Рішення № 11339114, 02.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2010 р.Справа № 13/1308-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Західна паливна компанія” м. Київ

          до Відкритого акціонерного товариства „Шепетівське

підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” м.

Шепетівка

про стягнення суми 56343,51грн., з якої 47500 грн. основного

боргу та 8843,51 грн. пені

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Войніканіс-Мирський Я.С. по довіреності № 5-Ю від 19.06.2010р.

відповідача: не з’явився

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 56343,51 грн., з якої 47500 грн. заборгованості за поставлений товар у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 17/09/09-1 від 17.09.2009р. та 8843,51 грн. пені згідно п. 3.2 вказаного договору.

До дня судового засідання в адресу господарського суду 02.09.2010р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем за отриману продукцію у сумі 45000 грн. і просить суд зменшити розмір пені до 1000 грн., а також відстрочити виконання рішення суду у даній справі на 9 місяців у зв’язку із скрутним фінансовим становищем у відповідності до п. п 3, 6 ст. 83 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, а також подав заяву, в якій зазначив про те, що відповідач частково провів розрахунки за отриману продукцію у сумі 2500 грн. після подання позивачем позову до господарського суду.

Щодо клопотання про відстрочення виконання рішення суду у даній справі представник позивача повністю заперечував, оскільки вказані відповідачем обґрунтування не вказують на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або ж роблять його неможливим, а щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені поклався на розсуд суду, проте категорично заперечував щодо зменшення суми пені до 1000 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Крім зазначеного вище, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

17.09.2009р. між сторонами було укладено договір поставки нафтопродуктів № 17/09/09-1.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання у встановлені строки передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплати на умовах, викладених в Договорі та додатках до договору нафтопродукти. Номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюються сторонами за погодженням на підставі заявки покупця та вказуються в розрахункових документах (рахунки-фактури) та/або документах на поставку (видаткових накладних) на товар, які є специфікацією та складають невід’ємну частину даного договору.

Згідно п. 2.3 зазначеного договору, оплата товару повинна бути здійснена покупцем (відповідачем) на протязі 3-х календарних днів з моменту відвантаження.

На виконання умов договору, позивач протягом вересня-листопада місяців 2009р. поставив відповідачу товару на загальну суму 605822,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 18.09.2009р. на суму 147630 грн., № РН-0000004 від 25.09.2009р. на суму 79682,40 грн., № РН-0000014 від 07.10.2009р. на суму 1 від 14.10.2009р. на суму 119889 грн. та № РН-0000024 від 18.11.2009р. на суму 135420 грн., відповідач пальне отримав, про що його представник засвідчив своїм підписом та скріпив печаткою.

Відповідач своїх договірних зобов’язань належним чином та в установлений строк не виконав, сплативши заборгованість лише частково у сумі 558322,40 грн. до подання позову та 2500 грн. після подання позивачем позову до господарського суду. Таким чином, якщо проаналізувати стан поставки нафтопродуктів та часткового проведення за них розрахунків, заборгованість залишилася несплаченою у сумі 45000 грн. станом на дату прийняття рішення по останній накладній № РН-0000024 від 18.11.2009 р.

Крім цього, згідно п. 3.2 вказаного вище договору, за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий товар, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми поставки за кожен день прострочки.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у сумі 8843,51 грн. період з 22.09.2010р. по 17.05.2010р.

Проте, у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, проведеним господарським судом перерахунком встановлено, що обґрунтовано нарахована та пред’явлена до стягнення пеня становить суму 8398,44 грн., без врахування суми 445,07 грн. нарахованої за період з 22.02. по 17.05.2010 р., тобто за 17 днів, які перевищують термін шести місяців для нарахування пені згідно названого вище п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Приймаючи рішення, господарським судом враховується, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. У відповідності до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 233 вказаного кодексу, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси

сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені на суму 1000 грн.

Враховуючи вище викладене, господарський суд приходить до висновку що позов в частині заявленої суми 45 000 грн. основного боргу за поставлений товар та 7398,44 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання підлягає задоволенню у повному об’ємі. В частині стягнення суми 2 500 грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору, а у стягненні суми 1 445,07 грн. пені у позові належить відмовити.

Крім цього, враховуючи зазначені відповідачем у відзиві на позов обставини, господарський суд приходить до висновку, що заява про відстрочення виконання рішення підлягає відхиленню, оскільки вказані відповідачем обґрунтування не вказують на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або ж роблять його неможливим.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, п. 6 ст. 232, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” м. Шепетівка, вул. Гранітна, 21 (ідентифікаційний код 03481603) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Західна паливна компанія” м. Київ, вул. Княжій Затон, 4 кв. 2 (ідентифікаційний код 36558473) суму 45000 (сорок п’ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за поставлений товар, 7398,44 (сім тисяч триста дев’яності вісім гривень 44 коп.) пені, 563,44 (п’ятсот шістдесят три гривні 44 коп.) державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В сумі 2 5000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті суми 1 445,07 грн. пені у позові відмовити.

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.09.2010р.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.

                              Суддя