Рішення № 11331053, 14.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2010 р. Справа № 67/73-10

вх. № 7562/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Маренкова І.Л., за довіреністю б/н від 14.09.2010 р.,

відповідача ОСОБА_2, паспорт серії МН НОМЕР_2 від 22.04.2004 р.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія - Харків", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Мерефа

про стягнення 22976,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Харків" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки № 811-Т від 26.11.2009 р. в розмірі 22976,90 грн. - суми боргу, а також витрат по оплаті державного мита в сумі 229,77 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за договором поставки № 811-Т від 26.11.2009 р. він виконав у повному обсязі та поставив відповідачу товар на суму 22976,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 09-ЕВО0918 від 02.12.2009 р., однак відповідач в порушення умов вказаного договору за товар не розрахувався, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 22976,90 грн. - суми боргу, яка до цього часу відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 вересня 2010 року о 15:00 годині.

13.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав клопотання (вх. № 17759), в якому просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: витяг з ЄДРПОУ станом на 09.09.2010 р. стосовно позивача; довідку з ЄДРПОУ станом на 09.09.2010 р. стосовно позивача; довідку з ЄДРПОУ станом на 09.09.2010 р. стосовно відповідача; оригінал договору поставки № 811-Т від 26.11.2009 р.; оригінал видаткової накладної № 09-ЕВО0918 від 02.12.2009 р.; оригінал акту звірки взаємних розрахунків; довідку про поточні рахунки у фінансових установах банків стосовно позивача та відповідача; посвідчені належним чином копії наказу № 5-К від 01.06.2010 р. та протоколу загальних зборів від 26.05.2010 р.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та стягнути заборгованість за договором поставки № 811-Т від 26.11.2009 р. в розмірі 22976,90 грн. - суми боргу, а також витрати по оплаті державного мита в сумі 229,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні 14.09.2010 р. проти позову не заперечував.

З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

26.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Харків" (позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 бу укладений договір поставки № 811-Т у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язаний поставити та передати у власність покупцеві (відповідачу) товари згідно з заявками покупця (відповідача) в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець (відповідач) зобов"язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються покупцем (відповідачем). Заявка обов"язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару.

Згідно п. 2.3. договору загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п. 3.2. договору датою поставки вважається дата передачі постачальником (позивачем) товару покупцю (відповідачу).

Згідно п. 3.3. договору при передачі товару постачальник (позивач) передає покупцеві (відповідачу) наступні документи: А) податкову накладну, підписаною уповноваженою особою постачальника та скріплену печаткою постачальника; Б) накладну на товар, яка повинна містити всю інформацію, передбачену ст. 13 Закону України "Про підтвердження відповідності), підписаною уповноваженою особою постачальника та скріплену печаткою постачальника.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець здійснює оплату на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 4.4. договору для зручності розрахунків сторони кожного першого числа місяця проводять звірку взаєморозрахунків. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Позивач свої зобов”язання за договором поставки № 811-Т від 26.11.2009 року виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 22976,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 09-ЕВО0918 від 02.12.2009 р., яка знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий товар не розрахувався з позивачем, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 22976,90 грн., яка підтверджується актом звіряння рахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Харків" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Крім того, 11.05.2010 р. за вих. № 27 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату боргу за договором поставки № 811-Т від 26.11.2009 року в розмірі 22976,90 грн., яка була отримана відповідачем 15.05.2010 р. про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення № 6100015535141.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за вказаним договором поставки, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 22976,90 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Харків" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, код ЄДРПОУ 32761287, р/р 26003131647800 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ІПН 327612820325) 22976,90 грн. суму боргу, 229,77 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 15.09.2010 р.

справа № 67/73-10