Рішення № 11330984, 14.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2010 р.Справа № 17/66-1390

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор", м. Борщів Тернопільської області

про стягнення 826,25 грн. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства

За участю представників сторін:

Позивача: Сушко А.С., зав. юридичного сектору, довіреність№ 1-1/751 від 26.03.2010р.;

Відповідача: не зявився;

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, м. Тернопіль, звернулася до господарського суду Тернопільської області 21.08.2010р. (згідно штампу на поштовому конверті) з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор", м. Борщів Тернопільської області, про стягнення 826,25 грн. збитків, заподіяних в результаті засмічення земельних ресурсів.

Позов обґрунтовується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 07.11.2007р.; претензією № 1-1/1409 від 15.11.2007р.; розрахунком розміру відшкодування збитків; протоколом № 002317 від 07.11.2007р. про адміністративне правопорушення; постановою від 07.11.2007р. про накладення адміністративного стягнення; іншими матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяві та надав витребувані судом документи. Окрім того, позивачем до початку розгляду спору по суті не подано суду заяв про зміну предмету та/або підстав заявленого позову.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення без номеру знаходиться в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

- 07 листопада 2007 року інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в присутності головного інспектора Товариства проведено перевірку на предмет дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки.

Як випливає з акту перевірки, встановлено, що на підприємстві відповідача в ході переробки буряка утворилися відходи жом в кількості 34,443 т., які зберігаються у жомовій ямі, загальною площею 120 м.кв. (глибина ями 12 м., ширина 10 м.). На момент перевірки в жомовій ямі зберігалося 12 м.куб. жому. Перевіркою також встановлено, що у ліміті на 2007 рік на утворення та розміщення відходів відповідача жом відсутній, паспортизація даного жому не проведена.

Згідно положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, визначено у статті 69 цього закону, в якій, зокрема, зазначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Аналогічні приписи містить Закон України «Про відходи»та Земельний кодекс України, зокрема статті 42, 43 Закону, в яких зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів (пункти"а" та "б" частини першої ст.42 закону).

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону про відходи).

Обов'язок по недопущенню зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах субєктів господарської діяльності визначений у ст. 17 Закону України "Про відходи".

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. (абз. 4-5 ст. 33 Закону України "Про відходи").

Неналежне виконання покладених обов'язків на відповідача, передбачених ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", зокрема щодо зберігання та видалення відходів, призвело до засмічення земельної ділянки, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу.

Визначення розміру заподіяної шкоди проводиться в порядку, передбаченому “Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171, (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689).

Відповідно до проведеного позивачем на підставі даної Методики розрахунку, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення відповідачем земельної ділянки, складає 826,25 грн.

Заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується наданими позивачем доказами у справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.11.2007р.; постановою про накладення адміністративного стягнення від 07.11.2007р. та протоколом про адміністративне правопорушення №002317 від 07.11.07р. Документи підписані представником відповідача без заперечень; доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем не надано, а судом не здобуто.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 19.11.2007р. направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/1409 від 15.11.07р. на суму 826,25 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

07 листопада 2007 року старшим державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Кундратом А.С. винесено постанову про притягнення посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор" головного технолога ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі статей 82, 242-1, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 90,00 грн. за порушення вимог ст. 17 Закону України «Про відходи».

Враховуючи, що статтею 35 Закону України "Про охорону земель" на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення, господарський суд вважає, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, сума шкоди в добровільному порядку не відшкодована, а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду місцевого бюджету Борщівської міської ради відповідно до п. 49 ст. 6 та п. 7 ст. 47 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік, у відповідності до яких 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача у справі.

В судовому засіданні 14.09.2010р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України «Про відходи», Законом України "Про охорону земель", ст.ст. 1, 2, 20, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор", м. Борщів Тернопільської області, вул. Володимира Великого, 1, ідентифікаційний код 31877790) :

- 826,25 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства в дохід місцевого бюджету Борщівської міської ради (р/р 33112331700031, код бюджету 24062100, ідент. код 23588869 в УДК у Тернопільському районі, МФО 838012);

- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "17" вересня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя