Рішення № 113320783, 04.09.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2023 Справа №607/11274/23 Провадження № 2/607/2496/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі за текстом АТ «Сенс Банк») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2020 АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 уклали Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631389831 (далі за текстом Договір). Відповідно до умов Договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором. 30.11.2022 АТ «Альфа Банк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Позивач вказав, що виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами. Однак відповідач належним чином покладені на нього зобов`язання не виконав, порушив умови Договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 22.01.2023 складає 49570,20 грн.

За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631389831 від 08.04.2020 станом на 31.01.2023 у сумі 49570,20 грн, а також вирішити питання щодо судових витрат.

29.06.2032 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 03.08.2023 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

03.08.2023 судове засідання відкладено на 04.09.2023 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 04.09.2023 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судове засідання 04.09.2023 відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, повторно не з`явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу. Підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із письмовою пропозицією (офертою) на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631389831 шляхом надання споживчого кредиту у розмірі 20600 грн з фіксованою процентною ставкою в сумі 35,99 % річних строком на 12 місяців з можливістю подальшої пролонгації (а.с. 4).

Вказана оферта відповідача була цього ж дня акцептована позивачем, що вбачається із Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк». Така Анкета-заява була підписана як позивачем, так і відповідачем (а.с. 6).

Крім того, з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором додатково узгоджено істотні умови кредиту, а саме: ціну договору (кредит в сумі 20600 грн), строк договору (12 місяців з можливістю подальшої пролонгації), процентну ставку (35,99 % річних) (зв. а.с. 4).

При цьому паспорт споживчого кредиту засвідчений підписами відповідача ОСОБА_1 та представника банку і датований 08.04.2020. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс-Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьомувідповідно доч.1ст.611ЦК Україниу разіпорушення зобов`язаннянастають правовінаслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема: 1)припинення зобов`язаннявнаслідок односторонньоївідмови відзобов`язання,якщо цевстановлено договоромабо законом,або розірваннядоговору; 2)зміна умовзобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 22.01.2023 складає 49570,20 грн, з яких: заборгованість за кредитом 29966,53 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом 250,44 грн; заборгованість за простроченим тілом кредиту 18263,19 грн; заборгованість за відсотками за прострочену заборгованість 1090,04 грн.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

З долученої до матеріалів виписки по особовому рахунку відповідача за період з 08.04.2020 до 22.01.2023 вбачається, що 08.04.2020 на виконання вимог Договору банк надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. Також з вказаної вище виписки вбачається, що відповідач використовував надані йому кредитні кошти та частково сплачував заборгованість за Договором (а.с. 8-14).

Разом з тим з виписки по особовому рахунку за період з 08.04.2020 до 22.01.2023 (а.с. 8-14), а також з розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 7) також вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 22.01.2023 складає 49570,20 грн, з яких: заборгованість за кредитом 29966,53 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом 250,44 грн; заборгованість за простроченим тілом кредиту 18263,19 грн; заборгованість за відсотками за прострочену заборгованість 1090,04 грн.

Ураховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов Договору № 631389831 від 08.04.2020.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за прострочену заборгованість суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням викладених вище положень суд доходить висновку, що у період дії в Україні воєнного стану відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця заборгованості за відсотками за прострочену заборгованість у сумі 1090,04 грн, оскільки фактично такі кошти є штрафом за прострочення виконання зобов`язання, а тому підлягають списанню кредитодавцем.

Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 631389831 від 08.04.2020 станом на 22.01.2023 на загальну суму 48480,16 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2684 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 1750788675 від 17.05.2023 (а.с. 3). Відтак приймаючи до уваги, що даний позов задоволено частково у сумі 48480,16 грн, що становить 97,80% від заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 97,80% судового збору у сумі 2624,95 грн, а 2,20% судового збору у сумі 59,05 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631389831 від 08.04.2020 станом на 22.01.2023 на загальну суму 48479 (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 16 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у сумі 2624 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 95 копійок.

Судовий збір у сумі 59 (п`ятдесят дев`ять) гривень 05 копійок покласти на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

СуддяІ. В. Марциновська