Рішення № 11332624, 26.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 серпня 2010 р.           Справа 9/101-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сєвєродонецький Азот", код ЄДРПОУ 33164246 (вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів ", код ЄДРПОУ 05412693 (вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

про стягнення 211242,36 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Масловський О.В. - довіреність № б/н від 14.06.10, представник;

відповідача: Лебіга В.В. - протокол № 18 від 20.02.2008р. (директор);

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів " про стягнення 211242,36 грн.

25 травня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/101-10 та призначено її до розгляду на 22 чернвя 2010р.

На визначену дату з'явились представники сторін та заявили усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для можливості проведення акту звірки взаєморозрахунків. Клопотання судом задоволено і оголошено перерву в судовому засіданні до 01 липня 2010р.

01 липня 2010 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи це тим, що судом було надано мало часу для проведення акту звірки взаєморозрахунків. Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання відповідача.

Ухвалою суду від 01.07.2010р. розгляд справи відкладено на 26.08.2010р.

В судовому засіданні 26.08.2010 року представник позивача подав клопотання (вх. №9467 від 26.08.2010р.), яким зменшив позовні вимоги, у зв"язку з укладанням стороними угоди від 30.06.2010р. про погашення взаємної заборгованості та частковою проплатою боргу відповідачем на суму 94828,07 грн. Таким чином, просить суд стягнути з відповідача залишок основного боргу в сумі - 4000,00 грн., суму нарахувань 3% річних в розмірі 4249,52 грн., витрати по державному миту в розмірі 2112,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Дослідивши подане позивачем клопотання про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про прийняття його до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, як таке, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що основний борг відповідач сплатив в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/101-10, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.02.09р. між ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" (продавець)та ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів " (покупець) укладено договір № -09/060-С.

Згідно умов договору (п. 1.) продавець зобов"язується поставити, а покупець оплатити та прийняти смолу КФ-МТ-15 (далі - товар), в кількості 5000,0 т. За згодою сторін об"єм поставки може бути змінений.

В п. 2.1. договору сторони визначили ціну товару, однак п. 2.3. передбачили, що в період дії договору ціна на товар може змінюватися.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.08.2010р. ціна за товар, який поставляється за договром № -09/060-С від 04.02.2009р. з 25.08.2009р. була встановлена 2375,00 грн. за 1т без урахування ПДВ на умовах FCA станція Рубіжне Донецька залізниця (ціна з ПДВ - 2850,00 грн. за 1 т).

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2., п. 3.4. договору, товар поставляється залізничним транспортом на умовах FCA станція Рубіжне Донецька залізниця (ІНКОТЕРМС- 2000) рухомим складом виробника товару (ЗАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот") та при вивантаженні товару залізничним транспортом, оплата залізничного тарифу від станції Рубіжне Донецької залізниці до станції призначення здійснює відправник ЗАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот", покупець, експедитор, з яким покупець укладає договір.

На підставі договору № 9сб/02-410 від 05.02.2009р. (з додатковими угодами № 2 від 25.08.2009р. та № 3 від 15.10.2009р.) ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" купляє карбамідоформальдегідну смолу марки КФ-МТ-15 у ЗАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот" на умовах поставки залізничним транспортом FCA станція Рубіжне Донецька залізниця (ІНКОТЕРМС- 2000).

Відповідно до договору № 9сб/02-410 від 05.02.2009р. ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" надає транспортні інструкції, на підставі яких ЗАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот" товар передає на станцію Рубіжне Донецької залізниці за залізничними накладними для перевезення до станції призначення.

На виконання умов договору № -09/060-С від 04.02.2009р. 13.10.2009р. ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" передало ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" товар на загальну суму 606992,83 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи:

- листами за № 13-1/ТДСА-С від 13.10.2009р., № 15-1/ТДСА-С від 15.10.2009р., № 22-1/ ТДСА-С від 22.10.2009р. ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот";

- залізничними накладними № 51738470, № 51738523, № 51738593 ;

- видатковими накладними та рахунками на оплату № 476 від 13.10.2009р., № 482 від 17.10.2009р., № 496 від 23.10.2009р.;

- податковими накладними № 481 від 13.10.2009р., № 487 від 17.10.2009р., № 496 від 23.10.2009р.(а. с. 26-42 ).

Крім того, станом на 01.10.2009р. за ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" рахувалась заборгованість перед ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" в сумі 358413,41 грн., що стверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.01.2010р. по договору № -09/060-С від 04.02.2009р.

В свою чергу ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" за період з 01.10.2009р. по 12.03.2010р. частково здійснив проплату на суму 758413,40 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 206992,84 грн., що стверджується довідкою ПАТ "УкрСиббанк" про рух коштів на рахунку № 26005201303500 ТОВ "ТДС Азот" з 12.02.2209р. по 31.05.2010р. (а.с. 62), актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.01.2010р. по договору № -09/060-С від 04.02.2009р. (а.с. 53).

07.04.2010р. позивач направив відповідачу претензію № 07-1/ТДСА з вимогою сплатити суму заборгованості за договром № -09/060-С від 04.02.2009р. в розмірі 206992,84 грн.

Відповідач 20.05.2010р. провів часткову оплату на суму 4000,00 грн., що стверджується довідкою ПАТ "УкрСиббанк" про рух коштів на рахунку № 26005201303500 ТОВ "ТДС Азот" з 12.02.2009р. по 31.05.2010р. (а.с. 62), актом звірки розрахунків за період : червень 2010р. по договору № -09/060-С від 04.02.2009р.

Таким чином, станом на дату подання позову до суду - 21.05.2010р. у відповідача перед позивачем рахувалась заборгованість в розмірі 202992,84 грн. (206992,84 - 4000,00 = 202991,84).

30.06.2010р. сторони уклали угоду про погашення взаємної заборгованості, відповідно до п. 3 якої провели взаємозалік заборгованості ТОВ "Торговий дім Сєвєродонецький Азот" перед ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" по договору № 1 купівлі-продажу в сумі 108164,75 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" по договору № 09/060-С від 04.02.2009р. В результаті чого, відповідно до п. 4 угоди, залишок боргу по договору № 09/060-С від 04.02.2009р. станом на 01.07.2010р. склав 94828,09 грн.

Платіжними дорученнями № 192 від 30.07.2010р. на суму 20000,00 грн. та № 255 від 10.08.2010р. на суму 74828,07 грн., відповідач погасив частково основний борг по договору № 09/060-С від 04.02.2009р. в сумі 94828,07 грн., факт проведення розрахунків стверджується довідкою ПАТ "УкрСиббанк"№ 134-81/540 від 21.08.2010р.

Отже, станом на 26.08.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору № 09/060-С від 04.02.2009р. складає - 0,02 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Судом розглянуті вимоги позивача (клопотання від 26.08.2010р. про зменшення позовних вимог), щодо стягнення 4000,02 грн. основного боргу, в результаті дійшов наступних висновків.

Як вже зазначалось вище, відповідач 20.05.2010р. провів часкову оплату на суму 4000,00 грн. (тобто до подання позову до суду), що стверджується довідкою ПАТ "УкрСиббанк" про рух коштів на рахунку № 26005201303500 ТОВ "ТДС Азот" з 12.02.2209р. по 31.05.2010р. (а.с. 62).

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що в момент звернення позивача до суду, у відповідача рахувався основний борг в сумі 202991,84 грн. (206992,84 - 4000,00 = 202991,84).

30.06.2010р. сторони уклали угоду про погашення взаємної заборгованості, в результаті чого, відповідно до п. 4 угоди, залишок боргу по договору № 09/060-С від 04.02.2009р. станом на 01.07.2010р. склав 94828,09 грн.

Платіжними дорученнями № 192 від 30.07.2010р. на суму 20000,00 грн. та № 255 від 10.08.2010р. на суму 74828,07 грн., відповідач погасив частково основний борг по договору № 09/060-С від 04.02.2009р. в сумі 94828,07 грн.

Отже, станом на 26.08.2010р. сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору № 09/060-С від 04.02.2009р. склала - 0,02 грн., а тому в позовних вимогах в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу слід відмовити як в безпідставно заявлених.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 4249,52 грн. - 3% річних.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, вказаний у договорі, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, з"ясовано, що позивачем допущена описка в даті останнього періоду нарахування відсотків, а саме зазначено: "з 12.03.2010р. по 17.03.2010р.... (67 днів)", тоді як малось на увазі: "з 12.03.2010р. по 17.05.2010р.... (67 днів)". Провівши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що він здійснений в межах чинного законодавства та умов договору.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4249,52 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо 3% річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин зменшені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із врахуванням мотивів щодо часкової відмови в стягненні 4000,00 грн. основного боргу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то, судові витрати по справі, на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Разом з тим, оскільки суд відмовив в стягненні 4000,00 грн. основного боргу, суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 43, ч. 2 ст. 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів", код ЄДРПОУ 05412693, вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область, 22400 (рах. № 2600627908200500 в Вінницькій філії АКБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сєвєродонецький Азот", код ЄДРПОУ 33164246, вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403 (рахунок № 26005201303500 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005) 0,02 грн. - основного боргу, 4249,52 грн. - 3% річних, 2072,42 грн. - витрат на сплату держмита, 231,53 грн. - витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. В стягненні 4000,00 грн. основного боргу відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403)

3 - відповідачу (вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)