Рішення № 11331040, 08.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р. Справа № 59/257-10

вх. № 6767/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко О.Д., за довіреністю № 14/20-407-09 від 25.12.2009р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", смт. Солоницівка

до Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - 2000", с. Тернова

про стягнення 14292,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наданої супровідним листом 06.09.2010р. (вх.18322), просить стягнути з відповідача 14076,00 грн. основного боргу по договору фінансового лізингу № 20-07-825 фл від 26.11.2007р. по строку сплати 20.06.2010р.; 216,35 грн. по договору лізингу № 20-07-825 фл від 26.11.2007р. за період з 21.06.2010р. по 21.07.2010р.; зобов"язати відповідача укласти договір страхування трьох тракторів: трактор марки КИЙ -14102 заводський № 008429 (державний реєстр. № АХ 00043); трактор КИЙ -14102 заводський № 008435 (державний реєстр. № АХ 00045); трактор КИЙ -14102 заводський № 008436 (державний реєстр.№ АХ 00044) на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-825 фл від 26.11.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 142,92 грн. та 85,00 грн., а також витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

06.09.2010р. позивачем супровідним листом (вх.18322) окрім зазначеної заяви про уточнення позовних вимог були надані витребувані судом документи, а також довідка про надходження від відповідача коштів по сплаті основної суми боргу в розмірі 14076,00 грн., які долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу відповідного відправлення.

Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів (копії ухвали суду від 30.07.2010р. була одержана відповідачем 04.08.2010р.), приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

26 листопада 2007 року між ВАТ НАК "Украгролізинг" (позивач по справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Колос-2000" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу № 20-07-825 фл, відповідно до п. 1 якого позивач передає в користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Свої зобов"язання за договором фінансового лізингу позивач виконав належним чином, передавши відповідачу в користування сільськогосподарську техніку в кількості 3-х одиниць строком на 5 років, а саме: трактор марки КИЙ -14102 заводський № 008429 (державний реєстр. № АХ 00043); трактор КИЙ -14102 заводський № 008435 (державний реєстр. № АХ 00045); трактор КИЙ -14102 заводський № 008436 (державний реєстр.№ АХ 00044) загальною вартістю 331200,00 грн. відповідно до додатку № 1 до договору, що підтверджується актом приймання-передачі № 111 від 20.12.2007р.

Відповідно до п.п. 3.5.3., 3.6., 4.1., 4.2. договору відповідач зобов"язаний сплачувати лізінгові платежі в розмірі та в строки, які встановлені графіком сплати лізінгових платежів (додаток № 2 до договору) та немає права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізінгових платежів внаслідок будь-яких обставин, в т.ч. форс-мажору. Черговість сплати лізінгових платежів кратна трьом місяцям (п. 4.1.). Перший лізінговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення лізінгових платежів систематично порушував, в результаті чого у відповідача станом намомент звернення до суду утворився борг перед позивачем в розмірі 14076,00 грн. по строку на 20.06.2010р.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг”, договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Як вбачається з матеріалів справи сума основого боргу в розмірі 14076,00 грн. відповідачем сплачена, про що позивачем надано довідку про надходження коштів 27.08.2010р. на поточний рахунок Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", що підтверджується випискоб з банківського рахунку (а.с. 103). За таких обставин та враховуючи, що сторони врегулювали спір в частині суми основної заборгованості у розмірі 14076,00 грн. після звернення до господарського суду з позовом (28.07.2010р. - дата подачі позовної заяви до суду), господарський суд вважає, що по справі в цієї частині позову необхідно припинити провадження, у зв"язку з відсутністю предмета спору відповідно до п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині нарахування пені в сумі 216,35 грн. суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день просрочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 21.06.2010р. по 21.07.2010р. в сумі 216,35 грн. у відповідності до розрахунку позивача відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог про зобов"язання відповідача укласти договір страхування трьох тракторів: трактор марки КИЙ -14102 заводський № 008429 (державний реєстр. № АХ 00043); трактор КИЙ -14102 заводський № 008435 (державний реєстр. № АХ 00045); трактор КИЙ -14102 заводський № 008436 (державний реєстр.№ АХ 00044) на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-825 фл від 26.11.2007р., то суд виходить з наступного.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. В даному разі предмет позову в частині вимог про зобов"язання відповідача укласти договір із третьою особою (яка не бере участь у справі і яка наві не відома позивачеві) не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.

Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11.

Також суд зазначає, що визначення строку дії договору оренди (позивач просить суд зобов"язати відповідача укласти договір страхування на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-825 фл від 26.11.2007р.) виходить за межі компетенції суду. Це компетенція сторін договору відповідно ст.ст. 626, 763 ЦК України, 180, 284 ГК України. Підстав для вирішення цього питання в судовому порядку (ст. 187 ГК України) позивачем не надано

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов"язання відповідача укласти договір страхування на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-825 фл від 26.11.2007р. і про необхідність відмови в цій частині позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 625, 806 Цивільного кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити Частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-2000" (63521, Харківська область, Чугуївський район, с. Тернова, вул. Радянська, 16, п/р 26007001156001 в АТ «Індекс Банк» м.Харків, МФО 350619, код ЄДРПОУ 30762802) на користь Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 25861816, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589) 216,35 грн. пені за період з 21.06.2010р. по 21.07.2010р., 142,92 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 14076,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті частині заявлених позовних вимог відмовити в задоволенні позову.

Суддя

/Повний текст рішення підписано 13.09.2010р.

Справа № 59/257-10/