Рішення № 11339092, 21.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2010 р.Справа № 14/1553-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматичні двері” м. Київ

до Приватно підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення грошей.

Судя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

позивач: Зудінов О.С.- за довіреністю №20/09 від 17.09.2010р.

відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 2724,21 грн. з яких 2559,71 сума основного боргу, 13,47 грн. 3% річних, 59,03 грн. інфляційні витрати, 92 грн. пені за поставлений згідно усної домовленості товар. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленого товару за видатковою накладною №РН-0000323 від 03.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відзив на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про наявність поважних причин невиконання вимог суду не повідомив. За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову виходячи з наступного.

На виконання усної домовленості позивач передав відповідачу товар в кількості та за ціною, яка визначена в рахунку-фактурі №СФ-000310 від 25.11.2008р. згідно видаткової накладної №РН-0000323 від 03.12.2008р., а відповідач прийняв товар на підставі довіреності серія ЯПМ №847926 від 25.11.2008р. на суму 19559,71 грн. Відповідач оплатив товар частково, що підтверджується банківськими витягами. Залишок боргу становить 2586,51 грн.

16.03.2010 р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату наявної заборгованості. Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зі змісту правовідносин, які виникли між сторонами вбачається що між ними укладена та виконувалась угода купівлі продажу яка згідно ст.655 ЦК України є оплатною. В силу ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже з моменту отримання відповідачем товару у нього виникло зобовязання по його оплаті.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 2559,71 грн. є правомірною.

Перевіривши розрахунок інфляції та річних судом встановлено, що позивач невірно визначив розмір інфляції за визначений ним період з 25.03.2010р. по 18.04.2010р., який становить 13,33 грн., а не 59,03 грн. Отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання обґрунтованості нарахування пені, судом враховується наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Як визначено ст. 547 та 548 цього ж кодексу, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Між сторонами відсутня угода щодо пені, а тому підстав для її нарахування та стягнення немає.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню частково.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством підлягає поверненню.

За таких обставин, підлягає поверненню позивачу із державного бюджету 10грн. зайво сплаченого державного мита.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИ Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватно підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у Хмельницький області дирекції „Райфайзен банк Аваль”, МФО 315966 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматичні двері” (м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 34188273, р/р 2600401013735, КФ ВАТ „Кредобанк” у м. Києві, МФО 321897) 2559,71 грн. (дві тисячі п”ятсот п”ятдесят дев”ять грн. 71 коп.) - основного боргу, 13,47 грн. (тринадцять грн. 47 коп.) - 3% річних, 13,33 грн. (тринадцять грн. тридцять три коп. - інфляційних втрат, 96,90 грн. - витрат по оплаті державного мита та 224.20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Видати довідку на повернення товариству з обмеженою відповідальністю “Автоматичні двері” м. Київ з Державного бюджету України 10,00 грн. (десять гривень), сплачених згідно платіжного доручення №1261260069 від 06.05.2010р.

Суддя

віддрук 3 прим:

1- до справи, 2- позивачу, 3- ідповідачу