Рішення № 11338426, 10.04.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

10.04.08                                                                                           Справа№ 16/70

Львівський господарський суд у складі судді Іванчук С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом Закритого акціонерного товариства „УВТК”,м.Київ

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудмоноліт”,м.Львів

Про стягнення 37929,03грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Сухнацька О.М.-юрисконсульт

від відповідача: Бокало Л.М.- головний бухгалтер

          Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

          Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством „УВТК”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудмоноліт”, м. Львів про стягнення 37929,03грн. . заборгованості , в тому числі 31000грн основного боргу, 2454,58грн. пені, 427,06грн.три відсотки річних, 3555,02грн.- інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 31.03.08р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

          В судовому засіданні представник позивача подав письмові обґрунтування позовних вимог №05/25 від 08.04.08р. в яких повідомив суд , що після отримання ухвали суду про порушення провадження у справі відповідачем здійснено оплату основного боргу в повному обсязі на суму 31000грн. у зв”язку із наведеним просить стягнути 2454,58грн. пені, 427,06грн.три відсотки річних, 3555,02грн.- інфляційних нарахувань.

          Представник відповідача подав відзив №15 від 09.04.08р. в якому повідомив про здійснення оплати основного боргу в сумі 31000грн, що підтверджується платіжним дорученням № 149 від 03.04.08р. та у зв”язку із тим, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що викликано зниженням об”ємів будівельних робіт в холодну пору року, протермінуванням оплати заборгованості генпідрядником, та значною кредиторською заборгованістю, що підтверджується довідкою від 01.04.08р., просить зменшити суму нарахованих збитків від інфляції ,три відсотки річних та пені . Представник позивача не заперечив проти зменшення розміру пені на 50 відсоктів.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в :

26.10.06р. між ЗАТ „УВТК” (продавець) та ТзОВ ”Спецбудмоноліт” (покупець) укладено договір купівлі-продажу №86, згідно до умов якого продавець відпускає покупцю металопрокат та інші будматеріали згідно т. т. накладних, з умовою проплати протягом п”яти календарних днів, згідно до умов якого продавець зобов”язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

За умовами п.2.3 договору №86 від 26.10.06р. вивіз товару проводиться транспортом покупця. При необхідності можливе залучення транспорту продавця.

На виконання умов договору №86 від 26.10.06р. ЗАТ”УВТК” передав ТзОВ ”Спецбудмоноліт” мателопрокат на загальну суму 36868,34грн , що підтверджується т.т накладною №РН-0040042 від 01.11.07р. згідно довіреності НБВ 547229 від 31.10.07р.

Відповідачем в порушення умов договору №86 від 26.10.06р. здійснено лише часткову оплату за отриманий від позивача товар, а саме на суму 5868,34грн. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позову становила31000 грн. .

За правилами ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Станом на день прийняття рішення відповідачем здійснено оплату основного боргу в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 149 від 03.04.08р.

          За умовами ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачу за весь час прострочення сплати боргу 3% річних, що становить 427,06грн. та інфляційні нарахування в розмірі 3555,02грн.

У відповідності до п.3.2 договору №86 від 26.10.06р у випадку порушення термінів проплати,або відгрузки,винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочки та відшкодовує інфляцію і збитки передбачені чинним законодавством. На підставі п.3.2 договору №86 від 26.10.06р позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 2454,58грн.

          Враховуючи обставини справи, подані відповідачем докази, та наведені доводи, які свідчать про важкий матеріальний стан відповідача , що спричинено заборгованістю підприємства перед іншими господарюючими суб”єктами та у зв”язку із зменшенням надходжень оплат за виконання робіт від генпідрядника, сезонний характер робіт, зважаючи на погодження представника позивача, враховуючи п.2 ст.233 ГК України, відповідно до п.3,6 ч.1 ст.83 ГПК, суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача та зменшити розмір пені на 50 відсотків .

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу підлягають припиненню у зв”язку із повною оплатою відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення 1227,29грн. пені, 427,06грн.три відсотки річних, 3555,02грн.- інфляційних нарахувань є обґрунтованими, не спростованими і підлягають до задоволення. В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

          Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4-3, 33, 43 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ”Спецбудмоноліт”, (м.Львів вул..Буйка,2 ЄДРПОУ 33073044) на користь ЗАТ”УВТК” (м.Львів,вул..Навроцького,6 ЗКПО 20789900) 1227,29грн. пені, 427,06грн.три відсотки річних, 3555,02грн.- інфляційних нарахувань 362,09 грн. державного мита та 112,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

3. В частині основного богу провадження у справі припинити.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя