Ухвала суду № 113384109, 11.09.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19299/23

Провадження №1-кп/127/583/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених частинамидругою татретьою статті307,частиною першоюстатті 263,частиною третьоюстатті 28частиною другоюстатті 306Кримінального кодексуУкраїни, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 307, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 Кримінального кодексу України (далі КК), ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 КК, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 КК, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною першою статті 309 КК.

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , заявив відвід прокурору ОСОБА_3 . Відвід мотивований тим, що кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 фальсифіковане, правових підстав для затвердження обвинувального акта в прокурора не було. Захисник посилався на те, що прокурор у кримінальному провадженні проявляв упередженість відносно його підзахисного. Також захисник посилався на ту обставину, що він здійснював захист інтересів інших осіб у кримінальному провадженні за ознаками частини другої статті 296 КК, де прокурор ОСОБА_3 визнаний потерпілим. У зв`язку з розслідуванням кримінального провадження за частиною другою статті 296 КК між його підзахисним у тому провадженні та прокурором виникли неприязні відносини. Окрім цього, захисник посилався на те, що поза межами судових засідань прокурор висловлював погрози ОСОБА_8 .

Адвокат ОСОБА_5 та його підзахисний обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні подану заяву про відвід прокурора підтримали та просили її задовольнити.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вважали можливою подальшу участь прокурора у справі.

Захисники обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо заявленого відводу поклались на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство, зокрема, частина перша статті 77 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) встановлює вичерпний перелік підстав для відводу прокурора. Згідно з приписами зазначеної статті такими підставами є: 1) якщо прокурор є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо прокурор брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Як на підставу для відводу прокурора захисник посилався на те, що прокурор не мав правових підстав для затвердження обвинувального акта, оскільки кримінальне провадження фальсифіковане. Тому, на переконання захисника, прокурор зацікавлений у результатах судового розгляду кримінального провадження, що свідчить про неможливість подальшої участі прокурора у кримінальному провадженні.

Оцінюючи ці доводи представника потерпілого, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому злочинів та щодо правильності наданої під час досудового розслідування кримінально-правової кваліфікації здійснюється саме на виконання вимог пункту 1 та 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд враховує, що частиною першою статті 91 КПК визначено перелік питань, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а статтею 92 КПК визначено обов`язок доказування зазначених обставин. Разом з тим, порядок подання доказів суду та їх подальше дослідження регламентований § 3 Глави 28 КПК, тобто під час розгляду кримінального провадження по суті.

Отже, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри, оголошеної обвинуваченому потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на цей час розгляд кримінального провадження не розпочатий, тому вирішення даного питання на цій стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Як на підставу для відводу прокурора захисник посилався також і на те, що він здійснював захист інтересів іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні за частиною другою статті 296 КК, де між тим обвинуваченим та прокурором виникли неприязні відносини. Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що захисник в судовому засіданні не довів, що здійснення ним захисту іншої особи у кримінальному провадженні, де прокурор ОСОБА_3 визнаний потерпілим, спонукатиме прокурора вчиняти дії, які б давали підстави поставити під сумнів його неупередженість.

Крім того, вирішуючи питання про наявність правових підстав для відводу складу суду, суд вважає за доцільне зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці нагадував про існування у питанні безсторонності судді (суду) об`єктивного та суб`єктивного критерію. Зокрема, у справі «Олександру-Маріан Янку проти Румунії» (заява № 60858/15), «Паунович проти Сербії» (заява №54574/07) ЄСПЛ нагадав, що під суб`єктивним критерієм безсторонності маються на увазі особисті переконання і поведінка судді чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі. Під об`єктивним критерієм мається на увазі, чи дотримав суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості; чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Слід при цьому зауважити, що застосовуючи суб`єктивний тест, ЄСПЛ неодноразово постановляв, що особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою, доки не доведено протилежного («Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії»); повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти , що можуть поставити під сумнів його безсторонність («Морель проти Франції», «Пескадор Валеро проти Іспанії», «Лука проти Румунії»). Об`єктивний тест, згідно з практикою ЄСПЛ, стосується переважно ієрархічних та інших зв`язків між суддею та іншими особами у справі («Межнаріч проти Хорватії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Об`єктивні відомості, які б свідчили про упередженість прокурора з точки зору наведених вище об`єктивного чи суб`єктивного критерію, суду не надані. Саме тому суд вважає, що на цей час правові підстави для задоволення заяви представника потерпілого про відвід прокурора відсутні.

Захисник також в якості підстави для відводу прокурора посилався на неодноразове висловлювання прокурором погроз його підзахисному поза межами судового засідання. Суд враховує, що об`єктивні відомості, які б підтверджували зазначені обставини, суду надані не були. При цьому суд вважає за доцільне також зауважити, що захисник не надав суду відомостей, які б свідчили про вжиття заходів для ініціювання притягнення прокурора у зв`язку з наведеними ознаками до дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності. Саме тому суд вважає, що правові підстави для відводу прокурора в цій частині також відсутні.

Керуючись статтями 81, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: