Ухвала суду № 1133316, 04.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-36005/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“04” вересня 2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Фадєєвої Н.М.

Суддів: Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я., Матолича С.В., Харченка В.В.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представників:

позивача: Парфенкова І.С.

відповідача 1: Варича Б.В., Фалько Л.В.

за участю прокурора: прокурор відділу ГПУ Атаєва Д.К.

розглянувши касаційні скарги: Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова та Прокуратури Харківської області

на  постанову господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року

у справі №13/167-05

за позовом  ПП «Піттрейд»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, Відділення державного казначейства у Московському районі м. Харкова (правонаступником якого є Головне управління Державного казначейства України у Харківській області)

про стягнення 82 1565,65 грн., -

встановив:

У травні 2005 року позивач звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення відшкодування податку на додану вартість та процентів за несвоєчасне відшкодування на суму 821565,65 грн. до ДПІ у Московському районі м. Харкова, ВДК у Московському районі м. Харкова (правонаступником якого є Управління Державного казначейства України у Харківській області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником податку на додану вартість, і віднесення ним суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних в розумінні п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» стало підставою для звернення до податкового органу з податковою декларацією про відшкодування заявленого ПДВ на суму 780899,00грн., яке підлягало відшкодуванню до 01.12.2004р. а також відсотків за несвоєчасне відшкодування у розмірі 40666,65грн..

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006р. позовні вимоги були задоволені частково: в частині стягнення з Державного бюджету України (з рахунку Державного казначейства Московського району м.Харкова) на користь приватного підприємства «Піттрейд» суму бюджетної заборгованості за вересень 2004р. в розмірі 780899,00грн. та відсотки за несвоєчасне відшкодування ПДВ з бюджету в розмірі 34196,96грн.. Судові витрати стягнуто з ДПІ у Московському районі м. Харкова на користь позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006р. дане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Судові рішення вмотивовані тим, що в акті перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.12.2003р. по 01.07.2004р. відсутні дані про порушення позивачем вимог податкового законодавства, чим було спростовано твердження відповідача 1 про неправомірність вимог щодо отримання відшкодування з бюджету від'ємного значення ПДВ. Крім того, судом були спростовані твердження відповідача щодо незаконності господарських операцій СПД ФО ОСОБА_1 з позивачем.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач, ДПІ у Московському районі м.Харкова та прокуратура Харківської області звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування вищезазначених рішень суду та прийняття нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем 2, ГУДК України у Харківський області, було надано заяву про приєднання до вищезазначених касаційних скарг та підтримання заявлених в них вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено рішеннями попередніх судових інстанцій, контролюючим органом ДПІ в у Московському м. Харкова було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства «Піттрейд» за період з 11.12.2003р. по 01.07.2004р. про що складено акт №732/23/32760854 від 15.12.2004р..

Як вбачається з матеріалів справи, у податковій декларації за вересень 2004р. позивачем до відшкодування заявлено від'ємне значення ПДВ у розмірі 780899,00грн., що виникло при здійсненні господарських операцій з СПД ФО ОСОБА_1.

Висновком зазначеного акта перевірки було встановлено, що позивачем було порушено п.п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР та завищено валові витрати в 2 кварталі 2004р. на суму 58084,00грн. за рахунок віднесення витрат за отримані транспортно-експедиційні послуги від ТОВ «Мелагрейн» та дані витрати не були підтверджені відповідними документами, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 14521,00грн. Крім того, в зазначеному акті в розділі «податковий кредит» зазначено, що за наслідками проведеної перевірки порушень не встановлено.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо прийняття контролюючим органом рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

Також судами попередніх інстанцій визнано необґрунтованим посилання першого відповідача на незаконний характер операцій, по яким виникло заявлене до відшкодування від′ємне значення ПДВ, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2006р. по справі №41/03-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2006р., підтверджено відповідність вимогам закону укладених договорів між позивачем та СПД ФО ОСОБА_1 та їх виконання сторонами.

Відповідно до висновків суду, було встановлено, що позивачем та його контрагентом по господарським операціям, що є предметом дослідження даної справи, дотримані вимоги чинного законодавства України.

Положеннями п.п.7.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

Відповідно до 7.7.3 зазначеного закону визначено, що разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

 Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної аборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження контролюючого органу є неправомірними. Водночас, цей Закон не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками поредніх судових інстанцій про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми бюджетної заборгованості з ПДВ на його користь.

З урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість», право на отримання бюджетного відшкодування у позивача виникло після погашення зобов'язань з ПДВ трьох наступних податкових періодів, а отже, розмір відсотків за несвоєчасне відшкодування становить 34196,96грн..

Доводами касаційних скарг наведено не спростовано.

 Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги ДПІ у Московському районі м. Харкова та Прокуратури Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2006р. про зупинення виконання постанови господарського суду Харківської області від 28 серпня 2006р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006р. - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно: