ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.09.2010 Справа № 17/123-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватної фірми "Вікторія", м. Херсон
до відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м. Херсон
про стягнення 102788 грн. 10 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Коржов П. Ю., директор, паспорт НОМЕР_1, виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 14.05.1996р.
від відповідача - Тодавчич С. М., представник за довіреністю № 759/70-64-П від 17.12.09р.
Приватне підприємство "Вікторія" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (відповідач) заборгованості за договором № 176-047 від 18.11.2008 р. про виконання стальних робіт в сумі 102788 грн. 10 коп., з яких 88902 грн. 50 коп. становить суму основного боргу, 4445 грн. 13 коп. - пені, 6844 грн. 06 коп. - інфляційних збитків, 2596 грн. 41 коп. - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором належним чином, що змусило позивача звернутися за захистом майнових прав до господарського суду.
Справу було розглянуто в судових засіданнях 26.08.2010р., 02.09.2010р., 10.09.2010р. з оголошенням перерви до 16.09.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити їх в повному обсязі; надав суду додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що відповідач основний борг визнає в сумі 88902 грн. 50 коп. Щодо стягнення інфляційних збитків, 3% річних та пені, то відповідачем надано контррозрахунок позовних вимог в цій частині та зазначено, що наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків, 3% річних та пені суперечить приписам чинного законодавства України, оскільки останнім не враховано дату вручення відповідачеві вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України.
Також відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців у звязку із важким фінансовим становищем підприємства. Зазначене клопотання та додані до нього документи долучено до матеріалів справи.
Проти задоволення клопотання відповідача щодо розстрочення сплати заборгованості представник позивача не заперечує, однак, з огляду на те, що за весь час існування боргу відповідачем не вживалось жодних заходів щодо його погашення, просить частково задовольнити клопотання відповідача та розстрочити примусове виконання рішення суду на три місяці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
18.11.2008 року між приватною фірмою „Вікторія” (виконавець за договором, позивач) та відкритим акціонерним товариством „Херсонський суднобудівний завод” (замовник за договором, відповідач) було укладено договір №176-047, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання виконати сталеві роботи при будівництві суден на виробничих площах та технологічному устаткуванні замовника, згідно діючої на підприємстві технології та затвердженої документації в узгоджених обсягах та узгоджені строки.
Відповідно до п.1.2 договору обсяг робіт та строки їх виконання визначаються додатковими угодами, які є невідємними частинами договору.
Згідно п.2.1 договору вартість робіт є договірною та визначається додатковими угодами.
В розділі 3 договору сторони обумовили умови та порядок оплати виконаних робіт. Так, оплату виконаних робіт замовник здійснює банківськими переказами на розрахунковий рахунок виконавця наступним чином: 1-й платіж в розмірі 30% ціни робіт згідно з додатковою угодою на момент виконання 30% обсягу робіт, визначених в угоді; 2-й платіж кінцевий розрахунок згідно акту приймання-передачі виконаних робіт, вказаних в додатковій угоді, після 20-го числа місяця.
В п.4.3 договору сторони дійшли згоди про те, що датою закінчення робіт є дата підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
В п.6.4 договору сторони передбачили, що у випадку затримки кінцевого розрахунку більше ніж на 5 робочих днів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу (крім вихідних та святкових днів), але не більше 5% від несплаченої суми.
02.06.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду №41 до договору №176-047 від 18.11.2008р., за умовами якої виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 6966 грн. 00 коп. Роботи були виконані своєчасно, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 09.06.2009р. (а.с.39).
Відповідно до додаткової угоди №42 від 03.06.2009р. виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 3268 грн. 00 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 09.06.2009р. (а.с.40).
За умовами додаткової угоди №44 від 10.06.2009р. виконавець повинен був виконати роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 4644 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 17.06.2009р. (а.с.41).
Відповідно до додаткової угоди №56 від 11.08.2009р. виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 3676 грн. 50 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.08.2009р. (а.с.42).
На виконання умов додаткової угоди №57 від 12.08.2009р. виконавець виконав роботи на замовленні №05003, вартістю 3483 грн. 00 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 19.08.2009р. (а.с.43).
Відповідно до додаткової угоди №58 від 13.08.2009р. виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 5031 грн. 00 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2009р. (а.с.44).
За умовами додаткової угоди №59 від 14.08.2009р. виконавець повинен був виконати роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 3483 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2009р. (а.с.45).
Відповідно до додаткової угоди №60 від 11.08.2009р. виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 8320 грн. 50 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 17.08.2009р. (а.с.46).
На виконання умов додаткової угоди №61 від 18.08.2009р. виконавець виконав роботи на замовленні №05003, вартістю 19264 грн. 00 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 27.08.2009р. (а.с.47).
Відповідно до додаткової угоди №62 від 21.08.2009р. виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 2902 грн. 50 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.08.2009р. (а.с.48).
За умовами додаткової угоди №63 від 21.08.2009р. виконавець повинен був виконати роботи на замовленні №05003. Вартість зазначених робіт становить 2902 грн. 50 коп., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 26.08.2009р. (а.с.49).
Відповідно до додаткової угоди №64 від 25.08.2009р. виконавець повинен був виконати сталеві роботи на замовленні №05002. Вартість зазначених робіт становить 24961 грн. 50 коп. Роботи виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 31.08.2009р. (а.с.50).
Як свідчать матеріали справи, всі роботи за умовами додаткових угод були виконані позивачем в повному обсязі та своєчасно і прийняті замовником без зауважень, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками обох сторін, підпис яких скріплено печатками.
Втім, замовник свої зобовязання в частині оплати виконаних робіт не виконав, у звязку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 88902 грн. 50 коп.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем 15.07.2010р. за вихідним №63 на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою про сплату суми основної заборгованості. Втім, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Відповідно до ч.1 статті 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Доказів сплати заборгованості в сумі 88902 грн. 50 коп. суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватної фірми „Вікторія” в частині стягнення 88902 грн. 50 коп. основного боргу є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У звязку з неналежним виконанням зобовязання позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 01.07.2009р. по 01.09.2010р. - неустойку у вигляді пені в сумі 4445 грн. 13 коп., 6844 грн. 06 коп. збитків від інфляції та 2596 грн. 41 коп. 3% річних
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 статті 548 ЦК України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідальність сторін за договором підряду № 176-047 передбачена Розділом 6 договору. Так, згідно п.6.4 договору у випадку затримки кінцевого розрахунку більше ніж на 5 робочих днів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу (крім вихідних та святкових днів), але не більше 5% від несплаченої суми.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, суд звертає увагу на те, що при розрахунку заявлених до стягнення сум пені, річних та інфляційних збитків позивачем було невірно визначено період нарахування зазначених сум, а саме з посиланням на п.3.1.2 договору.
Так в п.3.1.2 договору сторони зазначили, що кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється після 20 числа місяця.
Однак, на думку суду, в даному пункті договору сторони не дійшли згоди щодо визначення кінцевого строку розрахунку, не зазначили якого саме числа має бути здійснена оплата, оскільки фразу „після 20 числа” кожна сторона може тлумачити по своєму, та не зазначили якого саме місяця - в якому підписано акт приймання-передачі, або наступного за ним місяця. До того ж, представник позивача не заперечує, що сторони не дійшли згоди щодо коректного зазначення періоду кінцевого розрахунку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, оскільки сторони в договорі не дійшли згоди щодо коректного визначення кінцевого періоду розрахунку за виконані роботи, то в даному випадку слід застосовувати приписи ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
14.09.2010р. в підтвердження факту вручення вимоги про сплату заборгованості в порядку ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України позивачем було надано до матеріалів справи копії рахунків №№СФ-0000061, СФ-0000060, СФ-0000058, СФ-0000059, СФ-0000057, СФ-0000056, СФ-0000055, СФ-0000054, СФ-0000053, СФ-0000041, СФ-0000040, СФ-0000039 на оплату заборгованості, вручених уповноваженій особі відповідача.
Суд констатує, що вручені відповідачеві рахунки по суті є вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи у розумінні ст. 530 ЦК України, якою не встановлено якоїсь чіткої форми такої вимоги (рахунок, лист, претензія тощо).
Суд здійснив обрахунок суми пені, річних та інфляційних збитків за період з 01.07.2009р. по 01.09.2010р. Так за обрахунком суду належною до стягнення сумою пені є 9097 грн. 09 коп., 3% річних - 3629 грн. 00 коп., а інфляційних збитків - 7135 грн. 78 коп.
За приписами п.2 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4445 грн. 13 коп., 6844 грн. 06 коп. збитків від інфляції та 2596 грн. 41 коп. 3% річних .
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 102788 грн. 10 коп., з яких 88902 грн. 50 коп. становить суму основного боргу, 4445 грн. 13 коп. - пені, 6844 грн. 06 коп. - інфляційних збитків, 2596 грн. 41 коп. річних.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.6 ст.83 ГПК України суд вправі надати боржнику розстрочку примусового виконання рішення, однак при вирішенні цього питання слід враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи, тому зобов'язань задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання суд не має.
Однак, враховуючи скрутне фінансове становище підприємства, що підтверджено матеріалами справи, з метою створення умов реального виконання рішення суду, з огляду на відсутність заперечень з боку позивача, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та розстрочити примусове виконання рішення суду строком на 3 місяці.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є повязані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За правилами статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1027 грн. 88 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308500, р/рах. 26008029801179 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651) на користь приватної фірми "Вікторія" (м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд. 128-А, код ЄДРПОУ 31294380, р/рах. 26005145322 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 380805) 88902 грн. 50 коп. основного боргу, 4445 грн. 13 коп. пені, 6844 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 2596 грн. 41 коп. річних, 1027 грн. 88 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 88902 грн. 50 коп. основного боргу, 4445 грн. 13 коп. пені, 6844 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 2596 грн. 41 коп. 3 % річних на три місяці наступним чином:
- в жовтні 2010 року підлягає сплаті - 34262 грн. 70 коп.
- в листопаді 2010 року - 34262 грн. 70 коп.
- в грудні 2010 року - 34262 грн. 70 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М. Б. Сулімовська
Рішення складене у повному обсязі
та підписане 21 вересня 2010 року.
Судове рішення № 11338928, Господарський суд Херсонської області було прийнято 16.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/123-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: