Рішення № 11334899, 02.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.10 р. Справа № 22/179

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м.Київ, ЄДРПОУ 34537760,

до відповідача Фермерського господарства „Лиман”, смт.Дробишеве Красноліманського району Донецької області, ЄДРПОУ 32541492,

про стягнення 4317331,32 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: Марченко К.Ю. за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фермерського господарства „Лиман”, смт.Дробишеве Красноліманського району Донецької області, про стягнення грошових коштів у розмірі 4317331,32 грн., у тому числі 331107,91 грн. лізингових платежів, платежів у сумі 3508,76 грн., 563823,28 грн. процентів за прострочення грошового зобовязання, які передбачені п.2.3.12 договору, 967111,66 грн. решти лізингових платежів та вартості викупу предмету лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, 2434482,67 грн. неустойки за продовження утримання предмету лізингу, 17297,04 грн. додаткових витрат, понесених Позивачем.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №F205 від 08.07.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору №F205 від 08.07.2008р. разом із додатками до нього; договору купівлі-продажу №172/080410 TCL від 10.04.2008р. разом із додатком до нього; акту прийому-передачі від 11.07.2008р.; реалізаційної видаткової накладної №95 від 11.07.2008р.; акту вилучення предмету лізингу від 07.05.2010р.; рахунків-фактур №20/7/F205 від 10.01.2009р., №556/8/F205 від 10.02.2009р., №867/9/F205 від 10.03.2009р., №1124/10/F205 від 10.04.2009р., №1582/11/F205 від 10.05.2009р., №1829/12/F205 від 10.06.2009р., №2154/13/F205 від 10.07.2009р., №2471/14/F205 від 10.08.2009р., №2752/15/F205 від 10.09.2009р. та розрахунки лізингового платежу до них; копії рахунків-фактур №2424/R/F205 від 03.08.2009р., №2695/R/F205 від 01.09.2009р., №3079/R/F205 від 01.10.2009р., №1177/Р/F205 від 14.04.2009р.; розрахунок неустойки, розрахунок компенсації витрат разом із копіями рахунків-фактур, договором на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному та регіональним сполученні №0505/з від 05.05.2010р.; копію листа №800-335/t/0/1 від 18.09.2009р. разом із підтвердженням його отримання Відповідачем.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 22, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 612 Цивільного кодексу України та ст.ст.10, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”.

01.09.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача надано клопотання №б/н від 31.08.2010р., відповідно до якого останній зазначає про порушення Позивачем п.6 ст.232 Господарського кодексу України при нарахуванні неустойки, оскільки період, за який вона стягується перевищує шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане, а також просить зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, на 70%. Обґрунтоване дане клопотання тим, що стягнення штрафних санкцій у повному розмірі призведе до банкрутства Фермерського господарства „Лиман” та як наслідок припинення його діяльності. У 2009-2010р.р. для підприємства склалися форс-мажорні обставини, внаслідок яких загинули посіви зернових. Одночасно в клопотанні підкреслюється, що вирощування зернових культур є основним напрямком господарської діяльності підприємства. Отже, сезонність сільськогосподарського виробництва та його залежність від природнокліматичних умов призвело до тяжкого матеріального становища Відповідача. Окрім того, на даний час проводиться робота по підготовці до посівної, що вимагає значних матеріальних витрат.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин Фермерським господарством „Лиман” представлено суду копію висновку про форс-мажорні обставини торгово-промислової палати України №2528/05-4 та №2530/05-4 від 20.08.2010р., акту №б/н від 30.06.2009р., акту №б/н від 25.05.2010р., балансу на 01.10.2009р. та на 01.04.2010р.

Представник Позивача 02.09.2010р. у судове засідання не зявився.

Представник Відповідача у судовому засіданні 02.09.2010р. підтримав вимоги щодо зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши в судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

08.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна” та Фермерським господарством „Лиман” укладено договір №F205.

Оцінивши наведену угоду, із якої виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором лізингу, який підпадає під правове регулювання норм статей 806 - 809 Цивільного кодексу України та ст.292 Господарського кодексу України.

У відповідності до зазначених норм права та в силу пункту 1.1 договору, Позивач (Лізингодавець) зобовязується передати Відповідачу (Лізингоодержувачу) у володіння та користування на певний строк майно, спеціально придбане ним у визначеного Лізингоодержувачем Постачальника, відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а останній зобовязується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати Лізингодавцю плату (лізингові платежі) та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною у цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору, предметом лізингу визначений Зернозбиральний комбайн „Медіон 310” 2008 року виробництва вартістю 1037808,05 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Строк поставки за даним пунктом правочину 1 тиждень з дати оплати авансового платежу. При цьому, сторонами погоджено, що наведені терміни поставки та ціна предмета лізингу є попередніми та підлягають остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатись при участі цих же сторін та Постачальника.

Розділом 2 договору лізингу обумовлено ціну договору, розмір та порядок здійснення лізингових платежів. Так, відповідно до положень цього розділу, строк лізингу становить 30 місяців (п.п.2.1.1), валюта здійснення розрахунків - гривня (п.п.2.1.2), валюта обчислення - долар США (п.п.2.1.3), операційний збір (одноразова плата за адміністрування) - 1,5% від ціни предмету лізингу, згідно п.1.2 договору (п.п.2.1.4), початковий лізинговий платіж - 30% бази обчислення лізингових платежів (згідно п.п.2.2.3 цього договору), у тому числі податок на додану вартість (п.п.2.1.5).

Розміри щомісячних лізингових платежів зазначено у додатку №1 до цього договору, який є його невідємною частиною (п.п.2.1.6), вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість) - 0,1% бази обчислення лізингових платежів, у тому числі податок на додану вартість (п.п.2.1.7).

Як встановлено п.2.2 договору, усі витрати Лізингодавця, повязані з придбанням предмета лізингу, розподіляються на витрати, що входять до бази обчислення лізингових платежів та ті, що не входять до бази обчислення лізингових платежів. Витрати, що не входять до бази обчислення лізингових платежів Лізінгоодержувач відшкодовує Лізингодавцю. До них відносяться відрахування до пенсійного фонду та комісія банку при купівлі валюти, державна реєстрація.

Базою обчислення лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, у розумінні п.2.2.3 договору лізингу, є всі витрати, понесені Лізингодавцем у звязку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, зокрема, ціна Предмета лізингу, мито, витрати повязані з розмитненням, витрати на перевезення, страхування при перевезенні, витрати на монтаж і введення в дію (в експлуатацію, запуск) предмета лізингу, витрати на допуск до експлуатації, сертифікати, оцінки у випадку предметів, що вже використовувались, послуги банків, та інше, за винятком вказаних у п.2.2.2 цього договору, збільшені на суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.2.3.1 договору, терміни сплати і розмір окремих лізингових платежів визначено у графіку сплати лізингових платежів. Графік сплати лізингових платежів надається Лізингоодержувачу протягом 7 календарних днів з моменту отримання Лізингодавцем акту прийому-передачі та/або видаткової накладної.

За приписами п.2.3.8 договору лізингу, щомісячні лізингові платежі підлягають сплаті у наступному порядку: перший лізинговий платіж підлягає сплаті протягом пяти календарних днів з моменту початку лізингу, але не пізніше останнього дня поточного місяця; підставою для здійснення сплати щомісячних лізингових платежів є рахунки-фактури; наступні щомісячні лізингові платежі підлягатимуть сплаті до пятого, десятого, пятнадцятого, двадцятого чи двадцять пятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг; обовязок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця; якщо сума оплати була нижчою або вищою від належного платежу, різниця буде включена в рахунок-фактуру для оплати наступного лізингового платежу.

Пунктом 2.3.11 договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати самостійно або відшкодовувати Лізингодавцю всі витрати, у тому числі витрати на податки та платежі, повязані з експлуатацією та/або користуванням предмету лізингу, та компенсувати інші витрати, які несе Лізингодавець, як власник предмета лізингу.

Між КЛААС Глобал Сейлз ГмбХ та Товариством з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна” укладено договір купівлі-продажу №172/080410 TCL від 10.04.2008р., за умовами якого зазначені особи обумовили поставку, у тому числі Зернозбирального комбайну „Медіон 310”.

За актом прийому-передачі №б/н від 11.07.2008р. Позивач передав Відповідачу обумовлений договором лізингу товар у кількості 1 шт. без будь-яких претензій, зауважень щодо кількості, якості, комплектності.

Згідно з реалізаційною видатковою накладною №95 від 11.07.2008р., вартість зернозбирального комбайну „Медіон 310” становить 1037808,05 грн.

Внаслідок цього, враховуючи наведені положення договору, обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами діючого законодавства, зокрема, ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, Лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як встановлено під час розгляду справи, Позивачем виставлені рахунки на оплату лізингових платежів №20/7/F205 від 10.01.2009р., №556/8/F205 від 10.02.2009р., №867/9/F205 від 10.03.2009р., №1124/10/F205 від 10.04.2009р., №1582/11/F205 від 10.05.2009р., №1829/12/F205 від 10.06.2009р., №2154/13/F205 від 10.07.2009р., №2471/14/F205 від 10.08.2009р., №2752/15/F205 від 10.09.2009р., які станом на дату винесення рішення суду Відповідачем не сплачені.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-38 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобовязань за договором №F205 від 08.07.2008р. щодо здійснення остаточного розрахунку з Позивачем за лізинговими платежами у загальній сумі 331107,91 грн.

Враховуючи фактичні обставини справи, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем за лізинговими платежами у розмірі 331107,91 грн.

В ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право:

-відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

-вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;

-вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Згідно з п. 7.7. договору, Лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, якщо Лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, в тому числі не виконав в цей же строк зобов'язання щодо сплати початкового лізингового платежу.

В п.8.1. договору зазначено, що при відмові Лізингодавця від договору згідно з п.п.7.3, 7.7 дія договору припиняється з моменту, коли Лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення Лізингодавця про відмову від договору.

При цьому, Лізингоодержувач зобов'язаний негайно сплатити Лізингодавцю суми решти лізингових платежів, які залишилось сплатити та вартості викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування. Розмір дисконту встановлюється за достовірною відсотковою ставкою, що діятиме на дату повідомлення Лізингодавця про розірвання договору.

Згідно п.8.2. договору, у разі його дострокового припинення у випадках, передбачених цим правочином, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення Предмета лізингу. У повідомленні зазначається дата, місце та час передачі Предмета лізингу, що вилучається. Документом, що підтверджує вилучення Предмета лізингу, є акт вилучення Предмета лізингу.

Відповідно до п.8.3. договору, після одержання відповідного повідомлення Лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок привести Предмет лізингу у придатний стан з урахуванням нормального зносу та у строк, вказаний Лізингодавцем в повідомленні, повернути Предмет лізингу останньому у вказане ним місце.

Повідомлення про вилучення Предмета лізингу надсилалось Відповідачу 30.09.2009 року (лист вих. №800-335/1/0/1 від 18.09.2009 року), в якому, зокрема, зазначалось про його обов'язок з моменту отримання листа повернути Зернозбиральний комбайн «Медіон 310», 2008 року виробництва, серійний номер: 93204239 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Океанська,12. Даний лист Відповідач отримав 06.10.2009 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштвого поввдомлення, додана до матеріалів справи.

Проте, обов'язок відносно повернення обєкту лізингу у зазначений термін Лізингоодержувач не виконав. Згідно акту вилучення, Предмет лізингу вилучено лише 07.05.2010 року за власні кошти Позивача.

На підставі викладеного, Відповідач, відповідно до п.8.1 договору, повинен сплатити решту лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (позалишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування. Їх розмір складає 967 111,66 грн.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються і витрати управленої сторони, які остання понесла в результаті порушення господарського зобов'язання.

До складу збитків, згідно ст.225 Господарського кодексу України, включаються додаткові витрати, штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково затрачених матеріалів.

Згідно з умовами, зафіксованими в п.2.3.11 договору, Лізингоодержувач зобовязаний сплачувати самостійно або відшкодовувати Лізингодавцю витрати, у тому числі витрати на податки та платежі, повязані з експлуатацією та/або користуванням Предметом лізингу, та компенсувати інші витрати, які несе Лізингодавець, як власник Предмету лізингу.

За розрахунком Позивача, з яким погоджується суд, розмір додаткових витрат складає 17297,04, інших платежів - 3508,76грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного, вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

В п.2.3.12. договору лізингу передбачено, що у разі несвоєчасного внесення будь-якого платежу, Лізингоодержувач зобов'язується сплатити проценти за неправомірне користування грошовими коштами на підставі рахунків-фактур. Дані проценти обчислюються відповідно до формули, яка зазначена в п.2.3.12. даного правочину: НП КП 0,5%*Д, де НП - несплачений вчасно платіж у валюті обчислення; КП - курс продажу валюти обчислення, встановлений ПАТ „КІБ Креді Агріколь" в м. Києві на дату належної або фактичної сплати платежу, в залежності від того, курс на яку дату є більшим; Д - кількість календарних днів затримки платежу.

З огляду на наведене, Позивачем нарахована неустойка за кожним рахунком, що у загальному розмірі становить 563823,28 грн.

Однак, враховуючи приписи п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане, судом перераховано дані позовні вимоги за кожною накладною за період у 183 дні та встановлено, що вони підлягають задоволенню на суму 310901,63 грн.

Згідно п.8.7 договору лізингу, за продовження утримання Предмета лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Лізингодавцю неустойку в розмірі трикратного щомісячного Лізингового платежу, визначеного для місяця, в якому повинно було відбутись повернення Предмета лізингу за кожен повний місяць продовження утримання Предмета лізингу.

Відподповідно, розмір неустойки за продовження утримання Предмета лізингу за договором №Р205 від 08.07.2008 року, що тривало 7 місяців, за розрахунком Позивача становить 2 434 482,67 грн. за період з 06.10.2009р. по 07.05.2010р.

Перевіривши даний розрахунок неустойки, суд дійшов висновку щодо його арифметичної невірності та не відповідності вимогам п.6 ст.232 Господарського кодексу України. У звязку з чим, за розрахунком суду, виходячи з періоду прострочення з 06.10.2009р. по 06.04.2010р. нарахуванню підлягає неустойка за 6 місяців у сумі 2086699,50 грн.

Водночас, суд вважає заявлене Відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки на 70% таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як вбачається з наданих Відповідачем висновків про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №2528/05-4 від 20.08.10р. та №2530/05-4 від 20.08.10р., внаслідок несприятливих погодних умов у 2009 та 2010 роках у Фермерського господарства „Лиман” загинув ярий ячмінь на площі 62га. (акт від 30.06.09р., затверджений управлінням агропромислового розвитку Краснолиманської міської ради Донецької області; Протокол засідання постійної міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Краснолиманської міської ради від 02.07.09р. №8), а також була пошкоджена та загинула озима пшениця на 159га (акт від 25.05.10р., затверджений управлінням агропромислового розвитку Краснолиманської міської ради Донецької області; Протокол засідання постійної міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Краснолиманської міської ради від 25.05.10р. №5). Несприятливі погодні умови, що спричинили пошкодження та загибель сільськогосподарських культур на площах Відповідача Торгово-промислова палата України визнала форс-мажорними обставинами.

Сезонність сільськогосподарського виробництва та його залежність від природньокліматичних умов, внаслідок яких у 2009 та 2010 році загинули сільськогосподарські культури на площах Фермерського господарства „Лиман” призвело до того, що у теперішній час Відповідач знаходиться у важкому матеріальному становищі.

Крім того, останній надав суду негативний баланс станом на 01.10.09р., 01.04.10р., та вказав, що предметом його діяльності є вирощування рослин, зернових культур, крупної рогатої худоби, в цей час проходить підготовка до посівної компанії, що вимагає вкладення значних коштів на оплату праці, купівлю насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин та ін.

За таких обставин, враховуючи тяжке фінансове становище Відповідача, яке виникло внаслідок форс-мажорних обставин, господарський суд вважає доцільним зменшити розмір неустойки. Однак, враховуючи матеріальні інтереси Позивача, суд вважає, що заявлене Відповідачем клопотання слід задовольнити частково та, відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшує розмір неустойки на 50%. Отже, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає неустойка у розмірі 1043349,75 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м.Київ, до Фермерського господарства „Лиман”, смт.Дробишеве Красноліманського району Донецької області, про стягнення грошових коштів у розмірі 4317331,32 грн., у тому числі 331107,91 грн. лізингових платежів, платежів у сумі 3508,76 грн., 563823,28 грн. процентів за прострочення грошового зобовязання, які передбачені п.2.3.12 договору, 967111,66 грн. решти лізингових платежів та вартості викупу предмету лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, 2434482,67 грн. неустойки за продовження утримання предмету лізингу, 17297,04 грн. додаткових витрат, понесених Позивачем, задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства „Лиман” (84450, Донецька область, Красноліманський район, с.Дробищеве, ЄДРПОУ 32541492, р/р 26002002721000 у ЗАТ „Донгорбанк”, м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна” (04073, м.Київ, пр.Московський, 9, оф.2-305, ЄДРПОУ 34537760, р/р26007007515000 у ПАТ „КІБ Креді Агріколь у м.Києві, МФО 300379) 2673273,60 грн., у тому числі 331107,91 грн. лізингових платежів, платежів у сумі 3508,76 грн., 310901,63 грн. процентів за прострочення грошового зобовязання, які передбачені п.2.3.12 договору, 967111,66 грн. решти лізингових платежів та вартості викупу предмету лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, 1 043349,75 грн. неустойки за продовження утримання предмету лізингу, 17297,04 грн. додаткових витрат, понесених Позивачем.

3.Стягнути з Фермерського господарства „Лиман” (84450, Донецька область, Красноліманський район, с.Дробищеве, ЄДРПОУ 32541492, р/р 26002002721000 у ЗАТ „Донгорбанк”, м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна” (04073, м.Київ, пр.Московський, 9, оф.2-305, ЄДРПОУ 34537760, р/р26007007515000 у ПАТ „КІБ Креді Агріколь у м.Києві, МФО 300379) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 15479,91 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 146,13грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 02.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 06.09.2010р