Рішення № 11337650, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/29906.09.10 За позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда»

про стягнення 2565834, 70 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Наумчик Л.В.–довіреність № 156 від 10.01.2010р., Кудрявцев О.Ф. –директор;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда»про стягнення 2565834,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов, встановлених Договором на постачання природного газу № Г-180/08 від 29.10.2008 р., не здійснив поставку природного газу, а кошти, перераховані відповідачу в якості передплати за газ не повернув, заборгувавши позивачу 2375 772,99 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2375772, 99 грн. боргу, 190061, 83 грн. –неустойки, а також понесені ним по справі судові витрати –25 500,00 грн. –державного мита, 236,00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 04.06.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.07.2010р.

01.07.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, а розгляд справи відкладено до 06.09.2010р.

06.09.2010р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № Г-180/08 на постачання природного газу, згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що відповідач зобов’язується надавати позивачу у власність природний газ, а також надавати послуги, пов’язані з постачанням природного газу, а позивач зобов’язався оплачувати вартість прийнятого обсягу газу та вартість послуг на його постачання згідно тарифу на умовах договору.

Відповідно до п.3.3. договору кількість газу, поставленого позивачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу.

Розділом 6 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється позивачем грошовими коштами у відповідності до Додаткових угод до Договору. Кошти, що надійшли від позивача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості перед відповідачем.

На виконання зобов’язань, передбачених п.6.1. договору, позивачем було здійснено передплату за газ та послуги, пов’язані з його постачанням.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, заборгувавши позивачу 2375772,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки розрахунків, актами приймання-передачі природного газу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 57 VIII Положення про поставку продукції промислово-технічного призначення, просить стягнути з відповідача неустойку, яка за розрахунками позивача становить 190061,33 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 7.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 57 VIII Положення про поставку продукції промислово-технічного призначення за прострочку поставки або недопоставки продукції постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8 процентів вартості непоставленої в строк продукції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 190061,33 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда»(юр. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, пошт. адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 29-Б, код ЄДРПОУ 34702464) на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»(52208, Дніпропетровська обл., м. Жовті води, вул. 8 Березня, 42, код ЄДРПОУ 23645975) 2375772 (два мільйона триста сімдесят п’ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 99 коп. - боргу, 190061 (сто дев’яносто тисяч шістдесят одну) грн. 83 коп. –неустойки, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 14.09.2010р.