Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.09.10 р.Справа № 13/93-10(41/240-09(6/524-08)) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електрон-Маркет", м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства "Завод вимірювальних приладів "Дніста",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 822 755,91 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Шипіло Д.О.- представник ТОВ НВП "Електрон-Маркет", довіреність від 04.06.2010 р.;
від відповідача: Брез В. І. - представник ЗАТ "Завод вимірювальних приладів "Дніста", доручення №14 від 09.01.2009 р.;
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Електрон-Маркет" (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Завод вимірювальних приладів "Дніста" (далі –відповідач) у якому просить суд, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 30.03.2009 р., від 01.04.2009 р., від 03.07.2009 р. :
1. Визнати додаткову угоду №4 від 30 грудня 2006 року до договору №241 від 06 січня 2004 року недійсної.
2. Визнати векселі №№1015957 - 1015963 номінальною вартістю 57000 (п'ятдесят сім тисяч) грн. кожний, і 1 вексель №1015964 номінальною вартістю 50 920, 60 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять грн. 60 коп.) недійсними.
3. Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Завод вимірювальних приладів «Дніста»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Електрон-Маркет»суму основного боргу у розмірі 563 920,60 грн., інфляційні нарахування у розмірі 236127,15 грн., 3 % річних у розмірі 27253,59 грн., штрафні санкції (пеню) у розмірі 46658,63 грн., а всього на загальну суму 873959,97 грн.
4. Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Завод вимірювальних приладів «Дніста»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Електрон-Маркет»суму витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2009 р. у справі було накладено арешт на грошові кошти, що належать закритому акціонерному товариству "Завод вимірювальних приладів "Дніста" та знаходяться на його рахунках у сумі 822755,91 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2009 р. у справі №6/524-08 позов було залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2009 р. у справі №6/524-08 скасовано, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Електрон-Маркет" задоволено, справу направлено на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області .
Розпорядженням голови суду від 22.04.2010 р. у зв'язку з закінченням строку повноважень судді Ореєшкіної Е. В. справу №41/240-09(6/524-08) передано для розгляду судді Первушину Ю. Ю.
Ухвалою голови суду від 22.06.2010 р. продовжувався строк вирішення спору у справі до 22.07.2010 р.
За клопотанням представників сторін продовжувався строк вирішення спору у справі до 01.09.2010 р.
У судовому засіданні 31.08.2010 р. було оголошено перерву до 01.09.2010 р.
У судовому засіданні 01.09.2010 р. від представника позивача надійшло пояснення відповідно до якого позивач просить розглянути позовні вимоги в обсязі викладеному в заяві про уточнення позовних вимог від 03.07.2009 р. (а.с. 133-137 том.2).
В порядку передбаченому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою сторін у судовому засіданні 01.09.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
06 січня 2004 року між закритим акціонерним товариством «ДНІСТА»(Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Електрон-Маркет»(Постачальник) був укладений договір поставки №241. (а.с. 11 т. 1) (далі –Договір).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і сплатити за товар, що відповідає технічним параметрам, вказаним в додатках №№2-9, в асортименті, у кількості і за цінами, вказаними у відповідній специфікації до Договору.
На підставі умов Договору Постачальник провів на адресу Покупця відвантаження продукції на загальну суму 3 539 183,17 грн. За поставлений товар Покупець розрахувався частково, тому станом на 21.05.2007 року заборгованість Покупця перед Постачальником складала 791 920, 60 грн.
Заборгованість Покупця перед Постачальником підтверджується актами звірок взаєморозрахунків між сторонами за період з 11.12.2003 - 01.09.2006 р., станом на 24.10.2006 р., 13.11.2006 р., 21.12.2006 р., 27.12.2006 р., 29.12.2006 р., 07.03.2007 р., 07.02.2007 р., 12.04.2007 р., 10.08.2007 р.
Згідно п.2.4. Договору, оплата за поставлену продукцію проводиться протягом 30 (тридцяти) днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Додатковою угодою №4 від 30 грудня 2006 року до Договору №241 від 06.01.2004 р. (а.с. 30 т. 1) пункт 2.4. Договору був змінений і викладений в новій редакції: «Оплата проводиться протягом 30 (тридцяти) днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в іншій формі взаєморозрахунків». Вказана додаткова угода підписана виконуючим обов’язки керівника ЗАТ «Дніста»Комаровим Г. Ю.
Позивач вважає, що додаткова угода №4 підписана з порушенням чинного законодавства і є недійсною, оскільки у вказаній додатковій угоді не вказано, на підставі якого документа (довіреність, акт юридичної особи) Комарів Г. Ю. від імені юридичної особи підписує дану додаткову угоду, тобто угода підписана особою, яка не володіє належним обсягом цивільної дієздатності.
21.05.2007 року між Постачальником та Покупцем був підписаний акт приймання-передачі простих векселів №№1015951 - 1015963 в кількості 13 (тринадцяти) штук номінальною вартістю 57000,00 грн. кожний і вексель №1015964 на суму 50920,60 грн., а всього на загальну суму 791920,60 грн. Дата складання векселів - 21 травня 2007 року, термін платежу вказаних векселів до 21 травня 2012 року. На даний час у Постачальника знаходяться векселі №№1015955- 1015964 на загальну суму 563 920,60 грн.
Позивач вважає, що вище перелічені векселі видані з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є недійсними, обґрунтовуючи це ствердження наступним.
Згідно ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»(далі - Закон) видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Умова в частині проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який складається у письмовій формі. В Договорі №241 від 06 січня 2004 року, укладеному між позивачем і відповідачем, умова в частині проведення розрахунків за поставлений товар із застосуванням векселів, відсутня.
Підписаний акт від 21.05.2007 року прийому-передачі простих векселів №№1015951 - 1015963 у кількості 13 штук номінальною вартістю 57000 грн. кожний і 1 вексель №1015964 на суму 50920,60 грн., а всього на загальну суму 791 920,60 грн. не можє бути відповідним договору, оскільки в ньому не вказана причина прийому-передачі вказаних векселів і відсутні посилання на Договір №241 від 06 січня 2004 року.
Відповідно до ст. 5 Закону від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником і головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розкладом юридичної особи) або повноваженими ними особами, підписи скріпляються печаткою.
В даному випадку всі векселі, як і додаткова угода №4 від 30 грудня 2006 р. до договору №241 від 06 січня 2004 року, є підписаними в. о. директора Комаровим Г. Ю.
Згідно ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно роз'яснень Державної комісії по цінних паперах і фондовому ринку №8 від 24.10.2006 року в бланках простих векселів вказується найменування векселедавця (для юридичних осіб найменування, яке відповідає найменуванню в установчих документах такої особи), точна адреса, ідентифікаційний номер (код) і підписи посадовців юридичної особи, скріплені печаткою.
Виконуючим обов’язки директора юридичної особи-векселедавця не були представлені які-небудь документи, підтверджуючі його право на видачу і підписання простих векселів.
Крім того, при огляді векселів позивачем встановлено, що найменування векселедавця на бланку простого векселя не відповідає його найменуванню на печатці, яке також повинне відповідати найменуванню в установчих документах, тобто в нижньому правому кутку простого векселя вказано найменування «ЗАТ «Завод вимірювальних приладів «Дніста»ЕДРПОУ 30166330», тоді як на печатці відповідача вказано «Закрите акціонерне товариство «ЗАВОД ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ «ДНІСТА»ідентифікаційний код 30166330».
Позивач стверджує, що у зв'язку з недійсністю векселів, виданих відповідачем, останній за станом на 21.05.2007 року мав перед позивачем заборгованість на загальну суму 791 920,60 грн., але оскільки частину грошей з вказаної суми у розмірі 228 000 грн. позивач виручив за рахунок продажу векселів №№1015953 - 1015956 за договорами купівлі-продажу векселів №06/0 від 10.07.2007 року і №24/07 від 24.07.2007 року, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату розгляду справи складає 563 920,60 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував на суму заборгованості встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 236127,15 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 27253,59 грн.
Відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, у розмірі 46658,63 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує обґрунтовуючи наступним.
Між відповідачем та позивачем 06.01.2004 р. було укладено Договір поставки №241,
Додатковими угодами №1 від 31.03.2004 р., №2 від 17.12.2004 р., №3 від 16.12.2005 р. № 4 від 30.12.2006 р. до Договору вносились певні зміни, зокрема щодо продовження строку його дії. Додатковою угодою №4 від 30.12.2006 року вносилась зміна до п. 2.4. Договору щодо форми розрахунків між сторонами. Пункт 2.4. викладався у новій редакції: «оплата провадиться протягом тридцяти днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або інша форма взаєморозрахунків».
На підставі зміни п. 2.4. Договору, що була погоджена сторонами Договору шляхом відповідної додаткової угоди до Договору, відповідачем 21.05.2007 р. було підписано та видано на користь позивача прості векселі в кількості 14 (чотирнадцять) штук загальною номінальною вартістю 791 920,60 гривень. Вказані прості векселі були видані для оформлення грошового боргу відповідача перед позивачем за фактично поставлені товари на підставі Договору. Факт передачі відповідачем простих векселів на підставі Договору та їх приймання позивачем підтверджується відповідним актом, який був підписаний між сторонами 21.05.2007 р.
Відповідно до ч. З ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 р. у разі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Отже, на сьогоднішній день відповідач не має перед позивачем грошового боргу, який заснований на Договорі, але має грошові зобов'язання перед позивачем щодо платежу за виданим йому вищезазначеними простими векселями.
Строк виконання грошового зобов'язання щодо платежу за виданими позивачу простим векселем встановлений у самих векселях, а також в акті приймання-передачі векселів від 21.05.2007 р., та визначений конкретним терміном - 21 травня 2012 року.
Враховуючи вищезазначене, на сьогоднішній день відповідач не має перед позивачем грошових зобов'язань, строк виконання яких настав, ані на підставі Договору, ані за похідними від нього простими векселями.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими з огляду на наступне.
У своїй позовній заяві позивач просить визнати Додаткову угоду № 4 від 30.12.2006 р. до Договору, а також прості векселі видані відповідачем на підставі п. 2.4. Договору недійсними на підставі того, що вони нібито були укладені з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Додаткова угода № 4 до Договору була зі сторони відповідача підписана в. о. директора «Дніста»Комаровим Г. Ю., який був призначений на посаду в установленому порядку рішенням Наглядової ради ЗАТ «Дніста»(Протокол № 9 від 22.11.2006 р.) та діяв на підставі статуту ЗАТ «Дніста», про що також зазначено у рішенні Наглядової ради відповідача. Повноваження Комарова Г. Ю. були підтверджені перед позивачем під час укладання Додаткової угоди № 4 до Договору з наданням відповідних документів.
Отже, вимоги ст. 207 Цивільного кодексу України, як і вимоги ст. 91, ст. 92 Цивільного кодексу України були дотримані відповідачем під час укладання Додаткової угоди №4 до Договору.
Аргументом позивача щодо визнання недійсності Додаткової угоди №4 до договору є той факт, що у ній нібито не вказано на підставі якого документу діяв в. о. директора ЗАТ «Дніста» Г. Ю. Комаров. Але, у Додатковій угоді №4 до Договору зазначено документ, на підставі якого діяв В. О. директора ЗАТ «Дніста»- Статут.
Адже, у преамбулі Додаткової угоди № 4 до Договору внаслідок технічної помилки зворот «действующего на основании Устава» було віднесено до ЗАТ «Дніста», хоча зі змісту преамбули чітко випливає, що вказаний зворот має бути віднесений до в. о. директора ЗАТ «Дніста». Отже, враховуючи вищевикладене, в преамбулі Додаткової угоди №4 до Договору до маємо однозначно читати: ЗАО « Завод измерительных приборов «Днеста», именуемое в дальнейшем «Покупатель», в лице И.О. директора Комарова Г. Ю., действующего на оснований Устава...»
Також, позивач просить визнати прості векселі на загальну суму 791 920,60 грн. серії АА №№1015951-10159649 видані відповідачем на підставі п. 2.4. Договору недійсними на підставі того, що вони були видані з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, при цьому умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.
Векселі були видані позивачу для оформлення грошового боргу за Договором за фактично поставлені відповідачеві товари. Передача Векселів була оформлена відповідним Актом приймання-передач і векселів від 21.05.2007 р. (а.с. 51 т. 1) на виконання договору.
Додатковою угодою № 4 до Договору п. 2.4. було викладено у новій редакції, відповідно до якої, окрім грошової, передбачались інші форми розрахунків за поставлені товари.
Відповідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами провадяться у готівковій формі. У ст. 1088 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюються Цивільного кодексу України, законом та банківськими правилами.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність»безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. При цьому як платіжні інструменти можуть використовуватись платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти.
Форма безготівкових розрахунків з застосуванням векселів передбачена у відповідних нормативно-правових актах Національного банку України, зокрема у Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 р., у Положенні про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, яка затверджена Постановою НБУ № 508 від 16.12.2002 р.
Отже, зазначення у п. 2.4. Договору умови про те, що розрахунки між сторонами можуть відбуватись у будь-якій іншій формі, включаючи розрахунки з застосуванням векселів, які є різновидом безготівкових розрахунків відповідно до чинного законодавства України, є виконанням положення ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» про те, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. І, як наслідок, видання Векселів позивачеві було здійснено на підставі та на виконання Договору, про що й було зазначено в Акті приймання-передачі від 21.05.2007 р.
Щодо стверджень позивача, що недійсність Векселів виходить також з того, що вони оформлені з порушенням чинного законодавства, відповідно до ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» прості векселі складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму. Вексель від імені юридичних осіб підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою. Видані позивачеві Векселі повністю відповідають зазначеним вище вимогам.
Аргумент позивача, щодо підписання векселів неповноважною особою, а саме В. О. директора Комаровим Г. Ю., який був на момент підписання Векселів та є на сьогодні керівником ЗАТ «Дніста», є безпідставним, про що вже було вказано вище під час обґрунтування та підтвердження повноважень Комарова Г. Ю. підписувати Додаткову угоду № 4 до Договору.
Згідно Статуту ЗАТ «Завод вимірювальних приладів «ДНІСТА», Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів (п. 8.2.1.), виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є Дирекція.(п. 8.4.1.), Дирекція у своїй діяльності підзвітна вищому органу та Наглядовій раді товариства і організовує виконання їх рішень.(п. 8.4.3.) Наглядова рада є органом Товариства, який здійснює контроль за діяльністю Дирекції Товариства, представляє і захищає інтереси акціонерів, і в межах компетенції, визначеної Статутом Товариства, регулює діяльність Дирекції. (п. 8.3.1.) Всі рішення, прийняті Наглядовою радою, оформлюються протоколом, який підписує голова Наглядової ради і секретар Наглядової ради.
Директор керує роботою Дирекції і вправі без довіреності представляти інтереси Товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом. (п. 8.4.5). З ним після обрання (призначення) його на посаду Загальними зборами укладається контракт найму на посаду, в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність Директора, умови оплати його праці, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Умови контракту з Директором визначає Наглядова рада, цей контракт з Директором за дорученням зборів підписує голова Наглядової ради Товариства. Директор може бути відкликаний (звільнений) з посади Загальними зборами тільки на підставах, визначених згідно Статуту Товариства у цьому контракті.
Наглядова рада призупиняє повноваження Директора і інших членів Дирекції до прийняття відповідного рішення Загальними зборами. (8.3.7.12)
Таким чином, повноваження в.о. директора Комарова Г. Ю. підтверджені наказом №121 від 23.11.2006 р. (а.с. 115 т. 3), виданим згідно п. 3 рішення Наглядової ради ЗАТ «Завод вимірювальних приладів «Дніста», протокол №9 від 22.11.2006 р., відповідно до якого Комаров Геннадій Юрійович призначений виконуючим обов’язки директора на період до наступних зборів акціонерів.
Щодо стверджень позивача, щодо неправильного заповнення бланків Векселів, а саме - застосування абревіатури ЗАТ замість «закрите акціонерне товариство», то це скорочення назви юридичної особи є загальноприйнятим звичаєм ділового обороту, що застосовується у нормативних-правових, індивідуально-правових, правовстановлюючих документах, діловодстві. Застосування абревіатури ЗАТ при заповнені бланків Векселів було викликано браком місця для написання «закрите акціонерне товариство» повністю.
Окрім того, найменування юридичної особи не є обов 'язковим реквізитом простого векселя і може взагалі не зазначатись у ньому. Згідно ст. 75 Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі міститься вичерпний перелік реквізитів, які має містити простий вексель - це: 1) назва "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець). Всі вищезазначені реквізити простого векселя містяться у Векселях, які видані позивачеві.
Бланки Векселів, повністю відповідають нормам Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затвердженого Рішенням Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001 р. № 338.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про те, видача позивачу Векселів на підставі п. 2.4.Договору є законною та обґрунтованою.
Отже, судом встановлено що відповідач не має перед позивачем грошового боргу, який заснований на Договорі, але має грошові зобов'язання перед позивачем щодо платежу за виданими йому вищезазначеними простими векселями (строк платежу - 21.05.2012 р.), оскільки згідно зі ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Оскільки основне грошове зобов'язання за договором було припинене, до відповідача не можуть бути також застосовані штрафні санкції передбачені Договором (пеня) та законом (індексація на коефіцієнт інфляції) та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити, скасувати заходи забезпечення позову, що були встановлені ухвалою господарського суду від 18.02.2009 р., а саме: скасувати арешт накладений на грошові кошти, що належать відповідачу – Закритому акціонерному товариству «Завод вимірювальних приладів «ДНІСТА»у сумі 822 755,91 грн.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
В позові відмовити.
Скасувати арешт накладений на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Закритого акціонерного товариства «Завод вимірювальних приладів «ДНІСТА» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34; код ЄДРПОУ 30166330) у сумі 822 755,91 грн. (вісімсот двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень 91 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення підписано
17.09.2010 р.
Судове рішення № 11332830, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 07.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/93-10(41/240-09(6/524-08)). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: