Рішення № 11333732, 15.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.10р.Справа № 21/185-10 За позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Міського комунального закладу культури - Дніпропетровського міського телевізійного театру, м. Дніпропетровськ

про виселення та заборону використання приміщення

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Петрова Л.І., дов. № 24 від 12.01.10р.;

від відповідача - Василенко О.В., заступник директора, дов. б/н від 03.03.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська (далі - Позивач) звернулось з позовом до Міського комунального закладу культури - Дніпропетровський міський телевізійний театр (далі - Відповідач, Театр), в якому просить суд:

- виселити Відповідача з нежитлових приміщень –кімната №3 площею 37,8 кв.м., кімната № 6 площею 15,4 кв.м., кімната №7 площею 26,4 кв.м., кімната № 8 площею 20,3 кв.м., кімната № 9 площею 13,4 кв.м., кімната № 22 площею 20,9 кв.м., які розташовані на цокольному поверсі будинку за адресою: вул. Телевізійна, 4, м. Дніпропетровськ;

- заборонити Відповідачу користуватися нежитловими приміщеннями, кімната №3 площею 37,8 кв.м., кімната № 6 площею 15,4 кв.м., кімната №7 площею 26,4 кв.м., кімната № 8 площею 20,3 кв.м., кімната № 9 площею 13,4 кв.м., кімната № 22 площею 20,9 кв.м., які розташовані на цокольному поверсі будинку за адресою: вул. Телевізійна, 4, м. Дніпропетровськ.

Свої вимоги позивач обґрунтовує незаконним та безпідставним користуванням відповідачем спірними приміщеннями та тим, що внаслідок незаконного зайняття приміщень, вони не можуть бути передані в оренду у зв'язку з чим місцевому бюджету наносяться збитки, передбачені ст.22 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав суду відповідь на позовну заяву від 28.07.10р. № 69, в якій просить відхилити позовні вимоги, зазначив, що рішенням сесії дніпропетровської міської ради № 19/5 від 18.12.02р. (а.с.44) був утворений міський комунальний заклад культури - Дніпропетровський міський телевізійний театр та було зобов’язано управління житлового господарства міської ради передати на баланс Дніпропетровського міського телевізійного театру приміщення площею 50 кв. м у цокольному поверсі житлового будинку за адресою: вул. Телевізійна, 4 у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. В листопаді 2003р. відповідачу було передано на баланс 2 кімнати загальною площею лише 34,2 кв. м. (а.с.57-58).

Відповідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, будинок №4, знаходяться нежитлові приміщення, які розташовані на цокольному поверсі, а саме: кімната №3 площею 37,8 кв.м., кімната № 6 площею 15,4 кв.м., кімната №7 площею 26,4 кв.м., кімната № 8 площею 20,3 кв.м., кімната № 9 площею 13,4 кв.м., кімната № 22 площею 20,9 кв.м., що піддержується відповідною довідкою, яка додана до позовної заяви. Данні приміщення є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпропетровська.

Пунктом 2.2. та ч.7 п.3.3 Статуту КВЖРЕП встановлено, що "Метою діяльності підприємства є утримання і експлуатація, житлового фонду, розміщеного на території району, забезпечення збереження комунальної власності.".

Пунктом 8.3. та 8.5 Статуту КВЖ РЕП встановлено, що "Закріплене за підприємством майно знаходиться в його оперативному управлінні і є комунальною власністю територіальної громади міста.

Підприємство здійснює володіння, користування і розпорядження майном у відповідності до мети діяльності, передбаченої цим Статутом, і в порядку встановленому міською радою і діючим законодавством.".

Пунктом 8.6 Статуту КВЖ РЕП встановлено, що фінансові ресурси підприємства формуються в тому числі за рахунок надходжень від орендарів нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 11.1 Рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року №41/11 Дніпропетровською міською радою на КВЖ РЕП покладено контроль за наявністю, станом, цільовим та фактичним використанням переданого в оренду майна, надходженням 50% орендної плати на КВЖРЕП.

12 травня 2010 року під час перевірки нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району за адресою: м, Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 4, комісією було встановлено факт незаконного заняття нежитлових приміщень, які розташовані на цокольному поверсі, а саме кімната № 3 площею 37,8 кв.м., кімната № 6 площею 15,4 кв.м., кімната №7 площею 26,4 кв.м., кімната № 8 площею 20,3 кв.м., кімната № 9 площею 13,4 кв.м., кімната № 22 площею 20,9 кв.м. Міським комунальним закладом культури -Дніпропетровський міський телевізійний театр, який розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 4 та на балансі якого знаходяться нежитлові приміщення на цокольному поверсі за вищевказаною адресою, кімната №19 площею 12,6 к.м. та кімната №18 площею 21,6 кв.м. (Що підтверджується Актом від 12 травня 2010р. - а.с. 11-12).

Згідно вищезазначеного Акту перевірки відповідач користується приміщеннями загальною площею 134,2кв.м без правових підстав.

Оскільки Відповідач не звільнив вказані приміщення, позивач змушений був звернутися з позовом до господарського суду.

Предметом даного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення останнього із безпідставно займаного ними нежитлового приміщення. Позов даного виду може бути пред'явлений власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним, за умови відсутності між позивачем та відповідачем зобов’язальних відносин щодо індивідуально-визначеного майна.

Відповідач не оспорює факт незаконного користування ним спірними приміщеннями, зазначає, що з часу свого утворення потреби у приміщеннях у Театру значно зросли, зазначив, що він неодноразово звертався до Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська про передачу в оренду або на баланс театру вільних приміщень у приміщенні будинку, однак до теперішнього часу це питання не вирішено, спірні приміщення не утримуються Позивачем у належному стані, тому Відповідач сам їх відремонтував та користується ними по сьогоднішній день.

В ході судового розгляду справи Відповідач зазначав, що міською радою готується рішення про передачу спірних приміщень в оренду Відповідачу.

Однак на час розгляду справи ні договору оренди ні інших документів в підтвердження права на займання спірних приміщень Відповідач суду не надав.

Відповідач в судове засідання 26.08.10р. надав прохання від 25. 08 10р № 73 в якому просить суд зробити запит про дійсного власника цього приміщення.

Суд зазначає, що Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил Утримання Жилих Будинків та Прибудинкових Територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76 - балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - бадансоутрнмувач) - власник або юридична особа, яка утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе, відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п.1.1. Статуту КВЖ РЕП - «Комунальне виробниче житлово-ремонтне експлуатаційне підприємства Жовтневого району, іменоване в подальшому підприємство, засновано на комунальній власності територіальної громади міста Дніпропетровська...

Власником підприємства є Дніпропетровська міська рада.».

Пунктом 1.6. Статуту КВЖ РЕП встановлено, що «Підприємство може придбати майно, виступати в обов'язки, виступати в судах усіх юрисдикцій від власного імені...».

Пунктом 2.2. та ч.7 п.3.3 Статуту КВЖРЕП встановлено, що "Метою діяльності підприємства є утримання і експлуатація, житлового фонду, розміщеного на території району, забезпечення збереження комунальної власності.".

Пунктом 8.3. та 8.5 Статуту КВЖ РЕП встановлено, що "Закріплене за підприємством майно знаходиться в його оперативному управлінні і є комунальною власністю територіальної громади міста.

Підприємство здійснює володіння, користування і розпорядження майном у відповідності до мети діяльності, передбаченої цим Статутом, і в порядку встановленому міською радою і діючим законодавством.".

Пунктом 8.6 Статуту КВЖ РЕП встановлено, що фінансові ресурси підприємства формуються в тому числі за рахунок надходжень від орендарів нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 11.1 Рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року №41/11 Дніпропетровською міською радою на КВЖ РЕП покладено контроль за наявністю, станом, цільовим та фактичним використанням переданого в оренду майна, надходженням 50% орендної плати на КВЖРЕП.

Стаття 319 Цивільного кодексу України встановлює визначальні принципи здійснення права власності, відповідно до яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основною місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Основоположний принцип управління майном, що є в комунальній власності, полягає в тому, що правомочності власника здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Із зазначеною нормою кореспондують правові норми ст.327 ЦК України та ч.1, 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ч.2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно вимог ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином позовні вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлових приміщень обґрунтовані підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо частини позову в якій позивач просить заборонити відповідачу користуватися спірними приміщеннями, суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) господарські суди розглядають справи за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім випадків, визначених у цій статті. Стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік спорів, які не підлягають розгляду господарським судом, до них відносяться спори, про приватизацію державного житлового фонду; спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інші спори, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Дана вимога позивача не підпадає під жодну з перелічених підстав, а відтак підлягає розгляду господарським судом.

Згідно статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову - матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов’язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов’язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Проте захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Чинним законодавством передбачено розірвання судом правочину у випадках встановлених законом, а не визнання його розірваним.

З огляду на викладене, така вимога позивача як заборона користування нежитловими приміщеннями не відповідає матеріально-правовому способу захисту цивільних прав, передбаченому чинним законодавством.

Позивач не позбавлений права захисту порушеного на його погляд права у інший спосіб.

За вказаних обставин у задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 319, 327, 328, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виселити Міський комунальний заклад культури - Дніпропетровський міський телевізійний театр (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, буд. 4, код ЄДРПОУ 26369180) з нежитлових приміщень - кімната №3 площею 37,8 кв.м., кімната № 6 площею 15,4 кв.м., кімната №7 площею 26,4 кв.м., кімната № 8 площею 20,3 кв.м., кімната № 9 площею 13,4 кв.м., кімната № 22 площею 20,9 кв.м., які розташовані на цокольному поверсі будинку за адресою: вул. Телевізійна, 4, м. Дніпропетровськ, видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Міського комунального закладу культури - Дніпропетровського міського телевізійного театру (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, буд. 4, код ЄДРПОУ 26369180) на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 82, код ЄДРПОУ 05451351, р/р 26005091000144 у Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України, - 15.09.2010р.