Рішення № 11337962, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/38715.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен-Україна» До Приватного підприємства «Фора»

про стягнення 31920,15 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Клімушев Є.В. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився;

У судовому засіданні 15.09.2010 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 17342,64 грн. заборгованості за Договором №К27/2007-79 від 03.02.2007, 8342,24 грн. інфляційних втрат, 1230,00 грн. 3% річних, 1498,41 грн. пені, 3506,18 грн. штрафу, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –319,20 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 було порушено провадження в справі № 47/387 та призначено її до розгляду на 01.09.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2010 розгляд справи, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, відкладено до 15.09.2010.

В судовому засіданні 15.09.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору №К27/2007-79 від 03.02.2007 не було здійснено оплату за надані позивачем послуги в сумі 17342,64 грн. вартості здійснених перевезень, здійснення яких підтверджується, заявками на перевезення, товарно-транспортними накладними. Також, за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті наданих послуг з перевезення, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 1498,41 грн. пені, 3506,18 грн. штрафу, 1230,00 грн. –3% річних та 8342,24 грн. інфляційних втрат.

Відповідач своїх представників в судове засідання 15.09.2010 –не направив, вимог ухвал суду від 22.07.2010 та 01.09.2010 щодо надання документів, письмових пояснень по суті спору та доказів –не виконав. Про проведення судових засідань 01.09.2010 та 15.09.2010 відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 851023 та за фактичною адресою, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач через канцелярію суду відповідач заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору, оскільки представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, докази чого наявні в справі, а тому відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2007 між позивачем – ТОВ «Рабен-Україна», як виконавцем, і відповідачем –ПП «Фора»як замовником, було укладено Договір №К27/2007-79, який підписано виконавцем (позивачем) та замовником (відповідачем) та посвідчено печатками сторін, оригінал якого було досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Відповідно до умов Договору №К27/2007-79 від 03.01.2007 виконавець зобв’язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (п.1.1), об’єм та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додаткових угодах, що є невід’ємною частиною договору (Заявки) (п.1.2.), оплата наданих послуг здійснюється замовником по безготівковому рахунку на розрахунковий рахунок виконавця, який вказано у рахунку. Оплата здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку, за порушення замовником термінів оплати послуг, він сплачує виконавцю пню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від вартості замовлених послуг за користування цими коштами. (п.п. 4.3, 5.3.6).

Позивачем на підтвердження здійснення перевезень в період з 06.06.2007 по 05.09.2008 згідно заявок до Договору №К27/2007-79 від 03.01.2007 на перевезення вантажів автотранспортом було надано копії товаро-транспортних накладних № 0121015, 0121017, 01021011, 0140869, 0140880, 0140885, 0121706, 0121029, 0140894, 0140889, 0140886, 0121025, 0092724, 0119321, 0134142, 0109297, 0109298, 0119323, 0092725, 0119325, 0119328, 0119327, 011932, 0114336, 0114334, 0114333, 0143956 з відмітками вантажовідправника (відповідача) та вантажоодержувача про отримання вантажу.

Відповідно до рахунків –фактур № КІ-0004362 від 18.06.2007 на суму 2637,00 грн., № КІ-0004896 від 27.06.2007 на суму 1226,00 грн., № КІ-0005258 від 09.07.2007 на суму 1162,00 грн., № КІ-0005847 від 31.07.2007 на суму 1359,00 грн., № КІ-0006229 від 31.07.2007 на суму 4497,00 грн., № КІ-0006626 від 21.08.2007 на суму 6129,00 грн., № КІ-0007895 від 19.09.2007 на суму 2551,00 грн., позивачем було виставлено відповідачу до оплати за здійснені внутрішні автоперевезення загалом суму у розмірі 17342,64 грн.

Також, відповідно до Актів здачі –прийняття робіт (надання послуг), які підписані лише представником позивача та посвідчені його печаткою, загальна вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажів згідно рахунків –фактур № КІ-0004362 від 18.06.2007 на суму 2637,00 грн., № КІ-0004896 від 27.06.2007 на суму 1226,00 грн., № КІ-0005258 від 09.07.2007 на суму 1162,00 грн., № КІ-0005847 від 31.07.2007 на суму 1359,00 грн., № КІ-0006229 від 31.07.2007 на суму 4497,00 грн., № КІ-0006626 від 21.08.2007 на суму 6129,00 грн., № КІ-0007895 від 19.09.2007 на суму 2551,00 грн. складає загалом 17342,64 грн.

Як встановлено судом, відповідачем зазначені Акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 17342,64 грн. не підписані і печаткою відповідача –не посвідчені, але як зазначав позивач у позові зазначені акти та рахунки –фактури на заявлену до стягнення суму були надіслані відповідачу на юридичну та на фактичну адреси, що підтверджується наявними в справі фіскальними чеками Укрпошти № 1570 та № 1571 від 14.09.2010 і відповідними описами вкладеного.

28.09.2009 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист –вимогу, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість в сумі 17342,64 грн. за надані послуги з перевезення вантажів у внутрішньому сполученні згідно рахунків –фактур № КІ-0004362 від 18.06.2007 на суму 2637,00 грн., № КІ-0004896 від 27.06.2007 на суму 1226,00 грн., № КІ-0005258 від 09.07.2007 на суму 1162,00 грн., № КІ-0005847 від 31.07.2007 на суму 1359,00 грн., № КІ-0006229 від 31.07.2007 на суму 4497,00 грн., № КІ-0006626 від 21.08.2007 на суму 6129,00 грн., № КІ-0007895 від 19.09.2007 на суму 2551,00 грн.

Дана вимога позивача, отримана відповідачем 01.10.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначав позивач у позові, відповідач відповіді на претензію –не надав і заборгованість в сумі 17342,64 грн. за надані послуги –не погасив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник, умови Договору №К27/2007-79 від 03.01.2007 та заявок до нього на перевезення вантажів автотранспортом виконав, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажів за заявленими маршрутами, що підтверджується наявними в справі копіями товарно-транспортних накладних на перевезення ватажу № 0121015, 0121017, 01021011, 0140869, 0140880, 0140885, 0121706, 0121029, 0140894, 0140889, 0140886, 0121025, 0092724, 0119321, 0134142, 0109297, 0109298, 0119323, 0092725, 0119325, 0119328, 0119327, 011932, 0114336, 0114334, 0114333, 0143956 з відмітками вантажовідправника (відповідача) та вантажоодержувача про отримання вантажу.

Також, оскільки позивачем на виконання п. 4.3 Договору №К27/2007-79 від 03.01.2007 для оплати відповідачем вартості наданих послуг з перевезення вантажів загалом на суму 17342,64 грн. було виставлено відповідачу рахунки –фактури № КІ-0004362 від 18.06.2007 на суму 2637,00 грн., № КІ-0004896 від 27.06.2007 на суму 1226,00 грн., № КІ-0005258 від 09.07.2007 на суму 1162,00 грн., № КІ-0005847 від 31.07.2007 на суму 1359,00 грн., № КІ-0006229 від 31.07.2007 на суму 4497,00 грн., № КІ-0006626 від 21.08.2007 на суму 6129,00 грн., № КІ-0007895 від 19.09.2007 на суму 2551,00 грн., надіслання яких позивачем підтверджується фіскальними чеками Укрпошти № 1570 та № 1571 від 14.09.2010 і відповідними описами вкладеного про направлення саме відповідачу зазначених документів, а тому позивачем підтверджено належними доказами фактичне надання відповідачу послуг на заявлену до стягнення суму 17342,64 грн. щодо оплати яких у відповідача існує непогашена заборгованість і доказів погашення якої суду станом на момент вирішення спору не надано, та фактичне виставлення вимог щодо їх оплати.

А тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги перевезення автотранспортом законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню, сумі 17342,64 грн.

Також, за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті наданих послуг перевезення, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 1498,41 грн. пені, 3506,18 грн. штрафу, 1230,00 грн. –3% річних та 8342,24 грн. інфляційних втрат за період прострочення з червня 2007 по грудень 2009 року.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, ст. ст..230, 343 Господарського кодексу України: 1230,00 грн. 3% річних та 8342,24 грн. –інфляційних втрат, 1 498,41 грн. пені, 3506,18 грн. штрафу за період прострочення з червня 2007 по грудень 2009 року, тобто у період щодо якого позивачем не надано належних доказів прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання по повній оплаті наданих послуг з перевезення, оскільки рахунки на оплату наданих послуг, які є підставою розрахунку відповідача з позивачем за надані послуги, були надіслані позивачем лише 14.09.2010, що підтверджується фіскальними чеками Укрпошти № 1570 та № 1571 від 14.09.2010 і відповідними описами вкладеного про направлення саме відповідачу зазначених документів, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 17342,64 грн. основного боргу. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Фора»(код ЄДРПОУ 31451204; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 24, кв. 126; 02660, м. Київ, пр. Визволителів,1, оф.625) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(код ЄДРПОУ 32306522, місцезнаходження: 02154 м.Київ, бульвар Русанівський, буд. 7; 07442, Київська обл., смт. Велика Димерка, вул. Броварська,150) суму основного боргу у розмірі 17 342 (сімнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 64 коп., а також 173 (сто сімдесят три) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита та 128 (сто двадцять вісім) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                     С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення:20.09.2010