Рішення № 113355299, 31.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2274/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Буряк Людмили Олександрівни, м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Колісник О.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Буряк Людмили Олександрівни заборгованість у розмірі 473159,84 грн., курсову різницю у розмірі 262079,52 грн., 3% річних у розмірі 27245,13 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 145948,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2051/02/20 від 13.02.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні та подання відзиву на позов. Копії ухвал суду від 10.05.2023, 15.05.2023 08.06.2023, 20.06.2023, 10.07.2023 отримав, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.05.2023, в якій запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання ухвали подати відзив на позов, та ухвалу від 08.06.2023 у якій судом постановлено продовжити розгляд справи та запропоновано виконати вимоги ухвали суду від 10.05.2023 відповідач отримав 15.05.2023 та 14.06.2023 відповідно, отже строк на подання відзиву сплив 29.06.2023. Також відповідач отримав копію ухвали суду від 20.06.2023. Поштова кореспонденція з ухвалами суду від 10.07.2023, 26.07.2023 та від 09.08.2023, направлені за місцезнаходженням відповідача повернулися на адресу суду, як не вручені.

Відтак, відповідач є таким, що обізнаний про дату, час та місце розгляду справи.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. У клопотанні зазначено про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 31.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (на попередньому засіданні) господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок поставки товару, строк та порядок оплати за товар, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати.

Так, судом встановлено, що 13.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Буряк Людмилою Олександрівною (покупець) укладено договір поставки №2051/02/20, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за ціною (далі - товар), вказаною в Специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно з п. 1.2 договору постачальник зобов`язується на умовах викладених в цьому договорі виконати роботи по встановленню (монтажу) товару (надалі - роботи), перелік яких вказано в Специфікаціях, на об`єкті покупця згідно із наданим покупцем та узгодженим постачальником проектом.

У відповідності з п. 1.4 договору поставка здійснюється на умовах базису DDР (Правила Інкотермс в редакції 2010), склад покупця за адресою: м. Дніпро, вул. Гопнер, 7. Завантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника. Розвантаження товару у місці поставки здійснюється силами та за рахунок покупця.

Ціна договору складається з вартості товару та вартості робіт, що складає 870 140, 93 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 145 023, 49 грн., що еквівалентно 31 921,00 євро в т.ч. ПДВ за курсом визначеним сторонами в п.2.4 договору. Для здійснення оплати постачальник надає покупцю рахунок на оплату, не надання постачальником рахунку на оплату не звільняє покупця від обов`язку здійснювати оплати у строки визначені договором. Оплата за договором проводиться в безготівковому порядку платіжними дорученнями на поточний рахунок постачальника, у наступному порядку:

30 % ціни договору, передбаченої п.2.1 договору у розмірі 261 042, 28 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 43 507, 05 грн., що еквівалентно 9 576,30 євро за курсом визначеним сторонами в п.2.4 договору, перераховується покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору та Додатку № 1;

20 % ціни договору, передбаченої п.2.1 договору у розмірі 174 028, 19 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 29 004,70 грн., що еквівалентно 6 384,20 євро за курсом визначеним сторонами в п.2.4 договору, перераховується покупцем протягом 5 календарних днів з дати підписання сторонами видаткових накладних;

50 % ціни договору, передбаченої п.2.1 договору у розмірі 435 470,46 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 72 511,74 грн., що еквівалентно 15 960,50 євро за курсом визначеним сторонами в п. 2.4, перераховується покупцем протягом 60 календарних днів з моменту здійснення оплати передбаченої п. 2.2.2 договору (п. 2.1, 2.2., 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 договору).

У пункті 2.3 договору сторони визначають грошовий еквівалент вартості товару в євро, відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦКУ, розрахунки по договору проводиться в національній валюті України, - гривні. Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦКУ, сторони погодились, що грошовий еквівалент ціни договору зазначеної в євро, розраховується згідно курсу євро по відношенню до гривні, врахованому згідно даних з веб сторінки УкрДілінг Українського міжбанківського ринку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, по наступній формулі за даними на дату, що передує даті підписання договору:

Е = (ВID+АSК):2+2%, де

Е - курс євро по відношенню до гривні, для вирахування еквіваленту ціни в євро;

ВID та АSК - відповідні значення наведені у колонці ЕUR

Курс євро з розрахунку на день оплати не може бути менш ніж курс євро на дату, що передує даті підписання договору.

Станом на дату, що передує даті підписання договору (12.02.2020), та відповідно до формули наведеної вище, курс 1 євро для визначення еквіваленту вартості ціни договору в євро дорівнює 27,2592 грн.

Сторони погодили, що в разі збільшення курсу євро по відношенню до гривні, розрахованому згідно формули наведеної у цьому пункті на день здійснення оплати передбаченої п.2.2.2, п.2.2.3 договору, в порівнянні з курсом євро на дату, що передує даті укладення договору, ціна договору підлягає коригуванню.

Згідно з п. 2.5 договору право власності на товар, визначене в Специфікаціях до договору, переходить після підписання сторонами видаткової накладної та отримання постачальником повної оплати за товар, в залежності від того яка подія настане пізніше. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з дати підписання видаткової накладної сторонами (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору у разі зміни ставки ПДВ або збільшення інших податків, які впливають на ціну товару, у випадках, передбачених чинним законодавством України, вартість товару (ціна договору) коригуються з урахуванням зміненої ставки таких податків. При цьому, підписання будь-якої додаткової угоди, в такому випадку, не є обов`язковим.

Зобов`язання покупця по оплаті вважаються виконаними з моменту зарахування коштів покупця на рахунок постачальника (п. 2.8 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник поставляє товар, узгоджений в Специфікаціях у строк 50 календарних днів з дати отримання оплати передбаченої в п. 2.2.1 цього договору. В разі прострочення покупцем сплати коштів, передбачених п. 2.2.1 строк поставки товару збільшується на кількість прострочених днів.

Постачальник повідомляє точну дату та час поставки товару шляхом направлення повідомлення покупцю за 5 календарних днів до здійснення поставки по факсу або електронній пошті на адресу/телефон покупця зазначені у розділі 13 договору. Покупець по факсу або електронній пошті відправляє постачальнику протягом 3 календарних днів з дати отримання повідомлення підтвердження щодо поставки товару в строки зазначені в повідомленні або мотивовану пропозицію, щодо перенесення строків поставки із зазначенням запропонованих строків (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної на отримання товару або у випадку немотивованої відмови від підписання видаткової накладної.

Роботи виконуються постачальником за умови виконання покупцем таких умов: підписання видаткових накладних покупцем на приймання товару, що має бути змонтований, оплата робіт (крім випадку коли вартість робіт включена до вартості товару), відсутності габаритних, або інших перешкод для доставки товару до місця проведення робіт, надання можливості підключення до електроенергії в місці проведення робіт, будівельної готовності місця проведення робіт, надання та затвердження проекту. Роботи не включають в себе підведення товару до електроживлення та заземлення, водопостачання та водовідведення тощо, якщо інше, не обумовлено сторонами. Постачальник здійснює роботи на об`єкті покупця у строк 2 календарних дні з дати поставки (п. 6.1- 6.3 договору).

Згідно з п. 12.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору від 13.02.2020 про поставку товару на суму 870140,93 грн. У п. 2 Специфікації зазначено, що вартість робіт включена до вартості товару (а.с.38, т.1).

18.02.2020 позивачем виставлений відповідачу рахунок на оплату №1085 на суму 870140,93 грн. (а.с. 39, т.1).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором в частині поставки товару позивачем надано видаткові накладні №2004 від 01.07.2020 на суму 855966,14 грн та №2859 від 02.09.2020 на суму 14174,78 грн (а.с. 40, 41, т.1).

Згідно з наявними у справі платіжними інструкціями №2773 від 24.02.2020 відповідач сплатив на користь позивача 261042,28 грн, №3277 від 19.08.2020 - 57000,00 грн, №3536 від 24.09.2020 - 28050,00 грн, №@2PL202664 від 16.11.2021 - 10000,00 грн.

Відповідач направив позивачу лист №12/2020 від 14.12.2020, у якому посилаючись на карантинні обмеження на діяльність ресторанів зазначив про неможливість погасити заборгованість за договором №2051/02/20 від 13.02.2020 у розмірі 483159,84 грн, та вказав, що планує погасити цю заборгованість до 30.05.2021.

30.12.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, у якій погодили, продовжити строк оплати шостої частини вартості товару, у зв`язку з чим викласти п. 2.2.2 та п. 2.2.3 договору у наступній редакції:

- 85 050,00 грн. у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 14 175,00 грн, що еквівалентно 6384,20 євро, за курсом визначеним сторонами в п. 2.4 договору, перераховується покупцем до 25 вересня 2020 року;

- 48 3159,84 грн., у т.ч. ПДВ (20%) у розмірі 80 526,64 грн, що еквівалентно 17 724,65 євро за курсом визначеним сторонами в п. 2.4 договору, перераховується покупцем до 30 травня 2021 року.

Враховуючи п.1 цієї додаткової угоди сторони погодили продовжити строк дії до 31 травня 2021 року (включно), а в частині зобов`язань до їх виконання сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не виконав свої зобов`язання щодо оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 473159,84 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору та додаткової угоди, строк оплати товару є таким, що настав - 30.05.2021.

Доказів оплати товару у розмірі 473 159,84 грн відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 473 159,84 грн. є більш вірогідними, тому вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 473 159,84 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач здійснив розрахунок курсової різниці у відповідності з п. 2.4 договору в розрізі кожної оплати та заявив до стягнення курсову різницю у розмірі 262 079,52 грн.

Суд звертає увагу, що встановлені судом фактичні обставини в цій справі свідчать про те, що сторони договору у договорі та у додатковій угоді погодили порядок зміни ціни товару шляхом перерахунку (коригування) ціни відповідно до курсу євро на дату сплати, і це є правом сторін та узгоджується з принципом свободи договору. Таким чином, грошові зобов`язання покупця хоч і виражені у національній валюті, проте прив`язані до еквіваленту в іноземній валюті.

Таким чином, виходячи з умов договору та положень статей 524, 533 Цивільного кодексу України, зміна гривневого еквіваленту вартості товару (курсова різниця) не зумовлює зміну істотної умови договору - ціни.

Положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці, прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі N 910/10191/17). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі № 910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/706/17.

Курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.

За таких обставин, враховуючи, що зміна курсу національної валюти України стосовно іноземної валюти є правомірною підставою для здійснення перерахунку грошового зобов`язання сторони, яка його фактично порушила у зв`язку з неповною оплатою, суд, перевіривши основну заборгованість відповідача з урахуванням коливання курсу іноземної валюти, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення курсової різниці, але розрахованої саме станом на дату прийняття рішення, враховуючи зниження курсу євро станом на дату прийняття рішення суду по відношенню до курсу станом на день подання позову, у розмірі 253 230,36 грн.

Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 27245,13 грн. за загальний період з 31.05.2021 по 28.04.2023 та інфляційні нарахування у розмірі 145 948,60 грн. за червень 2021 року - березень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності розрахунку 3% річних помилок не виявлено, тому вимога про стягнення 3% річних у розмірі 27 245,13 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахованих інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 3 березня 2021 року у справі № 130/2604/18.

Оскільки умовами договору визначено прив`язку ціни товару відповідно курсу євро та відповідно позивачем заявлено вимогу про стягнення курсової різниці, яку задоволено судом, суд доходить висновку про неможливість додатково стягувати інфляційне збільшення, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №905/392/20, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 06.06.2023 у справі № 916/1223/22.

Отже, вимога про стягнення інфляційного нарахування задоволенню не підлягає.

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 473 159,84 грн - основний борг, 253 230,36 грн - курсова різниця, 27 245,13 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 11 304,53 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" до Фізичної особи-підприємця Буряк Людмили Олександрівни про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Буряк Людмили Олександрівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" (03039, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 119, прим. 7, каб. 56, ідентифікаційний код 42346980) основний борг у розмірі 473 159,84 грн (чотириста сімдесят три тисячі сто п`ятдесят дев`ять грн 84 коп), курсову різницю у розмірі 253 230,36 грн (двісті п`ятдесят три тисячі двісті тридцять грн 36 коп), 3% річних у розмірі 27 245,13 грн (двадцять сім тисяч двісті сорок п`ять грн 13 коп), судовий збір у розмірі 11 304,53 грн (одинадцять тисяч триста чотири грн 53 коп).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2023

Суддя О.М. Крижний