Ухвала суду № 113329964, 08.09.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 вересня 2023 року Справа № 480/9833/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №267 від 02.08.2023р. в частині пункту 1 додатку до рішення «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів», а також визнати протиправним та скасувати доручення міського голови Сумської міської ради Олександра Лисенка від 03.08.2023р. №36-Д.

Ухвалою суду від 07.09.2023р. позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Того ж дня, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони демонтажу МАФа за адресою: АДРЕСА_1 , який зазначений в пункті 1 додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №267 від 02.08.2023 року «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів», та дії доручення міського голови Сумської міської ради Олександра Лисенка від 03.08.2023 року №36-Д до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету та доручення міського голови Сумської міської ради.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду, та призведе до можливості настання негативних наслідків для позивача як власника належного йому майна.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами ч.2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.

У зв`язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що така підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендаціями №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі ,,Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 ст. 242 КАС України).

Так, при вирішенні поданої заяви позивача суд враховує постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року по справі №ЗД/380/67/20 (провадження № К/9901/5891/21), в якій колегія суддів вказує "... безумовно рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання і такі рішення можуть завдавати шкоди і мати негативні наслідки. При цьому суд погоджується з позивачем стосовно того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, оскільки дії по демонтажу літнього майданчику кафе призведуть до значних фінансових витрат позивача. Зазначені обставини суттєво ускладнюють відновлення прав позивача та вказують на загрозу унеможливлення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову у цій справі було направлено на захист права власності та було єдиним дієвим засобом для збереження майна до вирішення в судовому порядку питання щодо законності демонтажу такого майна. Суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про те, що побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків його правам є об`єктивними, і суд не знайшов беззаперечного висновку про відсутність небезпеки порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо доцільності забезпечення позову у справі про демонтаж тимчасових споруд була висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 року у справі №1840/2909/18.

Суд зауважує, що в межах адміністративної справи позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №267 від 02.08.2023р. в частині пункту 1 додатку до рішення «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів».

Так, оскаржуваним пунктом 1 додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №267 від 02.08.2023 року «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів» вирішено здійснити заходи з організації благоустрою на території Сумської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановленого/розміщеного об`єкту, що знаходиться за адресою: проспект Михайла Лушпи, біля будинку № 47.

Пунктом 2 оскаржуваного рішення доручено примусовий демонтаж здійснити КП «Шляхрембуд» Сумської міської ради.

На виконання вищевказаного рішення дорученням Сумського міського голови від 03.08.2023 року №36-Д доручено КП «Шляхрембуд» СМР та КП «Паркінг» СМР забезпечити необхідну кількість працівників для проведення демонтажу.

В свою чергу, як зазначає заявник, внаслідок демонтажу зазначені конструкції можуть бути пошкоджені. Крім того, на переконання суду, примусовий демонтаж тимчасових споруд, їх транспортування, тривале зберігання без експлуатації, може негативно вплинути на стан відповідної тимчасової споруди, або навіть призведе до її повного чи часткового руйнування.

Крім того суд враховує, що у разі демонтажу тимчасової споруди, позивач муситиме відшкодувати вартість зберігання та демонтажу останньої, а також у разі задоволення позовних вимог, витратити додаткові зусилля, час та кошти для повернення тимчасової споруди на попереднє місце з приведенням її у належний стан для ведення підприємницької діяльності.

З огляду на вказане, не надаючи попередньої оцінки щодо законності оскаржуваному рішенню та дорученню, які є чинними та підлягають виконанню, суд вважає, що демонтаж тимчасової споруди до ухвалення рішення в адміністративній справі №480/9833/23 істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, адже після демонтажу цього об`єкту, повернення його до попереднього стану буде ускладнено.

При цьому суд лише констатує обґрунтованість посилань позивача на можливе порушення його прав та інтересів спірними роботами з демонтажу його тимчасових споруд, відновлення яких після проведення відповідних робіт може ускладнитись та потребуватиме значних зусиль та витрат.

З іншого боку суд зазначає, що зупинення дії оскаржуваного доручення та встановлення заборони на демонтаж тимчасової споруди позивача не вирішує питання про правомірність оскаржуваного рішення та є лише тимчасовим заходом, спрямованим на збереження майна.

За таким умов клопотання позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Також суд вважає за необхідне заборонити Виконавчому комітету Сумської міської ради, самому чи з залученням інших осіб проводити демонтаж тимчасової споруди сірого кольору («Солодощі»), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію доручення міського голови Сумської міської ради Олександра Лисенка від 03.08.2023 року №36-Д.

Заборонити Виконавчому комітету Сумської міської ради, самому чи з залученням інших осіб проводити демонтаж тимчасової споруди сірого кольору («Солодощі»), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеної в пункті 1 додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №267 від 02.08.2023 року «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/9833/23.

Копію ухвали надіслати (надати) позивачу (його представнику) та відповідачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Осіпова