Постанова № 11339072, 22.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" вересня 2010 р.                                                             Справа №15/16/6/2956-А

за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" м. Київ

до 2. Закритого акціонерного товариства "Інтерлит" м. Хмельницький

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержане ЗАТ ”Інтерлит” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна - коштів в сумі 18826999,76грн.)

Суддя

Секретар судового засідання

Представники сторін:

від позивача Голобурда К.Є. - за довіреністю№27194/9/10 від 16.09.2009р.

від відповідача 1. не з'явився

від відповідача 2. Заремська Л.М. - за довіреністю №58 від 25.06.2010р.

В судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАСУ, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова приймається 22.09.2010р., оскільки в судовому засіданні 26.07.2010р. та 08.09.2010р. оголошувалась перерва.

04.05.2005р. ДПІ у м. Хмельницькому звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 0502/1 та № 0502/2 від 05.02.2003р., № 0302/1 від 03.02.2003р., № 0505/1 від 05.05.03р., № 1706/1 від 10.06.2003р. та такими, що укладені з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства , відповідно до ст.49 ЦК УРСР від 18.07.1963 року. та стягнення в дохід держави одержаного ЗАТ ”Поділля-Вторкольормет” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна) кошти в сумі 18826999,76 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.05.2005р. порушено провадження у справі №6/2956.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.06.2009 р. провадження у справі №6/2956 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" м. Київ 2. Закритого акціонерного товариства „Інтерлит” м. Хмельницький про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержане ЗАТ ”Поділля-Вторкольормет” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна) кошти в сумі 18826999,76 грн. припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.07.09р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.06.09 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.09р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.06.2009р. у справі № 6/2956 скасовано, а справу № 6/2956 передано до господарського суду Хмельницької області для виконання вимог розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

26.10.2009р. на адресу господарського суду повернуто матеріали справи № 6/2956.

Ухвалою суду від 26.10.2009р. суддею Магерою В.В. справу №6/2956 прийнято до провадження, справі присвоєно №16/6/2956 та призначено її до розгляду в засіданні суду на 09.11.2009р.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2009р., з врахуванням того, що справа №16/6/2956 є справою адміністартивної юрисдикції і не підвідомча господарському суду Хмельницької області, матеріали справи №16/6/2956 передано на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду (29009, м. Хмельницький, вул.Козацька,42).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2010р. з посиланням на п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України та з врахуванням того, що провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" м. Київ до 2. Закритого акціонерного товариства „Інтерлит” м. Хмельницький про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержане ЗАТ ”Поділля-Вторкольормет” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна) кошти в сумі 18826999,76грн. порушено господарським судом Хмельницької області до початку діяльності Хмельницького окружного адміністартивного суду, матеріали справи №16/6/2956 передано на розгляд Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2010р. справу №16/6/2956 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2010р.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2010р. провадження у справі №16/6/2956 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" м. Київ 2. Закритого акціонерного товариства „Інтерлит” м. Хмельницький про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержане ЗАТ ”Поділля-Вторкольормет” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна) кошти в сумі 18826999,76 грн. припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.02.2010р. по справі №16/6/2956 скасовано, а справу виіршено передати на розгляд господарського суду Хмельницької області.

08.04.2010р. матеріали справи №16/6/2956 надійшли до господарського суду Хмельницької області.

Зважаючи на вказівки, викладені у постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р., враховуючи те, що провадження у справі №6/2965 було порушено 06.05.2005р., тобто до початку діяльності Хмельницького окружного адміністративного суду, приймаючи до уваги публічно-правовий характер спору, ухвалою суду від 12.04.2010р. справу № 16/6/2956 прийнято до провадження, присвоєно справі №15/16/6/2956-А та призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд визнати недійсними договори купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнути в дохід держави одержане ЗАТ ”Поділля-Вторкольормет” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна - коштів в сумі 18826999,76грн.) наголошуючи на тому, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно ст. 49 ЦК УРСР у разі, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. Виходячи із змісту ст.49 ЦК УРСР, за умов доведення наявності умислу на укладення спірних угод з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, лише у однієї з сторін, незалежно від того, чи все одержане нею за угодою повернуто другій стороні, все одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. Зазначає, що аналогічну відповідальність містить і ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, яка встановлює наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. З врахуванням вищевикладеного, ДПІ у м. Хмельницькому просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, 0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03, укладені між ТОВ "Укрвекор" та ЗАТ "Поділля-Вторкольормет", на загальну суму 18826999,76 грн., відповідно до ст.49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержаного ЗАТ "Інтерлит" (як правонаступника ЗАТ "Поділля-Вторкольормет") за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна - коштів в сумі 18826999,76 грн.).

Згідно інформації, наданої державним реєстратором Хмельницької міської ради на запит суду, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містяться відомості про припинення ТзОВ "Укрвекор" (код ЄДРПОУ 32154352).

Відповідач - ЗАТ „Інтерліт” м. Хмельницький у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В підтвердження своїх заперечень звертають увагу суду на те, що правовідносини між ЗАТ „Інтерліт” (ЗАТ "Поділля- Вторкольормет") м. Хмельницький та ТзОВ "Укрвектор" існували в період з 03.02.2003р. по 30.09.2003р., на підставі договорів купівлі-продажу №0505/1 від 05.05.2003р., №0502/2 від 05.02.2003р., №0302/1 від 03.02.2003р. За цей період ТзОВ "Укрвектор" видало покупцю ЗАТ "Поділля- Вторкольормет" податкові накладні із зазначенням ПДВ на загальну суму 3137833грн. 32коп., на підставі чого ЗАТ "Поділля - Вторкольормет" мало необхідні підстави для відображення в складі податкового кредиту за період з лютого до вересня 2003року ПДВ на загальну суму 3137833грн. 32коп., що підтверджується експертним висновком №920 від 19.03.2007 роком. Покликання податкового органу про заниження відповідачем в період з лютого по жовтень 2003 р. суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у в'язку із включенням до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, виданих ТзОВ "Укрвектор", з мотивів визнання недійсними з моменту їх реєстрації в судовому порядку установчих документів цих підприємств та їх свідоцтв платників ПДВ є неправильним, оскільки визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з держаного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих нею за господарськими операціями податкових накладних. Зазначає, що покупець ЗАТ "Інтерлит" не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умовами необізнаності покупця щодо такої, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні операції не впливає на податковий кредит покупця. Наголошує, що законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти достовірність даних, які вказуються його договірним контрагентом у первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Оскільки судові рішення про визнання недійсними установчих документів і свідоцтв платника ПДВ прийняті після укладання господарських договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей та оформлення податкових накладних на момент укладання таких ТзОВ "Укрвектор" перебувало в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво платника ПДВ. Зазначає, що позивачем не наведено жодної підстави та не подано доказів, що свідчать про ухилення від сплати податків сторонами угоди. Відсутні факти про порушення кримінальної справи та наявність вироку по кримінальній справі, що засвідчує умисел ТОВ „Укрвекор”. На підставі зазначеного просить суд у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно статуту ЗАТ "Інтерлит", затвердженого загальними зборами акціонерів - протокол від 27.05.2005р., Закрите акціонерне товариство "Інтерлит", створене шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства "Поділля-Вторкольормет" та є правонаступником усіх його майнових та особистих немайнових прав та обов'язків.

Згідно інформації, наданої державним реєстратором Хмельницької міської ради на запит суду, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містяться відомості про припинення ТзОВ "Укрвекор" (код ЄДРПОУ 32154352).

Протягом 2003р. між ТзОВ "Укрвекор" м. Київ (Продавець) та ЗАТ "Інтерлит" (ЗАТ "Поділля-Вторкольормет") м. Хмельницький (Покупець) укладались договори купівлі-продажу №0302/1 від 03.02.03р., №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03р. і додаткові угоди до них (т.1, а.с.13-33)

Вказані договори і додаткові угоди до них підписані від імені обох сторін та скріплені відбитками печаток.

Пунктом 1.1 даних договорів обумовлено предмет договорів - поставка товарно-матеріальних цінностей, товару, у відповідності до специфікацій. В матеріалах справи наявні специфікації до вищезазначених Договорів купівлі-продажу №0505/1, №0502/2, №0302/1, №1706/1.

При цьому, п. 3 Договорів визначено порядок розрахунків за поставлений товар, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

В ході виконання вказаних договорів ТОВ „Укрвекор” видавалися ЗАТ "Поділля-Вторкольормет" товарно-транспортні накладні та податкові накладні (т.1 а.с. 48-150.; т.2. а.с.1-114), які обліковувалися по бухгалтерському обліку ЗАТ "Поділля-Вторкольормет", а суми сплаченого при розрахунках ПДВ віднесені до податкового кредиту в періодах, в яких проведено розрахунки з ТОВ "Укрвекор", що підтверджується наданими позивачем в матеріали справи копіями податкових накладних та карточками контрагентів (Т.1 а.с.40-150; Т.2 а.с.1-10).

На виконання зазначених угод за період з 01.12.2002р. по 30.09.2003р. ТОВ "Укрвекор" відгрузило ЗАТ "Інтерлит" (ЗАТ "Поділля-Вторкольормет") товарів на загальну суму 18 826999грн. 76коп.

За поставлені товари ЗАТ "Інтерлит" (ЗАТ "Поділля-Вторкольормет") розрахувалось у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів в сумі 18826999грн. 76коп. на рахунок ТОВ "Укрвекор".

Як вбачається з наявного в матеріалах справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2004р. (Т.4 а.с.76) визнано недійсними установчі документи Товариства з обмежено відповідальністю "Укрвекор" з моменту складання та свідоцтво платника податку на додану вартість №36069054 з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість.

У рішенні суду зазначено, що установчі документи ТОВ "Укрвекор" є такими, що сперечать чинному законодавству України, оскільки в ході проведення податковим органом перевірки відомостей щодо засновників підприємства було встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а Любич А.М., який є директором ТОВ "Укрвекор" до фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має та директором його ніхто не призначав.

Позивач, вважаючи, що договори купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03р. між ТзОВ "Укрвекор" м. Київ та ЗАТ "Інтерлит" (ЗАТ "Поділля-Вторкольормет") м. Хмельницький укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства просить суд визнати останні недійсними відповідно до ст.49 ЦК УРСР.

В матеріалах справи наявна постанова т.в.о. начальника ХВ ПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області капітана податкової міліції С.С. Полугара від 05.08.2005р. про відмову в поуршенні кримінальної справи за ст.212, 364 КК України відносно директора Мельника В.І. та головного бухгалтера Мартинюк Н.В. у зв'язку з відсутністю в їх діях складу даних злочинів. У постанові зазначено, що проведеною додатковою перевіркою не доказано умисного укладення операцій ЗАТ „Поділля-Вторкольормет” із СПД що містять ознаки "фіктивності" зокрема, при проведені операцій купівлі-продажу ЗАТ „Поділля-Вторкольормет” належним чином відображало операції по придбанню металобрухту в бухгалтерському та податковому обліках. Всі дані по придбанню брухту відображені в книзі придбання, яка прошита та пронумерована в установленому законом порядку. Це свідчить, що все придбання ЗАТ "Поділля-Вторкольормет" відносило до валового прибутку. Цей факт виключає можливість ухилення підприємства від оподаткування. Крім того, встановити ким фактично постачався металобрухт не представляється можливим. Доказати, що металобрухт збирався ЗАТ "Поділля-Вторкольормет" безпосередньо, а від СПД м.Києва отримувались тільки документи, станом на сьогоднішній день, також не представляється можливим. Враховуючи вищевикладене, керуючись п.2 ст.6 КПК України, дослідивши в ході перевірки всі обставини, слід дійти до висновку, що в діях службових осіб ЗАТ "Поділля-Вторкольормет", а саме директора Мельника В.І. та головного бухгалтера Мартинюк Н.В. відсутні ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 212, 364 КК України.

Також в матеріалах справи наявна постанова начальника ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві підполковника міліції Дзюбенко В.І. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Любич А.М. на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови від 07.08.2007р. №6/18-НА господарським судом Хмельницької області задоволено позов Закритого акціонерного товариства „Інтерлит”, м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та скасувано податкові повідомлення-рішення №0000702303/0/0/5473 від 31.08.2004р., №0000702303/1/5788 від 20.09.2004р. на суму 2 907 614,99грн., з якої 1938409,99 грн. –основний платіж та 969205,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, №0000702303/3/647 від 17.02.2005р. на суму 5493749,99 грн., з них: 3662499,99 грн. –основний платіж та 1631250,00 грн. –штрафні санкції.

У постанові зазначено, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих нею за господарськими операціями податкових накладних. Крім того, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом ст.49 ЦК 1963р. недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства.

Стаття 49 ЦК УРСР 1963р. визначає, що якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

З аналізу даної норми випливає, що правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - в обох сторін чи однієї, від виконання угоди - обома сторонами чи однією.

На обґрунтування позову позивач робить посилання на наявність протиправного умислу лише у ТОВ "Укрвекор". В підтвердження своїх доводів зазначає рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2004р.

Судом враховується те, що наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час здійснення підприємницької діяльності суб’єкта.

Частина 1 ст.72 КАС України містить положення про те, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, висновки суду, викладені у рішенні Солом'янського районного суду м. Києва по цивільній справі від 10.12.2004р., яким визнано недійсними установчі документи Товариства з обмежено відповідальністю "Укрвекор" з моменту складання та свідоцтво платника податку на додану вартість №36069054 з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість не потребують доведення по адміністративній справі, однак не можуть бути прийняті судом до уваги як беззаперечні докази на підтвердження наявності умислу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

У рішенні Солом'янського районного суду м. Києва по цивільній справі від 10.12.2004р. відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави і суспільства.

Натомість наявні в матеіралах справи докази та встановлені судом факти свідчать про те, що ЗАТ "Поділля-Вторкольормет" сплатило продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Судом враховується, що доводи позивача про те, що спірна угода суперечить інтересам держави та суспільства ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи.

Крім того, зважаючи на ч.1 ст.72 КАС України суд не може залишити поза увагою наявну в матеіралах справи постанову господарського суду Хмельницької області від 07.08.2007р. по справі №6/18-НА, якою підтверджено правомірність заявлених ЗАТ "Інтерлит" до відшкодування сум ПДВ по операціям між сторонами оспорюваних угод купівлі-продажу.

Суд зважає також на те, що угоди купівлі-продажу металобрухту не є такими, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Стосовно правових підстав застосування ст.49 ЦК УРСР 1963р. судом враховується те, що 1 січня 2004р. згідно з п.1 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003р. втратив чинність Цивільний кодекс УРСР 1963 р.

Цивільний кодекс України 2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.49 ЦК УРСР 1963р. Даним кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК), не є адміністративно-правова конфіскація.

За змістом ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України 2003р., кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність особи.

На підставі зазначеного при вирішенні спору судом не може бути застосовано публічно-правові санкції, які були встановлені законом, чинним на момент укладення угоди, але відсутні в акті цивільного законодавства на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності.

Цивільний кодекс України 2003р. не містить норми, яка була б аналогічною, зокрема за наслідками, ст. 49 Цивільному кодексу УРСР 1963 р.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається також на ч.1 ст.208 Господарського кодексу України.

Вказане обгрунтування позовних вимог судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до п.1 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, кодекс набирає чинності з 01.01.2004р. Пунктом 4 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" встановлено, що Господарський кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Враховуючи те, що цивільні правовідносини між ТзОВ "Укрвекор" м. Київ (Продавець) та ЗАТ "Інтерлит" (ЗАТ "Поділля-Вторкольормет") м. Хмельницький (Покупець) щодо купівлі-продажу існували протягом 2003р. і в повному обсязі були виконані до 01.01.2004р., тобто до набрання чинності Господарським кодексом України, суд вважає, що застосування ч.1 ст.208 Господарського кодексу України до спірних правовідносин є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у ТОВ "Укрвекор" умислу, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства.

Крім того, судом враховуються наявні в матеіралах справи постанову начальника ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві підполковника міліції Дзюбенко В.І. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Любич А.М. на підставі п.2 ст.6 КПК України та постанову т.в.о. начальника ХВ ПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області капітана податкової міліції С.С. Полугара від 05.08.2005р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.212, 364 КК України відносно директора Мельника В.І. та головного бухгалтера Мартинюк Н.В. у зв'язку з відсутністю в їх діях складу даних злочинів.

За таких обставин у позові Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" м. Київ до 2. Закритого акціонерного товариства "Інтерлит" м. Хмельницький про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержане ЗАТ ”Інтерлит” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна - кошти в сумі 18826999,76грн.) необхідно відмовити.          

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвекор" м. Київ до 2. Закритого акціонерного товариства "Інтерлит" м. Хмельницький про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №0502/1, №0502/2 від 05.02.03, №0302/1 від 03.02.03, №0505/1 від 05.05.03, №1706/1 від 10.06.03 в порядку ст. 49 ЦК УРСР та стягнення в дохід держави одержане ЗАТ ”Інтерлит” за вказаними письмовими договорами купівлі-продажу (у випадку відсутності майна - кошти в сумі 18826999,76грн.) відмовити.          

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ч.3 ст. 254 КАСУ у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                      

Постанова складена в повному обсязі і підписана 23.09.2010р.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3,4 - відповідачам. помічник судді