Рішення № 11337826, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/482-36/24715.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»

До 1) Харківської обласної державної адміністрації;

2) Зміївської районної державної адміністрації

Про визнання недійсним розпорядження та заборону виконувати розпорядження

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача Ткаченко В.В. генеральний директор

Від відповідачів не зявилися

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»про визнання недійсним розпорядження Харківської обласної державної адміністраціївід 29.01.2009р. № 24 «Про скасування розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації від 19.05.2006р. № 382» та заборону Зміївській районній державній адміністрації виконувати розпорядження Харківської обласної державної адміністраціївід 29.01.2009р. № 24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р., на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припинено провадження у справі № 11/482 у звязку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2010р. у справі № 11/482 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 11/482 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2010р. справу № 11/482 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю., присвоєно їй номер № 11/482-36/247, розгляд справи призначено на 18.08.2010р.

У звязку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.09.2010р.

До початку розгляду справи 21.08.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - Харківської обласної державної адміністрації, надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує.

Також 21.08.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - Харківської обласної державної адміністрації, надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Зміївське лісове господарство».

В судовому засіданні 15.09.2010р. представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Відповідно до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу та стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягає, оскільки Зміївська районна державна адміністрація Харківської області є одним з відповідачів у справі № 11/482-36/247. Що стосується Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Зміївське лісове господарство», то суд приходить до висновку, що рішення зі спору не може вплинути на права або обовязки зазначених юридичних осіб щодо однієї із сторін.

В судовому засіданні 15.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 15.09.2010р., не зявилися, відповідач-2 - Зміївська районна державна адміністрація, письмового відзиву на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Харківське автотранспортне підприємство 16355»(далі позивач) звернувся до Зміївської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,4029 га, в тому числі забудовані землі, із земель рекреаційного призначення на території Задонецької сільської ради для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст».

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації (далі відповідач-2) № 539 від 15.10.2004р. позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст» із земель Зміївського держлісгоспу Задонського лісництва (виділ 5, квартал 183) та запасу на території Задонецької сільської ради та зобовязано позивача замовити розробку проекту та розроблену технічну документацію подати на розгляд до райдержадміністрації.

На виконання Розпорядження від 15.10.2004р. № 539 Фірмою «Промінь» та Суб?єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 за дорученням позивача було виготовлено:

- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди позивача на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст» на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області;

- технічну документацію з нормативно-грошової оцінки зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 Пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди позивача на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст» на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, при виконанні землевпорядних робіт розробником було прийняте рішення про необхідність складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, а не проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено дозволом райдержадміністрації. Таке рішення розробник прийняв, керуючись Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок:

- межі земельної ділянки визначено в натурі (на місцевості), ділянка надається в оренду без змін її цільового призначення;

- в насявності є технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки бази відпочинку «Автомобіліст» АТП-16355 з актом обстеження і погодження меж землекористування та рішеннями про надання земельних ділянок.

Технічною документацією передбачено надати позивачу для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст» в оренду земельні ділянки загальною площею 0,4029 га.

При польовому обстеженні комісійно в присутності представників землекористувача, місцевої ради і суміжних землекористувачів/землевласників встановлено в натурі (на місцевості) та погоджено зовнішні межі землекористування, про що складено відповідний звіт. Даний технічний звіт з урахуванням висновків Зміївського районного відділу земельних ресурсів, Відділу містобудування та архітектури Зміївської районної державної адміністрації, Задонецької сільської ради, після проходження державної землевпорядної експертизи по обєктах, які їй підлягають, служить основою для прийняття розпорядження Зміївською районною державною адміністрацією про надання земельної ділянки в оренду.

Позивач 17.11.2005р. звернувся до Зміївської районної державної адміністрації з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надання в оренду цієї земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст».

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 382 від 19.05.2006р. затверджено Відкритому акціонерному товариству «Харківське автотранспортне підприємство 16355»технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 0,4029 га, в т.ч. 0,4029 га забудовані землі, із земель рекреаційного призначення та території Задонецької сільської ради для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст». Пунктом 2 вказаного розпорядження зазначену земельну ділянку надано в оренду позивачу терміном на 25 років. Також зобовязано позивача підготувати та зареєструвати договір оренди земельної ділянки.

Прокурором Зміївського району Харківської області внесено протест № 762вих07 від 06.07.2007р. на розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 382 від 19.05.2006р., мотивований тим, що розпорядження винесено з порушенням вимог ст. 25 Закону України «Про землеустрій», а саме затверджено документацію з землеустрою, дозвіл на виготовлення якої підприємство не отримувало. Прокурор вказував на те, що розпорядженням № 382 затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж, дозвіл на розробку та виготовлення якої відсутній.

За результатами розгляду протесту прокурору Зміївського району від 06.07.07 № 762 розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р. скасовано розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 19.05.2006р. № 382.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Харківське автотранспортне підприємство 16355»оскаржило в судовому порядку розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2008р. у справі № 35/395-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»до Зміївської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, яке станом на день розгляду справи набрало законної сили, позов задоволено повністю. Суд визнав недійсним розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р. «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 19.05.2006р. № 382 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст» та надання цієї земельної ділянки в оренду».

В подальшому, 29.01.2009р. Харківською обласною державною адміністрацієюприйнято розпорядження № 24 «Про скасування розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації від 19.05.2006р. № 382».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно з ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Набуття права власності та права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється відповідно до законодавства України.

На підставі п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації», зокрема ст. 16 встановлено, що місцевим державним адміністраціям надані повноваження здійснювати на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцевим державним адміністраціям надано повноваження розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Судом встановлено, що оскаржуваним розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації№ 24 від 29.01.2009р. скасовано розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації від 19.05.2006р. № 382 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та складання документів, що посвідчують право оренди Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст»та надання цієї земельної ділянки в оренду».

З оскаржуваного розпорядження вбачається, що однією з підстав його прийняття є затвердження Зміївською районною державною адміністрацією технічної документації з землеустрою, дозволу на виготовлення якої Відкрите акціонерне товариство «Харківське автотранспортне підприємство 16355»не отримувало.

Види документації із землеустрою перелічені в ст. 25 Закону України «Про землеустрій». Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Документація із землеустрою формується і зберігається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі»в редакції, що діяла на момент винесення розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 598 від 10.07.2007р., особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Судом встановлено, що земельною ділянкою 0,4029га позивач вже володів, межі цієї ділянки були визначені в натурі (на місцевості), в оренду позивач просив надати цю земельну ділянку без зміни її цільового призначення, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій»проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677,проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли, зокрема, земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Згідно з ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, згідно з ст. 123 Земельного кодексу України, за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Суд приходить до висновку, що позивач на підставі Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 382 від 19.05.2006р. отримав право на укладання договору оренди на земельну ділянку загальною площею 0,4029га, в т.ч. 0,4029га забудовані землі, із земель рекреаційного призначення на території Задонецької сільської ради для обслуговування бази відпочинку «Автомобіліст», терміном на 25 років. Отже, після видання Зміївською районною державною адміністрацією Розпорядження № 382 від 19.05.2006р. у позивача виникло право на укладання договору оренди земельної ділянки, а у Зміївської районної державної адміністрації виник обов'язок передати цю земельну ділянку в оренду позивачу.

Що стосується іншої підстави для прийняття оскаржуваного розпорядження, а саме факт непереведення частини земель лісового фонду до земель рекреаційного призначення та факт нездійснення нарахування втрат лісогосподарського виробництва, то суд відзначає наступне.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем-1 - Харківською обласною державною адміністрацією, не доведено той факт, що частина земельної ділянки, яку позивач просив надати в оренду, відноситься до земель лісового фонду. Як свідчать матеріали справи, позивачу земельна ділянка загальною площею 0,4029 га, у т.ч. 0,4029 га землі рекреаційного призначення, вже виділялися. Рішення про вилучення цих земель у порядку, передбаченому Земельним кодексом, не приймалося і в оренду позивач просив надати цю земельну ділянку без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовна вимога Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»про визнання недійсним розпорядження Харківської обласної державної адміністраціївід 29.01.2009р. № 24 «Про скасування розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації від 19.05.2006р. № 382» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а оскаржуване розпорядження визнанню недійсним.

Що стосується позовної вимоги Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»про заборону Зміївській районній державній адміністрації виконувати розпорядження Харківської обласної державної адміністраціївід 29.01.2009р. № 24, то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутній такий спосіб захисту права як заборона районній державній адміністрації виконувати розпорядження обласної державної адміністрації, відсутній також механізм виконання такого рішення суду.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову.

Як вбачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13, господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Оскільки позовні вимоги задоволені лише в частині, заявленій до відповідача-1 - Харківської обласної державної адміністрації, то судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Харківської обласної державної адміністраціївід 29.01.2009р. № 24 «Про скасування розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації від 19.05.2006р. № 382».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської обласної державної адміністрації (61200, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 23912956) на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство 16355»(61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А, код ЄДРПОУ 03118995) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 20.09.2010р.