Рішення № 11331199, 15.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2010 р.Справа № 15/1350-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький

до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький

про стягнення 546218,66 грн.

                                                            Суддя

Представники сторін:

від позивача                     Докієн В.В. - за довіреністю №114 від 12.01.2010р.

від відповідача           Павлощук Г.С. - за довіреністю №1907 від 27.07.2010р.

                                        Варченко Н.А. - за довіреністю №07 від 04.01.2010р.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 546218грн. 66коп. заборгованості, з якої 484706грн. 14коп. - боргу за спожиту теплову енергію, 34586грн. 63коп. - пені, 20760грн. 71коп. - інфляційних втрат, 6165грн. 18коп. - 3% річних посилаючись на невиконання умов договору №81 від 17.10.2006р. щодо своєчасного проведення розрахунків.

Відповідач у відзиві на позов, представники відповідача в судовому засіданні повідомили, що заборгованість за електроенергію дійсно існує, однак виникла не з вини Водоканалу. Зазначили, що листом №1254 від 19.05.10р. на ім'я директора з маркетингу ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" Кравця Б.В., МКП „Хмельницькводоканал” повідомило, що заборгованість в сумі 484тис. грн. виникла, в зв’язку неповним фінансуванням з Державного бюджету пільг, наданих підприємством пільговим категоріям населення за послуги з водокористування та водовідведення. На даний час заборгованість держави по відшкодуванню пільг за фактично спожиті послуги водопостачання та водовідведення пільговою категорією населення, включаючи липень місяць, становить 570 тис. грн. Зазначають, що в поточному році тарифи на електроенергію виросли по І класу напруги на 19,7%, по ІІ класу на 11,9%, а відносно тарифів, які передбачені в тарифах на послуги підприємства, відповідно на 73,5% і 57,7%. В даний час тарифи на послуги водопостачання та водовідведення знаходяться в Національній комісії регулювання енергетики, на яку покладені функції затвердження тарифів і на комунальні послуги.

Зважаючи на викладене, відповідач просить суд не стягувати з підприємства пеню, інфляційні та 3% річних.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

17.10.2006р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та МКП "Хмельницькводоканал" укладено договір №81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності.

Відповідно до умов даного договору (п.1, п.2.3.3, п.9.4) постачальник передає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 11670кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10,3 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Додатком №10 до договору №81 від 17.10.2006р. сторони погодили порядок розрахунків.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з грудня 2009р. по червень 2010р., що підтверджується рахунками та рапортами позивача №81.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.06.2010р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 484706грн. 14коп.

Пунктом 4.2.1 договору від 17.10.2006р. передбачено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ). Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми.

Відповідно, позивачем нараховано відповідачу 34586грн. 63коп. пені за період з 10.12.2009р. по 31.05.2010р., 20760грн. 71коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 6165грн. 18коп. 3% річних за період з 10.12.2009р. по 30.06.2010р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності від 17.10.2006р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору №81 від 17.10.2006р. позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується виставленими останньому рахунками та рапортами.

За розрахунками позивача, станом на 01.06.2010р. заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з грудня 2009р. по червень 2010р. склала 484706грн. 14коп., що визнається відповідачем.

Відповідач доказів сплати боргу в сумі 484706грн. 14коп. в ході судового розгляду справи не надав, в зв'язку з чим позивач цілком обґрунтовано нарахував відповідачеві за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, у відповідності до п.4.2.1 договору та ст.625 Цивільного кодексу України 20760грн. 71коп. інфляційних втрат.

Щодо нарахованих 3% річних в сумі 6165,18 грн. та пені в сумі 34586,63 грн. судом враховується наступне.

Заялений до стягнення період нарахування 3% річних та інфляційних втрат становить з 10.12.2009р. по 31.05.2010р. Натомість згідно долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що нарахування 3% річних зроблено з грудня 2009р. по червень 2010р. включно Зважаючи на викладене обгрунтованою до стягнення є сума 3% річних нарахована за період з грудня 2009р. по травень 2010р. буде сума 4961,17грн.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи обставини справи, клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 5000грн.

Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення 5000грн. пені, 20760грн. 71коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 4961,17грн. 3% річних, 484706грн. 14коп. заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 1204,01грн. 3% річних та 29586,63 грн. пені належить відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1,4,5,12,15,33,35,43,44,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м. Хмельницький про стягнення 546218грн. 66коп. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код 03356128) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свбоди, 57/2, код 22764703) 484706грн. 14коп. (чотириста вісімдесят чотири тисячі сімсот шість гривень 14коп.) заборгованості, 5000грн. (п'ять тисяч гривень) пені, 20760грн. 71коп. (двадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 71коп.) - різниці від встановленого індексу інфляції, 4961,17грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістедсят одна гривня 17коп.) - 3% річних, 5154грн. 28коп. (п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 28коп.) витрат по оплаті державного мита, 222грн. 69коп. (двісті двадцять дві гривні 69коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                      

Рішення складено в повному обсязі і підписано 20.09.2010р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу.

помічник судді