Рішення № 11335385, 19.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.10 Справа № 16/197/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (69097, м.Запоріжжя, вул.Задніпровська, 7, код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук (69123, м.Запоріжжя, бульв.Будівельників, 21-а, код ЄДРПОУ 36320713)

про стягнення 156567,50 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Ковальська Я.М. (дов.13 від 04.01.2010)

від відповідача - не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “МТМ” Хортицького району заявлено позов про стягнення з Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук на користь концерну 156567,50 грн. заборгованості за спожиту в період з червня 2009 по червень 2010 року теплову енергію.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/197/10 з призначенням судового засідання на 19.08.2010. В засіданні 19.08.2010 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позовні вимоги обґрунтовані позивачем положеннями ст.ст. 526, 527, 530, 625, 626, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України, ст.19 Закону України “Про теплопостачання” та умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009 № 400470. Позивач пояснив, що в період з червня 2009 по червень 2010 року на виконання договору поставив відповідачу теплову енергію на суму 191840,05 грн., але відповідач здійснив лише часткову оплату –в сумі 35272,55 грн. та має заборгованість в розмірі 156567,50 грн. Позивач просить позов задовольнити.

          Відповідач належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду про порушення провадження у даній справі за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак вимоги суду відповідач не виконав, уповноважений представник відповідача в судове засідання не з’явився.

          Будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

           Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач правом на захист своїх інтересів не скористався.

Справу розглянуто у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову.

Встановлено, що 01.04.2009 сторонами у справі укладено договір № 400470 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація, зобов’язався відпустити відповідачу –споживачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами Договору та додатками до нього.

          За п.3.2.6 Договору відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

          Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків згідно з додатком 5 до Договору, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

          Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Відповідно до п.6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є акт приймання передачі.

          Пунктом 6.4 Договору встановлено, що споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату у випадку відсутності заборгованості. В разі наявності у споживача заборгованості будь-яка сплачена ним сума, не зважаючи на призначення платежу, вважається оплатою за той період, за який значиться заборгованість.

          Згідно з п.6.6 Договору отриманий від теплопостачальної організації акт приймання-передачі споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дня отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні йог споживачем, та оформленим таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Представленими позивачем актами приймання-передачі теплової енергії за червень 2009 року по червень 2010 року, які підписані обома сторонами, підтверджується постачання відповідачу в цей період теплової енергії на загальну суму 191840,05 грн.

На оплату теплової енергії позивачем відповідачу виставлялися рахунки, проте відповідач вартість спожитої електроенергії сплатив лише частково та на момент розгляду справи має заборгованість в розмірі 156567,50 грн.

          Заявлений позов є правомірним та обґрунтованим.

           Відповідач доказів погашення на момент розгляду справи суду не подав.

           За таких обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі –1565,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук (69123, м.Запоріжжя, бульв.Будівельників, 21-а, код ЄДРПОУ 36320713) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 156567 грн. 50 коп. основного боргу, 1565 грн. 68 коп. витрат на державне мито та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 21.08.2010.