Рішення № 11331105, 14.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          14.09.2010                     Справа № 9/95-10

          Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”, м.Херсон

до Акціонерного товариства закритого типу “Молодіжний житловий комплекс”, м.Херсон

про стягнення 13841 грн. 51 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Гончар Н.М., провідний юрисконсульт, довіреність №30-17/99 від 06.07.2010р.;

від відповідача - Кіщенко Д.С., представник, довіреність №562 від 30.12.2009р.

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 13841,51 грн., які складаються з: 3% річних в сумі 3938,78 грн., а також збитків від інфляції, що становить 9902,73 грн. за угодою реструктуризації заборгованості за договором №113 Г від 13.03.2009р. та понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2009р. по справі №14/125-09 положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 623, 625 ЦК України.

          У судовому засіданні 07.09.2010р. оголошувалась перерва до 11 год. 20 хв. 14.09.2010р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

          У судовому засіданні 14.09.2010р. представники сторін підтримали свої правові позиції викладені ними у наданих до справи документах. Представник відповідача наявність заборгованості пояснює тяжким фінансовим станом та специфікою діяльності підприємства.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - ДП “Херсонський морський торговельний порт” та відповідачем –АТЗТ “Молодіжний житловий комплекс” 10.03.2005р. було укладено договір № 113 Г (додаткова угода зі змінами від 16.07.2008р.) згідно умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товар –будівельні матеріали: цеглу силікатну рядову, загальною вартістю 178387,18 грн.

          Умовами даного договору обумовлено обов’язок покупця здійснити розрахунки в повному обсязі за поставлений товар, згідно графіку.

          В період дії даного договору, позивачем виставлялись рахунки на сплату, які залишились несплаченими, в зв’язку з чим виникла дебіторська заборгованість.

          13.03.2009р. між сторонами було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за договором №113 Г від 13.03.2009р., якою встановлено новий термін виконання відповідачем зобов’язань в сумі 154894,20 грн. до 31.05.2009р.

          У зв’язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору, в червні місяці 2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогами про стягнення заборгованості за даним договором.

          Рішенням господарського суду Херсонської області у справі №14/125-09 позовні вимоги ДП “Херсонський морський торговельний порт” було задоволено частково та стягнуто з відповідача 131783,37 грн. основного боргу, 1317,83 грн. –витрат зі сплати державного мита, 259,81 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Матеріали справи свідчать, що з моменту набрання рішенням господарського суду Херсонської області у справі №14/125-09 відповідачем не вчинено дій, спрямованих на його повне виконання та перерахування коштів.

          Положеннями ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання у зв’язку з чим, відсотки річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

          Оскільки грошове зобов’язання відповідача на час вирішення спору в суді перед позивачем не припинилось, так як позивач реально кошти не отримав, то відсотки річних та інфляційні втрати нараховуються до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

          Перевіривши розрахунки 3% річних в сумі 3938,78 грн. та збитків від інфляції в сумі 9902,73 грн. здійснених позивачем за угодою реструктуризації заборгованості за договором №113 Г від 13.03.2009р. суд дійшов висновку про їх помилкову арифметичну завищеність так, згідно розрахунків калькулятора “Ліга” сума 3% річних за заявлений період становить 3887,47 грн., а інфляційних збитків –8356,27 грн., що співпадає з контррозрахунком штрафних санкцій, наданим відповідачем.

          Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані в сумі 12243,74 грн.

          Доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.

          Суд відхиляє доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, як такі, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, яким регулюється порядок виконання господарських зобов’язань.

          Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 12243,74 грн.

          Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в розмірі 122 грн. 43 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представників сторін про дату складення повного тексту рішення.

          На підставі викладеного, ст.ст.509, 525, 526, 625 ЦК України керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд-

в и р і ш и в :

          1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 12243 грн. 74 коп.

          2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Молодіжний житловий комплекс” (73040, м.Херсон, пр.200 років Херсона, б.38, к.6, р/р 2600943 в ХФ “Кредобанк”, МФО 352413 код ЄДРПОУ 14137852 ІПН №141378521036) на користь Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” (73000, м.Херсон, пр. Ушакова,4 п/р 26007052302462 у ХФ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 352479) 3% річних в сумі 3887,47 грн., інфляційних збитків в сумі 8356,27 грн., 122 грн. 43 коп. Державного мита та 236 грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову –відмовити.

          4.Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   С.В. Ребриста

Повне рішення складено 16.09.2010р.