СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
09 березня 2010 року Справа № 5020-9/346 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (Національна телекомпанія України);
відповідача: Латиш О.В., довіреність № б/н від 25.05.09 (товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком");
розглянувши апеляційну скаргу Національної телекомпанії України на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 05 листопада 2009 року у справі №5020-9/346
за позовом Національної телекомпанії України (вул. Мельнікова, 42,Київ,04119)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком" (вул. Хрустальова, 29-67,Севастополь,99040)
про стягнення компенсації за порушення прав інтелектуальної власності (суміжних прав)
ВСТАНОВИВ:
За заявою Національної телекомпанії України ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04 червня 2009 року були вжиті запобіжні заходи у вигляді зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна телерадіокомпанія „Девком" надати суду протягом шести днів з моменту оголошення ухвали ефірну копію запису телевізійної трансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" на електронному носії.
Відповідачем вимоги ухвали господарського суду виконані не були.
Національна телекомпанія України звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна телерадіокомпанія „Девком" про стягнення компенсації за порушення прав інтелектуальної власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при ретрансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009", не уклав договір на право публічного сповіщення шляхом ретрансляції на території України та не сплатив позивачу вартість прав на конкурс, тим самим порушуючи права інтелектуальної власності позивача.
Заявами від 09 липня 2009 року та 15 вересня 2009 року позивач доповнив позовні вимоги по суті та в обґрунтування свого позову посилався на статті 27, 35. 36, 37, 41 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, статті 12, 23, 39-42 47, 48 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 листопада 2009 року у справі № 5020-9/346 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідач є провайдером програмної послуги, який здійснює свою діяльність на підставі ліцензії та договору здійснює ретрансляцію російського телеканалу «Первый канал. Всемирная сеть”.
Крім того, Національна телекомпанія України не надала суду доказів в обґрунтування обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх позовних вимог, а саме - що відповідачем була здійснена трансляція Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" в рамках телеканалу «Первый канал. Всемирная сеть»12, 14 та 16 травня 2009 року.
Не погодившись з рішенням суду, Національна телекомпанія України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи та порушенням господарським судом норм матеріального права, а саме –статей 27, 41 Закону України „Про авторське право та суміжні права”.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, до майнових прав організацій мовлення, якою є позивач, належить виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам, зокрема, публічне сповіщення щляхом ретрансляції.
Заявник апеляційної скарги вважає, що відповідач повинен був укласти договір з позивачем на право публічного сповіщення Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" шляхом ретрансляції на території України та сплатити Національній телекомпанії України вартість прав на конкурс. Оскільки такий договір укладений не був, відповідач порушив виключне право на трансляцію на території України Пісенного конкурсу „Євробачення-2009".
У судовому засіданні 15 лютого 2010 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що він є провайдером програмної послуги та тільки ретранслює певні канали. При цьому він зазначив, що відсутні докази ретрансляції ним Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" в рамках телеканалу «Первый канал. Всемирная сеть»12, 14 та 16 травня 2009 року.
Судова колегія відклала розгляду справи на 01 березня 2010 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Антонову І.В.
У судовому засіданні 01 березня 2010 року представники сторін підтримали свої доводи.
Судова колегія оголосила перерву в слуханні справи до 09 березня 2010 року.
У судове засідання 09 березня 2010 року представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
01 лютого 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком"(оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торсат"(підприємство) був укладений договір № 108-пк (далі - договір),предметом якого є надання невиключних прав на ретрансляцію на території міста Севастополя програм каналу «Первый канал. Всемирная сеть»без затримки та змін.
Згідно з пунктом 2.2 договору від 01 лютого 2005 року підприємство гарантує, що воно є законним власником усіх прав, необхідних для ретрансляції в мережах кабельного телебачення програм каналу «Первый канал. Всемирная сеть».
Додатковою угодою від 31 грудня 2008 року строк дії договору від 01 лютого 2005 року був продовжений до 31 грудня 2011 року (а.с.75-81 т.2).
Відповідно до ліцензії НР № 0277-п від 13 червня 2007 року Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком є провайдером програмної послуги з 13 червня 2007 року до 13 червня 2017 року.
Додатком 7 до ліцензії встановлено, зокрема, канал прийому –„ Первый канал. Всемирная сеть", супутниковий, з умовами розповсюдження –відкритий. ( а.с.63, 72 т. 2).
З 12 по 16 травня 2009 року в Москві відбувся Пісенний конкурс „Євробачення-2009", який виробляється кожного травня під егідою Європейської мовної спілки та є сучасним телевізійним продуктом світового рівня - змаганням музичних номерів, представлених різними європейськими країнами-членами Європейської мовної спілки.
За правилами Пісенного конкурсу „Євробачення -2009"(далі - Правила) пункту 2 розділу 1 вбачається, що дата півфіналів була призначена на 12 та 14 травня 2009 року; фінал конкурсу - 16 травня 2009 року. Під терміном "шоу" розуміється разом півфінали та фінал, які будуть організовані, вироблені в Москві, Росія, та трансльовані у прямому ефірі на Першому Каналі Росії (мовник-організатор) і будуть доступними у супутниковій мережі Євробачення для трансляції в прямому ефірі Мовниками-учасниками.
Підпунктом „а” пункту 1.1 розділу 7 Правил передбачено, що кожен Мовник-учасник повинен транслювати півфінал, в якому він має конкурсанта, у прямому ефірі, повністю, на одному з головних національних наземних каналів, а фінал мають транслювати усі Мовники-учасники на одному з головних національних наземних каналів.
Підпунктом „а” пункту 1.2 розділу 7 Правил, зокрема, передбачено, що Мовник-учасник має право також транслювати півфінали та фінал на міжнародних універсальних каналах, які перебувають у його повній власності, одночасно з трансляціями шоу Мовниками-учасниками у прямому ефірі або у записі на їхніх наземних каналах без редакторських змін (тобто включаючи коментар, інформацію телеголосування тощо).
Відповідно до підпункту „g” пункту 1.2 розділу 7 Правил Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" Мовник-учасник зберігає за собою всі права, зокрема, авторські і суміжні, якими він користується згідно з національним законодавством з метою запобігти або заборонити несанкціоноване використання третіми сторонами своїх власних трансляцій шоу чи будь-яких частин трансляцій (а.с.9-27 т.2).
Як вбачається з офіційного листа Європейської мовної спілки від 02 березня 2005 року, Національна телекомпанія України є активним членом Європейської мовної спілки з 1993 року (а.с. 28,29 т. 2).
Національна телекомпанія України, як мовник-учасник Пісенного конкурсу „Євробачення-2009", надіслала заявку, в якій виявила бажання взяти участь у Пісенному конкурсу „Євробачення-2009" з трансляцією цієї події на території України (а.с. 32,33 т. 2).
Згідно з рахунком № 136895 від 23 березня 2009 року, позивачем за участь у Пісенному конкурсі „Євробачення-2009" сплачена сума розмірі 71500,00 швейцарських франків, що становить 486489,36 грн. за офіційними курсом Національного Банку України на момент сплати. (Курс гривні до іноземних валют 23 березня 2009 року встановлено Національним Банком України на рівні 682,2791 грн. за 100 швейцарських франків) (а.с.30,31 т.2).
12, 14 та 16 травня 2009 року кабельними мережами товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком" здійснювалась ретрансляція Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" в ефірі російського телеканалу «Первый канал. Всемирная сеть».
Листом від 02 червня 2009 року № 6038 на запити Національної телекомпанії України до компанії ОРК Україна надана інформація про моніторинг –товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційний альянс»щодо показників трансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" на телеканалі «Первый канал. Всемирная сеть»до цільової аудиторії –Україна 12, 14 та 16 травня 2009 року, та також підтверджено товариством з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційний альянс»листом від 05 червня 2009 року № МЛ-050609 (а.с.49-52 т.1).
21 травня 2009 року Національна телекомпанія України направила товариству з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком" претензію щодо публічного сповіщення Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" шляхом ретрансляції конкурсу без дозволу позивача, який в розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права», є власником виключних майнових прав на об'єкт суміжних прав, з вимогою перерахувати компенсацію за порушення прав в розмірі 62500грн. та скаргу з проханням відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" зберегти запис телевізійної трансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" та надати ефірну копію (а.с.34-37 т.2).
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Правовідносини в сфері авторського права на об'єкти інтелектуальної власності в першу чергу регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Згідно з частиною 1 статті 452 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є - право на використання об'єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі, забороняти таке використання.
Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" № 3792-XII від 23 грудня 1993 року (зі змінами та доповненнями) визначено, зокрема, що:
- виключне право –це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об’єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;
- організація мовлення - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення;
- публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;
- розповсюдження об’єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об’єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об’єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об’єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
Згідно з пунктом “а” частини 1 статті 3 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, дія цього Закону поширюється, зокрема, на об’єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території України), авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або) суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на території України, або юридичні особи, які мають місцезнаходження на території України.
Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 35 Закону України „Про авторське право та суміжні права” об'єктами суміжних прав є передачі (програми) організацій мовлення.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України „Про авторське право та суміжні права” суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.
Як встановлено матеріалами справи, Національна телекомпанія України, яка є суб’єктом суміжного права, отримала від Європейської мовної спілки виключне право на трансляцію Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" сучасного телевізійного продукту світового рівня - змагання музичних номерів, представлених різними європейськими країнами-членами Європейської мовної спілки, на території України.
Згідно з пунктом „а” частини 1 статті 41 Закону України „Про авторське право та суміжні права” до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції.
Статтею 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" № 3759-XII від 21 грудня 1993 року (зі змінами та доповненнями) під мовленням (телерадіомовленням) розуміє створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах.
- телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.
- провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.
- ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком” на підставі виданої ліцензії НР № 0277-п від 13 червня 2007 року Національної ради України з питань телебачення є провайдером програмної послуги, здійснює, зокрема, ретрансляцію каналу „Первый канал. Всемирная сеть" на умовах відкритого розповсюдження на території міста Севастополя.
Пунктом „а” частини 1 статті 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" зазначено, що телерадіоорганізація зобов’язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії.
Відповідно частини 7 статті 40 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ліцензію провайдера програмної послуги може бути анульовано в судовому порядку за поданням Національної ради у зв'язку з систематичними порушеннями ним вимог цього Закону, законодавства України про захист суспільної моралі, законодавства України про авторські та суміжні права.
Згідно з частинами 1та 3 статті 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом. Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.
В свою чергу, ретрансляція відповідно до статті 41 Закону України „Про авторське право та суміжні права” є одним із способів публічного сповіщення.
Доводи відповідача щодо правомірної ретрансляції програм „Первый канал. Всемирная сеть", у тому числі 12 ,14 та 16 травня 2009 року Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" на підставі договору від 01 лютого 2005 року не відповідають обставинам справи. У договорі від 01 лютого 2010 року відсутні посилання на право трансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" на території міста Севастополя. Крім того, у 2005 році сторони за договором не могли знати та припускати про наявність виключних прав телеканала «Первый канал. Всемирная сеть»на об’єкт суміжних прав, якій буде створений у 2009 році.
Частиною 1 статті 47 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»встановлено, що використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права".
Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»при розповсюдженні програм іноземних телерадіокомпаній в багатоканальних телемережах забороняється вносити будь-які зміни в програму, крім випадків, визначених угодами з правовласниками аудіовізуальної продукції або передбачених законодавством України.
Виклавши приписи Закону України «Про телебачення і радіомовлення»та Закону України “Про авторське право та суміжні права” та встановивши фактичні обставини справи, судова колегія вважає, що відповідачем було здійснено публічне сповіщення шляхом ретрансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" 12 ,14 та 16 травня 2009 року без дозволу позивача, який в розумінні Закону України «Про авторське право та суміжні права», є власником виключних майнових прав на об'єкт суміжних прав.
Посилання суду першої інстанції на відсутність доказів фіксації факту порушення відповідачем суміжних прав, тому що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у встановлені строки не здійснювала моніторингу програм, які ретранслювались провайдерами програмної послуги, судова колегія вважає неспроможними. З матеріалів справи вбачається, що факт ретрансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" був встановлений моніторингом товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційний альянс»№ МЛ-050609 від 05 червня 2009 року, та підтверджений компанією ОРК Україна № 6038 від 02 червня 2009 року , та не заперечувався відповідачем у справі.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.
Відповідач, в порушення норм встановлених цим Законом, не зберіг запис телевізійної трансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" та не надав ефірну копію на виконання ухвали господарського суду.
Посилання відповідача на пункт 3.2 договору від 01 лютого 2005 року, що оператор не має права запису на носій передачі, які телекомпанія ретранслювала, судова колегія не може приймати до уваги, тому що цей пункт договору порушує вимоги частини 4 статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".
Згідно з вимогами пункту „а” частини 1 статті 50 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Статтею 52 Закону України “Про авторське право та суміжні права” встановлені способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав, до яких відноситься право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Відповідно до підпункту "г" частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" одним із способів захисту авторського права і суміжних прав є виплата компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Таким чином, з вищенаведених норм законодавства слідує, що організація мовлення (телерадіоорганізація) як суб'єкт суміжних прав має виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам публічне сповіщення шляхом трансляції і ретрансляції своїх програм, а в разі порушення суміжних прав може бути стягнена компенсація замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Звертаючись із позовними вимогами, Національна телекомпанія України, розрахувала компенсацію в розмірі 100 мінімальних заробітних плат за порушення суміжних прав у розмірі 62500,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»№ 835-УІ від 26 грудня 2008 року мінімальна заробітна плата на момент порушення прав позивача становила 625,00 гривень.
Розглядаючи питання про визначення розміру компенсації за порушення майнових прав суб'єкта суміжних прав, судова колегія з’ясувала, що позивач, як мовник-учасник Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" сплатив кошти в розмірі 71 500,00 швейцарських франків, що еквівалентно 486489,36 грн. за офіційними курсом Національного банку України.
Таким чином, фактична вартість майнових прав на трансляцію Пісенного конкурсу „Євробачення-2009", що отримав позивач завдяки своєму членству в Європейській мовній спілці, становить 486 489,36 грн.
Відповідно до Статуту позивач є державною організацією, яка згідно зі статтею 12 Закону "Про телебачення і радіомовлення", утримується на кошти державного бюджету України, тобто на оплату суміжних прав на право телевізійної трансляції Пісенного конкурсу „Євробачення-2009" на території України були витрачені кошти державного бюджету України.
Позивач також обґрунтовував визначений розмір компенсації за порушення виключних майнових прав на Пісенний конкурс „Євробачення-2009" втратою численної кількості загальної глядацької аудиторії, внаслідок чого були знижені рейтинги Національної телекомпанії України, що призвело до значних фінансових збитків через зменшення надходжень від реклами, та державний бюджет України не отримав значні кошти.
Згідно з додатком 6 ліцензії НР № 0277-п від 13 червня 2007 року Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення територія розташування відповідачем багатоканальної телемережі на території розповсюдження програм у місті Севастополь складає 120800 домогосподарств (т.2 а.с.68).
Відповідно до пункту 33 рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/1107 від 10 червня 2004 року (зі змінами та доповненнями), у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Стягнення зазначеної компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу.
У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи та загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що компенсація за порушення суміжного права заявлена позивачем у позові, з урахуванням порушень суміжних прав позивача, встановлених фактичних обставин справи, недоведенням відповідачем розміру доходу, отриманого внаслідок правопорушення, визначення розміру компенсації адекватного порушенню у сумі 62500,00 грн. (100 мінімальних заробітних плат = 625,00 х 100 = 62500,00 грн.) є обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, тому що висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, та рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. При прийнятті нового рішення, судова колегія позов задовольняє.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 листопада 2009 року у справі №5020-9/346 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити .
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком" (вул. Хрустальова, 29-67,Севастополь,99040; р/р 26003953230871 у Севастопольському філіалі АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195, ЄДРПОУ 24689584) на користь Національної телекомпанії України (вул. Мельнікова, 42,Київ,04119; р/р 35223016000821в УДК міста Києва, МФО 820019, ЄДРПОУ 23152907) компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності у розмірі 62500,00 грн.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком" (вул. Хрустальова, 29-67,Севастополь,99040; р/р 26003953230871 у Севастопольському філіалі АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195, ЄДРПОУ 24689584) у дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 937,50 грн. та 236,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Доручити господарському суду міста Севастополя видати відповідні накази.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 11331664, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 26.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-9/346. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: