Рішення № 11337326, 16.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.10 р.                     Справа № 16/168                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 960775,96грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Ткаченко Т.О. – за довіреністю

від відповідача: Ніколенко І.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 15.09.2010р. було оголошено перерву до 16.09.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2010р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення суми заборгованості в розмірі 960775,96грн., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 875237,669грн. та суми заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 12.08.2010р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди майна № 9.43. від 21.07.2009р. з інструкцією повернення елементів опалубки, додатки (специфікації елементів опалубки) до договору, акт № 3 від 23.11.2009р., накладні та довіреності на отримання майна, акти наданих послуг по оренді майна, рахунки-фактури, листування, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору та неоплату відповідачем поставленого товару, з приводу чого утворилась заборгованість.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

          Позивач надав заяву за № 418 від 02.08.2010р. та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 983387,94грн., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 897849,67грн. та суми заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн.

          У заяві за № 496 від 21.08.2010р. позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 983387,94грн., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 897849,67грн. та суми заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн., та зобов’язати відповідача повернути майно у кількості 2296 одиниць, згідно визначеного позивачем переліку.

Надані позивачем письмові пояснення від 16.09.2010р. долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач надав до суду відзив від 15.09.2010р., в якому визнав позовні вимоги частково в розмірі 981999,95грн. та просить розстрочити стягнення строком на шість місяців рівними частинами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

21.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” (Орендар) був укладений договір оренди майна за № 9.43 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав Орендарю у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку, асортимент. ціна та кількість якої визначені в специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід’ємною частиною договору, а Орендар прийняв зобов’язання своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Згідно пункту 10.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань.

За умовами договору, у випадку неповернення Орендарем майна після закінчення дії договору та відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на тих же умовах та на строк, який був раніше встановлений договору. Отже, у зв’язку з неповернення Орендарем майна після закінчення дії договору та відсутності заперечень Орендодавця щодо оренди майна, з урахуванням положень ст.764 ЦК України, строк дії договору був пролонгований.

Відповідно до пункту 4.5. договору, документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна Орендарю його стан, кількість та відповість іншим умовам договору є відповідна накладна на переміщення, що підписується представниками обох сторін та вручається Орендодавцем Орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині, і довіреність.

Факт отримання Відповідачем відповідних елементів опалубки підтверджується накладними на переміщення за № ДК-001581, № ДК-001595, № ДК-001601, № ДК-001583 від 17.08.09р., за № ДК-001633, № ДК-001629, № ДК-001652 від 20.08.09р., за № ДК-00156, № ДК-001657, № ДК-001664, № ДК-001654, № ДК-001788, № ДК-001788, № ДК-001808 від 22.08.09р., за № ДК-001713, № ДК-001715 від 27.08.09р., за № ДК-001755, № ДК-001756 від 31.08.09р., за № ДК-001875 від 08.09.09р., за № ДК-001977 від 22.09.09р., за № ДК-001982, № ДК-001987 від 23.09.09р., за № ДК-001994, № ДК-001993, № ДК-002002, № ДК-002001 від 24.09.09р., за № ДК-002009, № ДК-002010 від 25.09.09р., за № ДК-002024, № ДК-002022 від 28.09.09р., за № ДК-002067 від 01.10.09р., за № ДК-002197, № ДК-002199, № ДК-002203, № ДК-002186, № ДК-002204 від 08.10.09р., за № ДК-002522 від 29.10.09р., за № ДК-003608, № ДК-003609, № ДК-003619, № ДК-003618 від 19.03.10р., за № ДК-003623 від 21.03.10р., та довіреностями за № 212 від 14.08.09р., за № 223 від 27.08.09р., за № 239 від 08.09.09р., за № 253 від 22.09.09р., за № 271 від 08.10.09р., за № 295 від 29.10.09р., за № 447 від 19.03.10р., актом підтвердження наявності орендованого майна за № від 23.11.2009р.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4. розділу 3 договору, щомісячна плата за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк користування майном (п.2.1. договору) та становить, згідно додатку № 1 до договору, суму у розмірі 167388,80грн., у тому числі ПДВ, яка сплачується на поточний рахунок Орендодавця, з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, до 20-го числа кожного місяця наступного за поточним місяцем орендних правовідносин, при цьому орендна плата за перший місяць орендних правовідносин сплачується шляхом передплати протягом п’яти банківських днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору відповідачем додатково були отримані комплекси елементів опалубки, про що між сторонами складені та підписані специфікації до договору у формі додатків № 2 від 21.07.09р., № 3 від 21.09.09р., № 4 від 21.09.09р., № 5 від 21.09.09р., у зв’язку з чим розмір орендної плати був змінений.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як зазначив позивач у позові, розмір орендної плати, що підлягає сплаті за кожен місяць оренди додатково зазначався позивачем у відповідних актах наданих послуг по оренді майна та рахунках-фактурах. Так, за період оренди майна за договором з серпня 2009р. по червень 2010р. між сторонами складені акти наданих послуг за № ДК-0000405 від 31.08.09р. на суму 12185,24грн., за № ДК-0000406 від 31.08.09р. на суму 27157,83грн., за № ДК-0000407 від 31.08.09р. на суму 10845,87грн., за № ДК-0000479 від 30.09.09р. на суму 200764,06грн., за № ДК-0000544 від 31.10.09р. на суму 337979,05грн., за № ДК-0000605 від 31.11.09р. на суму 274413,78грн., за № ДК-000000003 від 31.01.10р. на суму 198798,76грн. та позивачем виставлені рахунки-фактури для оплати.

За даними позивача, відповідач здійснив часткову оплату платежів за договором на загальну суму 1106380,99грн., у зв’язку з чим сума заборгованості з орендної плати за договором, яка до теперішнього часу не погашена, становить 897849,67грн.

Зважаючи на той факт, що на момент вирішення спору до матеріалів справи не надано належних доказів оплати суми заборгованості з орендних платежів з серпня 2009р. по червень 2010р. в розмірі 897849,67грн., вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 897849,67грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Також із матеріалів справи вбачається, що сторони дійшли домовленості щодо продажу позивачем будівельної опалубки відповідачеві згідно видаткових накладних за № ДКН-000160 від 01.10.09р. на суму 78354,07грн., № ДКН-000161 від 01.10.09р. на суму 181,54грн., № ДКБ-000073 від 01.10.09р. на суму 3020,26грн., № ДК-000983 від 01.10.09р. на суму 1221,50грн., за № ДКН-000019 від 19.03.10р. на суму 3004,28грн. (загальна сума становить 85781,65грн.), для оплати відповідачеві були виставлені рахунки-фактури за № ДК-0001360 від 21.09.09р., № ДК-0000145 від 19.03.10р.

Відповідно до ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі листа Відповідача за № 832/1 від 25.12.2009р. між сторонами було здійснено зарахування коштів в розмірі 243,38грн. в рахунок часткової оплати боргу за рахунком-фактурою № ДК-0001360 від 21.09.09р.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.05.2010р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення за № 223 з вимогою оплатити суму заборгованості за орендними платежами і заборгованості за придбання опалубки за рахунками-фактурами та видатковими накладними. Однак, відповідач відповіді на надав, доказів оплати суми заборгованості не представив.

Таким чином, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних доказів оплати суми заборгованості з продажу будівельної опалубки, заборгованість з продажу будівельної опалубки, з урахуванням здійсненого взаємозаліку, складає 85538,27грн.

Отже стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн.

Стосовно заявлених позивачем вимоги в частині зобов’язання відповідача повернути майно у кількості 2296 одиниць, згідно визначеного позивачем переліку, суд зазначає наступне:

Зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не були заявлені при подачі первісного позову, та в розумінні ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України є додатковою вимогою, про яку не йшлося в позовній заяві, тобто новою вимогою, яка має бути розглянута окремо при подачі іншого позову.

          Згідно підпункту 3.7 пункту 3 Роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. за № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено: під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути штрафні санкції – штраф. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.

          За вказаних обставин, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути майно у кількості 2296 одиниць не підлягають задоволенню.

Відповідач надав до суду клопотання від 15.09.2010р. про розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців, посилаючись на скрутний фінансовий стан та на обставини, що ускладнюють виплати суми заборгованості одноразовим платежем.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановленим господарським судом способом.

Оскільки у судовому засіданні відповідачем визначені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк встановленим господарським судом способом, та зважаючи на той факт, що представник позивача не заперечував проти надання розстрочки виконання рішення строком на 3 місяці, дослідивши надані відповідачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення частково та надає розстрочку строком на 4 місяці.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 530, 615, 692, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення суми заборгованості в розмірі 983387,94грн., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 897849,67грн. та суми заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн., та зобов’язання відповідача повернути майно у кількості 2296 одиниць, згідно визначеного позивачем переліку – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м.Маріуполь, Донецької області (пр.Леніна, 68-А, м.Маріуполь, Донецька область, 87500; ЄДРПОУ 24155428; п/р 260059904 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецьк, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” м.Київ (пр.Героїв Сталінграду, 20-а, м.Київ, 04210; ЄДРПОУ 30530955; п/р 2600515493 у ВАТ „Райффайзен Банк аваль” м.Київ, МФО 300335) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 897849,67грн., суму заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 9833,88грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Розстрочити виконання рішення щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 897849,67грн. та суми заборгованості за проданий товар в розмірі 85538,27грн. (загальна сума – 983387,95грн.) строком на 4 місяці, починаючи з жовтня 2010р., згідно наступного графіку:

          у жовтні 2010р. – 245847,00грн.,

          у листопаді 2010р. – 245847,00грн.,

          у грудні 2010р. – 245847,00грн.,

          у січні 2011р. – 245846,95грн.

В іншій частині позовних вимог – у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          У судовому засіданні 16.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення складений та підписаний 21.09.2010р.