Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Хмельницької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” , м. Хмельницький

2. Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Маниківці Деражнянського району

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції

про звільнення майна з під-арешту

Суддя Радченя Д.І.

За участю представників сторін:

позивача : Шпиляєва Н.В. по довіреності № 6500 від 10.12.2009р.

відповідачів - 1: не зявився

- 2: ОСОБА_3. по нотаріально посвідченій довіреності від 19.04.2010 р.

третьої особи: не зявився

У судовому засіданні згідно ч.2 ст.85 ГПК України, за погодженням представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить звільнити з-під арешту, накладеного 02.02.2009р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ОСОБА_4 на нерухоме майно, належне на праві власності 2-му відповідачу, а саме: квартиру за номером чотири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 45,7 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що право іпотеки у позивача виникло значно раніше, а саме 16.10.2007р., ніж виданий наказ господарського суду Хмельницької області від 15.12.2008р., постанова про накладення арешту була винесена у 2009р., тобто пізніше, ніж було укладено іпотечний договір. Крім того, зазначає, що станом на 21.08.2010р. заборгованість відповідача-2 перед позивачем ПАТ КБ „ПриватБанк” складає 391614,49грн., що значно перевищує вартість предмету застави.

Звертається увага, що 12.01.2010р. Деражнянським районним судом винесено рішення, яким ПриватБанку надано право звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру за номером чотири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 45,7 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного майна будь-якій особі-покупцеві. Рішення набрало законної сили 26.01.2010р.

Також, зазначає, що згідно ст. 14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження, а також посилаються на ст.ст. 52, 59 Закону України “Про виконавче провадження”. Звертається увага, що згідно ст.52 зазначеного закону передбачено право заставодержателя звертатися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Відповідач-1 у відзиві на позов від 14.09.2010р., а також його представник у судовому засіданні 14.09.2010р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що посилання позивача на ст.52 Закону України „Про виконавче провадження” є безпідставними, оскільки, згідно ст.50 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації, тобто тільки після проведення примусової реалізації майна можна стверджувати, що на нього звернено стягнення. При цьому опис та накладення арешту на майно є діями, які дають змогу провести експертну оцінку останнього з метою встановлення його вартості та вирішення питання щодо можливості звернення стягнення на дане майно. Крім того, 1-й відповідач вказує на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості 2-го відповідача перед позивачем.

Також звертається увага на те, що згідно ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження”не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону). Ні даний перелік, ні інші положення закону не містять заборони на звернення стягнення на майно, яке знаходиться в заставі.

Представник відповідача -1 в дане судове засідання не зявився, проте надіслав на адресу суду клопотання від 23.09.2010р. в якому просить суд розгляд даної справи проводити без участі представника ХОФ АКБ „Укрсоцбанк” .

Відповідач-2 письмового відзиву на позов не подав, проте його представник в засіданні суду позовні вимоги визнає.

Третя особа (Відділ державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції м. Деражня ) у письмовому поясненні посилається на те, що на виконанні у відділі знаходиться зведене виконавче провадження № 92 від 26.01.2009 по примусовому виконанню 14-ти виконавчих документів про стягнення заборгованості на суму 840899,61 грн. з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб

Зазначає, що з метою виявлення майна боржника для послідуючого його опису 20.01.2009р. було направлено запити у відповідні інстанції. Перевіркою майнового стану боржниці виявлено рухоме та нерухоме майно , у т.ч. квартира за адресою АДРЕСА_1.

Звертається увага, що 02.02.2009 в порядку ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на вищевказану квартиру. 08.05.2009р. зроблено витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обкатів нерухомого майна. 02.08.2010 року за вих. № 92/5007/4 на адресу позивача направлено повідомлення, про те, що постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на зазначену вище квартиру та роз'яснено заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту згідно з ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження”.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, є юридичною особою, яка зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_2 та включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки № 241170 головного управління статистики у Дніпропетровській області від 21.07.2009р.

Згідно з положеннями статуту ПАТ КБ „ПриватБанк” у новій редакції від 2009р., рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування па Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

16.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду № 0710/028Л, відповідно до якої позивач надав відповідачу-2 кредит в розмірі 300000,00грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та 2-м відповідачем було укладено іпотечний договір застави б/н від 16.10.2007 року, відповідно до якого 2-й відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру за номером чотири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 45,7 кв.м. Даний договір зареєстрований приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 3258.

16.10.2007р. до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесений запис про приватне обтяження на підставі договору іпотеки від 16.10.2007р., обєктом якого є зазначена вище квартира.

Рішенням господарського суду від 02.12.2008р. по справі № 14/5158 позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” м. Київ задоволено. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Деражня суму 22135,04 грн. заборгованості на підставі договору кредиту № 964/4-310-1 від 04.03.2008р.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції від 16.01.2009р. відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу суду від 15.12.2008р. по справі № 14/5158.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 02.02.2009р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ОСОБА_4 при примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 14/5158 від 15.12.2008 р. про стягнення з 2-го відповідача на користь 1-го відповідача 22 474,39 грн. заборгованості, накладено арешт на майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1

Постановою від 26.01.09 відділу ДВС Деражнянського районного управління юстиції заведено зведене виконавче провадження по виконанню виконавчих документів про стягнення коштів з ОСОБА_1

02.02.2009р. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесений запис про публічне обтяження , обєктом якого є зазначена вище квартира .

Рішенням Деражнянського районного суду від 12.01.2010р. у справі № 2-36/2010 позов ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 284723,01грн. за кредитним договором № 0710/028Л та договором про видачу траншу № 0710/0258Л/01, укладеними 16.10.2007р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ „ПриватБанк” звернути стягнення на предмет іпотеки належну на праві власності ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу цього майна ЗАТ КБ „ПриватБанк” будь-якій особі покупцеві, з повідомленням ОСОБА_1 за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу про свій намір укласти такий договір, з дотриманням процедури, встановленої ст. 38 Закону України „Про іпотеку”.

Третьою особою направлений лист до Хмельницької філії ПАТ КБ “Приватбанк” від 02.08.2010р. за вих. № 92/5007/4 з повідомленням про накладення арешту на квартиру , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Також в листі зазначено, що дане майно знаходиться у заставі банку з роз'ясненням згідно ст.52 Закону України “Про виконавче провадження” про право банку звернення до суду з позовом про звільнення заставленного майна з-під арешту.

У звязку з необхідністю погашення заборгованості за рахунок вартості квартири, переданої позивачу в іпотеку, позивач звернувся з позовом про звільнення данного майна з-під арешту.

Досліджуючи в сукупності надані по справі докази та пояснення сторін, до уваги приймається наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”) та відповідач-2 (ОСОБА_1) уклали кредитну угоду № 0710/028Л від 16.10.2007р., відповідно до якої позивач надав відповідачу-2 кредит в розмірі 300000,00грн. та визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та 2-м відповідачем було укладено іпотечний договір застави б/н від 16.10.2007 року, відповідно до якого 2-й відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру за номером чотири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 45,7 кв.м.

Відповідно до Закону України „Про іпотеку”, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Згідно п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку”, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.5 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст.24 даного Закону за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що 02.02.2009р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ОСОБА_4 при примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області № 14/5158 від 15.12.2008 р. про стягнення з 2-го відповідача на користь 1-го відповідача 22 474,39 грн. заборгованості, накладено арешт на майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1

Згідно ст.52 Закону України „Про виконавче провадження” та п.5.3.1. „Інструкції про проведення виконавчих дій”, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

При цьому враховується, що згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.50 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 52 даного Закону передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, 16.10.2007р. внесений запис про приватне обтяження на підставі договору іпотеки від 16.10.2007р., обєктом якого є квартира за номером чотири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Як слідує із матеріалів справи, на дату винесення постанови про накладення арешту на нерухоме майно 2-го відповідача (02.02.2009р. ) третій особі не було відомо про наявність обтяження нерухомого майна , на яке було накладено арешт.

Після того як третій особі стало відомо про наявність іпотечного договору між 2-м відповідачем та позивачем щодо квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 державний виконавець на підставі ст.52 Закону України „Про виконавче провадження” листом від 02.08.2010р. за вих. № 92/5007/4 повідомив позивача про накладення арешту на зазначену квартиру з роз'ясненням про право банку звернення до суду з позовом про звільнення заставленного майна з-під арешту.

Судом враховується, що згідно ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

За таких обставин позивач правомірно звернувся з позовом про звільнення даного заставного майна з-під арешту.

При цьому не приймаються до уваги доводи 1-го відповідача про необхідність проведення оцінки майна 2-го відповідача з метою з'ясування можливості задоволення його грошових вимог із вартості заставного майна, яка залишиться після продажу з посиланням на пункт ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки положення даної статті застосовуються до вимог інших стягувачів лише під час процедури стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання за виконавчими документами для задоволення вимог саме стягувача-заставодержателя. В даному випадку позивач, як заставодержатель, не ініціював виконавче провадження про стягнення на заставлене майно.

Відповідно до статті 33 ГПК України „ Обов'язок доказування і подання доказів” кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При вирішенні спору, судом враховуються правова позиція Верховного суду України згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.76 №6 “Про судову практику у справах про виключення майна з опису”, зокрема п.4, де передбачено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним і відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи належними доказами, заявлені відповідно до норм чинного законодавства і підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі згідно ст. 49 ГПК України покладються на 2-го відповідача, оскільки спір доведений до суду опосередковано з вини останнього у зв'язку із невиконанням ним зобов'язань за кредитним договором та наявністю простроченої заборгованості.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ до 1. Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” м.Київ в особі Хмельницької обласної філії м.Хмельницький, 2. приватного-підприємця ОСОБА_1 с.Маниківці Деражнянського району про звільнення з-під арешту майна, задоволити.

Звільнити з-під арешту, накладеного 02.02.2009 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції ОСОБА_4 на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 с.Маниківці Деражнянського району, а саме: квартиру за номером чотири, яка розташована за адресою : Хмельницька область, Деражнянський район с. Маниківці, вул. Механізаторів, буд. 5.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Маниківці Деражнянського району ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ ( вул. Набережна Перемоги,50, код 14360570) 85,00 грн. ( вісімдесят п'ять гривень 00 коп. ) відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. ( двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя