Рішення № 11338644, 16.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2010 р. Справа № 2/132

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю західноукраїнський коледж "Полісся"

до відповідача Березнівська міська рада

про визнання права власності на самочинне будівництво

Суддя

Секретар судового засідання Філіпов Є.В.

Представники:

Від позивача : не з`явився

Від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить визнати за товариством з обмеженою відповідальністю західноукраїнський коледж "Полісся" (код ЄДРПОУ 30717545) право приватної власності на складське приміщення, в т.ч. за планом : літ.А-1, "складське приміщення", літ.Б "вбиральня", загальною площею 109,6 кв.м., яке розміщене в м.Березне, вул.Андріївська, 64-А.

У відповідності до п.1.1 Статуту Західноукраїнського коледжу "Полісся", який зареєстрований розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації № 486 від 18 грудня 2000 року, Коледж - це вищий навчальний заклад, що створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю на основі приватної власності. Коледж є юридичною особою, права і обов'язки якої він набуває з дня його державної реєстрації. Коледж діє на засадах господарського розрахунку, володіє відособленим майном, веде самостійний баланс (пункти 1.5., 1.6. Статуту).

Згідно Договору купівлі-продажу від 08.11.2004р. коледж набув права власності на адмінприміщення, що знаходиться в м.Березне по вул.Андріївська,64-А. Дану будівлю навчальний заклад використовує для здійснення статутної діяльності.

Відповідно до Договору оренди землі, укладеного із Відповідачем 05.08.2006р. Позивач орендує для учбових цілей земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7806 га, яка знаходиться в м.Березне, вул.Андріївська, 64-А. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна : адмінприміщення, гараж, підсобні приміщення (п.З Договору оренди).

Для забезпечення здійснення статутної діяльності виникла необхідність побудови складських приміщень, в т.ч. надвірної вбиральні.

Для виготовлення технічної документації Позивач звернувся в КП “Березнівське районне БТІ”. Даним підприємством за адресою м.Березне, вул.Андріївська, 64-А виготовлено Технічний паспорт на складське приміщення, в т.ч. за планом :

Літ.А-1, "складське приміщення", літ.Б "вбиральня", загальною площею 109,6 кв.м.

Однак, в оформленні права власності БТ1 мені відмовило. Підставою є відсутність правовстановлюючих документів.

У відповідності до ст.415 Цивільного Кодексу України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Згідно ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, при цьому власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій" забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об"єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об"єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Будь-яких претензій до Позивача зі сторони відповідних служб, які здійснюють контроль за додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил щодо проведеної реконструкції об'єктів нерухомості на належній мені на праві власності земельній ділянці, не було.

У відповідності до ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи; фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на загальних підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» №1952 -IV від 01.07.2004 року (із змінами та доповненнями) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

У відповідності до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідач Березнівська міська рада у відзиві не заперечує проти позовних вимог.

В судове засідання представники сторін не з`явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце розгляду справи. Матеріали справи дозволяють вирішити спір без їх участі.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач на підставу своїх вимог посилається на те, що самочинне будівництво відповідає архітектурно-планувальним нормам та згідно технічного паспорту відповідає своєму призначенню. Крім того спірні приміщення знаходяться на орендованій земельній ділянці.

Однак відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивач не надав будь-яких доказів які свідчили б, що був даний дозвіл на будівництво та затверджений проект.

Відповідно до договору оренди землі позивачеві Березнівською міською радою надання земельної ділянки під адміністративне приміщення, гаражі, підсобні приміщення, загальною площею 0,7806 га. В договорі не вказані спірні об`єкти.

Відповідно до плану технічного приміщення виготовлено БТІ спірні приміщення розташовані окремо від адміністративної будівлі, гаража та підсобного приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Визнання відповідачем позовних вимог у відзиві на позов підписано міським головою, не свідчить про виділення земельної ділянки під самочинне будівництво в установленому порядку.

Керуючись ст.82-84, 49Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено "21" вересня 2010 року