Рішення № 11337860, 03.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/33303.09.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Проектно –виробниче підприємство «Сфера 7»

простягнення 358 744, 58 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мороз О.В. –дов. № б/н від 20.08.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробниче підприємство «Сфера-7»про стягнення 266239,96 грн. –основної заборгованості, 46367,87 грн. –35% річних, 26338,33 грн. –пені, 9854,21 грн. –штрафу та 9854,21 грн. –інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати отриманих паливно –мастильних матеріалів за Договором № 2857 купівлі –продажу паливно –мастильних матеріалів з використанням смарт –карт на АЗС від 01 вересня 2009 року.

Ухвалою від 13.07.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.07.2010 року.

В судовому засіданні 26.07.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 26.07.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою від 26.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 03.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 264329,96 грн. –основного боргу, 26338,33 грн. –пені, 13316,50 грн. –штрафу, 46367,87 грн. –35% річних, 9854,21 грн. –інфляційних втрат та судові витрати.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.09.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно –виробниче підприємство «Сфера 7», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 2857 купівлі –продажу паливно –мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС (далі –Договір), відповідно до пункту 2.1 якого сторони узгодили, що продавець зобов’язувався передавати у власність покупця через АЗС, що розміщені на території України з використанням смарт –карт паливно –мастильні матеріали (далі –ПММ), а покупець зобов’язувався приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

Пунктами 2.2 та 2.3 Договору передбачено, що якість ПММ повинна відповідати ДСТУ, технічним умовам виробника, що підтверджується сертифікатом якості. Покупець купує у продавця смарт –карти на умовах та по вартості додатково погодженими сторонами в договорі купівлі –продажу смарт –карт.

Згідно з пунктом 3.1 Договору продавець постачає покупцю ПММ частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко –термінали АЗС (п. 1.1 даного Договору), шляхом вибірки покупцем (Довіреною особою покупця) ПММ з АЗС. Датою поставки ПММ вважається дата, що вказана в чеку з POS –терміналів на АЗС, або спеціальній відомості.

Відповідно до пункту 3.2 Договору перелік АЗС визначається сторонами в додатках. В подальшому перелік АЗС визначається продавцем самостійно та коригується з встановленням/ зняттям POS –терміналів на АЗС. Повідомлення про такі зміни можуть надсилатися покупцям засобами електронного, або факсимільного зв’язку, а також шляхом розміщення інформації на веб –сайті продавця.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що ціна ПММ визначається на момент поставки (вибірки) згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло АЗС. Сторони погодили, що ціна ПММ є узгодженою, коли покупець (довірена особа покупця) здійснили вибірку ПММ з АЗС на умовах даного Договору та отримали документ, що визначений у п. 3.5. В ціну ПММ включено ПДВ –20%. Ціна ПММ відображається в чеку POS –термінала, відомості та підтверджується видатковими накладними або актами приймання –передачі.

Згідно з пунктом 4.4 Договору оплата покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту фактичного отримання покупцем (довіреною особою) ПММ на АЗС. При цьому оплата здійснюється за ціною встановленою на день відпуску ПММ.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв партію паливно –мастильних матеріалів на загальну суму 290039,65 грн., що засвідчується актами прийому –передачі нафтопродуктів за період з 01грудня 2009 року по 10 грудня 2009 року на суму 103 731,01 грн., за період з 11 грудня 2009 року по 20 грудня 2009 року на суму 77830,72 грн., за період з 21 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року на суму 108477,92 грн., в свою чергу відповідач частково оплатив продану продукцію, у зв’язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 264329,96 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 264329,96 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 264329,96 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 9.2 Договору у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов розділу 4 даного Договору, покупець зобов’язується на користь продавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов’язаний додатково, крім пені сплатити на користь продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 9.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 26338,33 грн. та штраф в сумі 13316,50 грн.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням пунктів 4.4, 9.2 Договору , прострочення по сплаті грошового зобов’язання та дати передачі товару, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 26094,62 грн., а позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 13316,50 грн., перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.3 Договору сторони узгодили, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу продавця повинен сплатити проценти у розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 35 % річних в сумі 46367,87 грн. та інфляційні втрати в сумі 9854,21 грн.

Здійснивши перерахунок 35 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пунктів 4.4, 9.3 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та здійснених поставок, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 35 % підлягають задоволенню в сумі 45951,80 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 7901,61 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно - виробниче підприємство «Сфера 7»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р –н, пров. Січневий, буд. 1/25, кв. 5, код ЄДРПОУ 33743468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр»(місцезнаходження: 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 33170464) 264 329 (двісті шістдесят чотири тисячі триста двадцять дев’ять) грн. 96 коп. - основного боргу, 26094 (двадцять шість тисяч дев’яносто чотири) грн. 62 коп. –пені, 13316 (тринадцять тисяч триста шістнадцять) 50 коп. –штрафу, 7901 (сім тисяч дев’ятсот одну) грн. 61 коп. –інфляційних втрат, 45 951 (сорок п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят одну) грн. 80 коп. –35% річних, 3575 (три тисячі п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 95 коп. - державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 29 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

20.09.2010 року