Рішення № 11331204, 17.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р.Справа № 12/8/2016 Розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області м. Хмельницький

до Українсько-югославського спільного підприємства „Зінмар” м. Хмельницький

про стягнення 68668грн. 03коп.

Суддя В.О.Шпак

Представники сторін:

позивача: Собищанська О.В. - представник за довіреністю від 28.12.2009р.;

відповідача: Сподаренко О.М. –довіреність від 01.01.2009р.

за участю від прокуратури: прокурор відділу Ткачук Н.С.

          Рішення приймається 16.09.2010року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

          Суть спору.

Заступник прокурора м. Хмельницького звернувся з позовом в інтересах держави в особі регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області м. Хмельницький до Українсько-югославського спільного підприємства „Зінмар" м. Хмельницький про стягнення 68668грн. 03коп. заборгованості.

В обгрунтування вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про фінансово-кредитну підтримку №24/06 від 01.08.2006р.

Представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали у повному об‘ємі.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві зазначив, що у відзиві на позов зазначив, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію та свого Статуту, Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області (надалі Фонд) є юридичною особою - некомерційною установою, а саме організацією, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка в повному обсязі наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто такою, що може бути позивачем та відповідачем у суді і представництва своїх інтересів з боку інших державних органів не потребує. Крім цього, відповідно до пункту 6.2 Статуту, джерелами Фонду з яких формується його майно, крім коштів відповідних бюджетів, є внески його учасників, доходи від власної діяльності, добровільні внески та пожертвування юридичних та фізичних осіб, доходи від депозитних вкладів і цінних паперів, надходження від підприємств і організацій, благодійні внески та пожертвування, тощо. Таким чином, переважна більшість цих коштів не є державними. За цих умов, наявність порушень або їх загрози економічним інтересам держави, що потребує представництва її інтересів прокуратурою, не вбачається.

12 травня 2010 року між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області та ТОВ „Зінмар" був укладений додаток № 5 до Договору про фінансово-кредитну підтримку № 24/06 від 01 серпня 2006 року, що є предметом позову, згідно з яким сторони домовились про умови та порядок погашення існуючої заборгованості, відмову від нарахування пені і штрафних санкцій та розстрочку виконання зобов'язання протягом 9-ти місяців з моменту підписання угоди.

Крім того, представник повідомив, що відповідач провів реорганізацію - змінив організаційно - правову форму. Просить в позові відмовити.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців УЮСП ”Зінмар” було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю „Зінмар”, яке є правонаступником підприємства. Державну реєстрацію змін було здійснено 20.10.2008р.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне допустити заміну відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю „Зінмар”

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01 серпня 2006 року між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області та УЮСП ”Зінмар” укладено договір про фінансово-кредитну підтримку № 24/06.

За умовами даного договору УЮСП ”Зінмар” за рахунок коштів бюджету Хмельницької області згідно рішення 21 сесії Хмельницької обласної ради від 01.02.2006 р. № 8-21/2006 ”Про обласний бюджет на 2006р” та згідно рішення Інвестиційної ради (протокол №6/06 від 26.07.2006 р.) надано фінансово-кредитну підтримку на загальну суму 50000,00 грн. для придбання обладнання для вирощування свиней строком на 12 місяців з датою погашення кредиту до 01.08.2007р.

Додатком №3 встановлено графік погашення кредиту, яки встановлено термін погашення до 01.08.2007р.

Вказані кошти надавались частинами: 30000,00 грн. були надані 10.08.2006 р., а 20000,00грн. - 25.09.2006 р., що підтверджується копіями платіжних доручень №2 від 10.08.2006р. та №14 від 25.09.2006р.

12 травня 2010 року між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області та ТОВ „Зінмар” був укладений додаток № 5 до Договору про фінансово-кредитну підтримку № 24/06 від 01 серпня 2006 року.

В додатку сторони погодили, що ТОВ „Зінмар” зобов'язується повністю погасити заборгованість, нараховану, але не сплачену ним до 01.01.2010 року у термін до 9 (дев'яти) місяців з моменту укладання цього додатку з правом дострокового погашення.

Відповідно до пункту 9.1 Договору, в Договір про фінансово-кредитну підтримку № 24/06 від 01.08.2006 р. вносяться наступні зміни:

1. Пункт 2.6 Договору доповнити абзацом наступного змісту:

„Пеня за порушення Позичальником строків сплати відсотків та повернення одержаної фінансової підтримки після 01 січня 2010 року не нараховується".

2. Пункт 4.5 Договору доповнити абзацом наступного змісту: „Після 01 січня 2010 року штрафні санкції не нараховуються".

3. Пункт 4.7 Договору доповнити абзацом наступного змісту: „Після 01 січня 2010 року штрафні санкції не нараховуються".

4. Пункт 4.8 Договору доповнити абзацом наступного змісту: „Після 01 січня 2010 року штрафні санкції не нараховуються".

5. Пункт 4.11 Договору доповнити абзацом наступного змісту: „Після 01 січня 2010 року пеня не нараховується".

6. Пункт 4.14 Договору доповнити абзацом наступного змісту: „Після 01 січня 2010 року комісійні не нараховуються".

7. Пункт 5.2 Договору доповнити абзацом наступного змісту: „Після 01 січня 2010 року штрафні санкції не нараховуються".

8. Пункт 7.4 Договору доповнити абзацом наступного змісту:

„Після 01 січня 2010 року комісійні та штрафні санкції не нараховуються".

9 вересня 2010року позивачем на адресу суд направлено заяву в якій Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області вважає за необхідне розірвати Додаток № 5 до Договору про фінансово-кредитну підтримку № 24/06 від 01.08.2006 р., укладений 12 травня 2010 р. з ТОВ „Зінмар”, оскільки відповідачем не вжито ніяких заходів щодо виконання зобов'язань за умовами укладеної мирової угоди; відповідачем не подано до Фонду пропозицій щодо графіка погашення нарахованої, але не сплаченої заборгованості по фінансово-кредитній підтримці до 01.01.2010 р. не здійснено жодних заходів щодо повернення боргу; фондом помилково порушено порядок укладення мирової угоди.

Виходячи з вищенаведеного, просить суд визнати мирову угоду недійсною і зобов'язати Відповідача повернути заборгованість, яка складає борг разом з неповерненої фінансово-кредитної підтримки - 55 991,80 грн., з них:

- Сума заборгованості по фінансово-кредитній підтримці - 46 500,00 грн.

- Заборгованість по відсотках - 8 256,39 грн.

- Заборгованість пені по відсотках -1 235,41 грн.

В судовому засіданні 16 вересня 2010р. представник позивача і прокуратури подали заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача:

- Суму заборгованості по фінансово-кредитній підтримці - 46 500,00 грн.

- Заборгованість по відсотках - 8 256,39 грн.

- Заборгованість пені по відсотках -1 455 грн.

- заборгованості пені по кредиту –4233грн.

Оскільки, вказане клопотання відповідає вимогам чинного законодавства, воно підлягає прийняттю.

Таким чином, стягнення вказаних сум є предметом судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Додатку №3 (графіку погашення кредиту) відповідач зобов’язався погасити кредит до 01.08.2007р.

В порушення умов договору відповідач розрахунків в повному обсязі не провів.

На даний час основна сума боргу становить 46500,00 грн.

Пунктами 2.4 договору передбачено, що Позичальник сплачує за користування кредитом відсотки. Додатком №2 сторони погодили графік погашення відсотків.

На час прийняття рішення за відповідачем рахується заборгованість по сплаті відсотків в сумі 8256грн.39коп., що підтверджується розрахунком.

Крім цього, позивач нарахував відповідачу пеню на заборгованість по кредиту та по відсоткам за користування кредитом.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.2.6 Договору передбачено, що за порушення строків сплати відсотків та повернення одержаної фінансів підтримки Позичальник сплачуватиме Фонду пеню за кожний день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діє у період, за який обчислюється пеня, із розрахункової кількості днів у році 365 днів.

Згідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд не застосовує позовну давність до позовної вимоги про стягнення пені, оскільки сторони відповідної заяви не подавали.

З розрахунку вбачається, що позивачем обгрунтовано нараховано 4233грн. пені по заборгованості по кредиту за період з 02.08.2007р. по 02.02.2008р.

Крім того, позивачем правомірно нарахована пеня на заборгованість по сплаті відсотків станом на 01.01.2010року в сумі 1455грн.

З огляду на викладене, вимоги Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області м. Хмельницький підтверджені належними доказами по справі відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на укладений додаток № 5 до Договору про фінансово-кредитну підтримку № 24/06 від 01 серпня 2006 року, як на підставу відмови у позові судом не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із укладеного додатку №5 вбачається, що сторони погодили не нарахування штрафних санкцій по договору з 01. 01.2010року.

Однак, суд оцінивши положення додатку до договору від 01.08.2006р., вважає, що сторони не дійшли до згоди щодо розстрочення заборгованості, оскільки в додатку сторони не зазначили конкретну суму заборгованості, яка підлягає розстроченню. Не вказано також якими частинами і у які строки вона підлягає сплаті.

Таким чином, доводи відповідача про досягнення згоди з позивачем стосовно розстрочення суми основної заборгованості є безпідставними.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „Зінмар” м. Хмельницький про стягнення заборгованості по фінансово-кредитній підтримці в сумі 46 500 грн., по відсотках - 8 256,39 грн., пені по відсотках –1455 грн. та пені по кредиту –4233грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зінмар” (м. Хмельницький, вул.. Подільська, 109/1, код 14354368) на користь Регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2, код 30788223) - 46 500 (сорок шість тисяч п’ятсот гривень)грн. заборгованості по фінансово-кредитній підтримці, 8256 (вісім тисяч двісті п’ятдесят шість гривень)39 коп. відсотків, 1455 (одну тисячу чотириста п’ятдесят п’ять ) пені по відсоткам, 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три гривні ) пені по кредиту.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зінмар” (м. Хмельницький, вул.. Подільська, 109/1, код 14354368) в доход державного бюджету в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) –604грн. 44коп. (шістсот чотири гривні 44коп.) державного мита, а в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації доходів 22050003, символ звітності 264, на р/р 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. (двісті тридцять шість гривень).

          Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 5 примірників:

1. –до справи;

2.          –позивачу;

3.          –відповідачу;

4. –прокурору;

5. –ДПІ.

Повний текст рішення складено 20.09.2010р.