Рішення № 11330966, 20.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р.Справа № 2/18-247 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибокомбінат" с. Плотича, Козівського району, Тернопільської області, 47650

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні позивача ДП "Укрриба" вул.Тургенівська, 82/а, м. Київ, 04050

до відповідача Гусятинської районної державної адміністрації 48200, смт. Гусятин, вул.Пушкіна, 1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про скасування розпорядження голови Гусятинської РДА від 20 березня 2009 року

За участю представників сторін:

позивача:

третьої особи на стороні позивача:

відповідача: Музика М.С., довіреність№ 01-355/0114 від 18.03.2010р.

третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_1, паспорт №НОМЕР_1

Суть справи: Позивач звернувся в суд з вимогою визнати розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації №160 від 20.03.2009р. недійсним.

Пояснює, що спірні землі водного фонду належать до земель державної власності. Згідно п. 5.4. Плану приватизації державного майна цілісного майнового комплексу, ставки перебувають на балансі ДП "Укрриба", з яким 01.08.2003р. заключено договір оренди на гідроспоруди на 10 років.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що:

- Розпорядженням голови Гусятинської райдержадміністрації №748 від 23.10.2007р. припинено право користування позивачем земельними ділянками водного фонду. Позивач звернувся в суд про визнання даного розпорядження незаконним. Постановою Львівського апеляційного суду від 14.08.2008р. йому в позові відмовлено.

Вважає, що даний спір судами розглянутий, тому вдруге розглядатися не може.

- Розпорядженням голови Гусятинської райдержадміністрації №160 від 20.03.2009р. внесені зміни до розпорядженням №927а від 26.12.2007р. та №958 від 29.12.2007р., якими уточнюються площі та цільове призначення земельної ділянки, на яку надано дозвіл.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, і приймаючи до уваги, що:

1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 16.09.2010р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 20.09.2010р. засідання продовжилось.

2) Згідно ст. 13 Конституції України, ст. 6 Водного Кодексу України, ст. 18 Земельного Кодексу України, ст. 5 Господарського Кодексу України води (водні обєкти) є виключно власністю народу України.

Від імені українського народу право власника здійснюють органи державної влади в межах, визначених Конституцією України (ст. 148 Господарського Кодексу України).

Органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України (ст. 19 Конституції України; ст. 8 Господарського Кодексу України; ст. 17 Земельного Кодексу України), забезпечуючи законність і правопорядок (ст. 119 Конституції України; ст.ст. 2, 3 Закону України "Про місцеві райдержадміністрації").

Отже, Основним Законом України та діючими законами передбачено, що голова райдержадміністрації має право виносити розпорядження в межах своїх повноважень, з додержанням вимог чинного законодавства.

3) Землі водного фонду є категорією земель України (ст.ст. 18, 19 Земельного Кодексу України).

До земель водного фонду належать землі зайняті гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами і каналами (ст. 4 Водного Кодексу України та ст. 58 Земельного Кодексу України).

Отже, наявність гідротехнічних споруд це підстава для віднесення земельних ділянок до земель водного фонду.

4) Із матеріалів справи вбачається, що спірні відносини виникли з приводу користування землями водного фонду, на яких розташовані гідротехнічні споруди.

При розгляді даного питання встановлено, що:

а) Державне підприємство "Укрриба" є державним водогосподарським підприємством. У відповідності до п. 5.2 Статуту майно підприємства є державною власністю і належить підприємству на правах повного господарського відання.

Тобто, керуючись ст.ст. 134, 135 Господарського Кодексу України, держава передала державному підприємству право господарського відання, що підтверджено наказом Міністерства агрополітики №139 від 24.05.2001р. "Про делегування повноважень державного департаменту рибного господарства" та актом передачі даного майна.

Відтак, Державне підприємство "Укрриба", яке є субєктом господарювання, здійснює господарську діяльність на основі права оперативного використання та оперативного управління майном (ст. 133 Господарського кодексу України). Тільки дане державне підприємство володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним власником (державою) нерухомим майном (ст.ст. 137, 138 Господарського кодексу України).

А саме: гідротехнічними спорудами, контурними дамбами, водопускниками, водоподаючими каналами, шлюз регуляторами … тощо.

б) Гідротехнічні та інші водогосподарські споруди є капітальними спорудами (обєктами нерухомості), які нерозривно повязані із землею водного фонду і переміщення яких є неможливим без знецінення та зміни їх призначення (ст. 793 Цивільного кодексу України). Володіння та користування такими обєктами передбачає певні права і стосовно земельної ділянки водного фонду.

Виходячи із цього ст. 796 Цивільного кодексу України встановлює, що при укладанні договору оренди водогосподарських споруд орендарю автоматично передається право користування земельною ділянкою водного фонду, на якій дані водогосподарські споруди знаходяться.

Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують в договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані гідроспоруди та інші водогосподарські споруди, що передалися в оренду.

Тобто презумується, що власник земельної ділянки водного фонду погоджується на передачу орендарю права користування нею.

Таким чином, вимогами чинного законодавства передбачено, що при наявності договору оренди на гідротехнічні споруди (інші водогосподарські споруди), орендар таких має право користування земельною ділянкою водного фонду, що і повинен був врахувати відповідач при винесенні розпорядження.

в) Використовуючи надані йому повноваження Державне підприємство "Укрриба", керуючись спільним наказом Міністерства аграрної політики та Фонду Державного майна №126/752 від 06.05.2003р. "Про оренду гідротехнічних споруд", передало в користування ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" до 2013р. гідротехнічні споруди.

Про що Державне підприємство (орендодавець) склало з ВАТ (орендарем) договір оренди майна, що належить до державної власності №4 від 01.08.2003р. І що підтверджено додатком до акту прийому-передачі, переліком майна (гідротехнічних споруд, контурних дамб, водовипускних каналів, шлюз регуляторів, розташованих на території Коцюбинської та Крогулецької сільських рад, які знаходяться на балансі ДП "Укрриба") та актом приймання-передачі в оренду державного майна від 01.08.2003р.

В даному договорі сторони передбачили, що орендар зобовязується:

- використовувати дане майно відповідно до його призначення (п. 5.1. договору);

- майно повертається або передається іншій стороні по акту приймання (п. 2.6. та 7.1. договору);

- умови договору зберігають силу протягом усього визначеного в ньому строку (п. 11.2. договору);

- зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, або за рішенням суду (п. 11..3. договору);

- у разі припинення терміну дії договору договір підлягає переукладенню його сторонами (п. 11.4. договору).

Тобто, в договорі сторони передбачили порядок і підстави припинення даного договору.

Даний договір діє. Відповідно до його умов між сторонами виникли цивільні права і обовязки (ст. 11 Цивільного кодексу України), які повинні виконуватись (ст.ст. 14, 629 Цивільного кодексу України).

Він є правомірним, так-як його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Тому слід вважати, що ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат" на законних підставах користується майном, яке йому законний Орендодавець передав в оренду з метою розведення товарної риби та земельними ділянками водного фонду, на яких розташоване дане майно.

г) 01.01.2009р. ДП "Укрриба" (Замовник) заключило з підприємцем ОСОБА_1 (Зберігач) договір зберігання з правом користування №1/09.

Згідно умов даного договору замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування до 01.01.2019р. нерухоме державне майно гідротехнічні споруди рибницьких ставів (п. 1.1. договору).

А саме: гідроспоруди ставу "Зелений кут" №5 (акт приймання-передачі від 01.01.2009р.) та гідроспоруди; ставів "Коцюбинці" №5, "Крогуленці" №1, "Зелений кут" №3, 6, 7 (додаткова угода без номеру та дати, та невідомо з якого числа 2009р. вона набирає чинності).

В даному договорі сторони передбачили ті ж умови відносно припинення договору користування.

Із вищенаведеного вбачається, що договір зберігання заключений за 43 місяці до закінчення договору оренди №4 від 01.08.2007р.

З 01.01.2010р. одними гідроспорудами (відтак і землями водного фонду) користуються відкрите акціонерне товариство та приватний підприємець. Що є порушенням ст.ст. 936, 938 та 943 Цивільного кодексу України.

Тому що "зберігач" не може зберігати і користуватися річчю, яка не була вилучена з користування від орендаря.

І це повинна була врахувати Гусятинська райдержадміністрація при винесенні розпорядження про надання підприємцю земельної ділянки із земель водного фонду.

5) Вищенаведене підтверджує, що:

- у позивача на даний час є правовстановлюючі документи на користування майном по договору оренди;

- на час винесення розпорядження №160 від 20.03.2009р. у голови Гусятинської райдержадміністрації не було законних підстав на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду;

- договір зберігання №1/09 від 01.01.2009р. підписаний з порушенням вимог чинного законодавства, так-як власник заключив 2 договори на користування одним і тим же майном різними господарюючими субєктами, зазначивши це в різних видах зобовязань (договір оренди і договір зберігання).

При таких обставинах слід вважати, що розпорядження №160 від 20.03.2009р. суперечить законодавству, ущемлює права і законні інтереси позивача, тому дане незаконне розпорядження слід визнати недійсним (ст. 20 Господарського кодексу України).

6) При розгляді справи також враховувалось:

- користуючись земельною ділянкою водного фонду, на якій розташовані гідротехнічні споруди, позивач повинен був заключити з райдержадміністрацією договір оренди на землю водного фонду (ст. 51 Водного кодексу України та ст. 116 Земельного кодексу України), незважаючи на те, що позивач набув право користування по ст. 796 Цивільного кодексу України. Дане право користування не означає право безоплатного користування.

Сторони не заключили такий договір оренди. Відповідач не прийняв заходів для заключення договору оренди в примусовому порядку. Бездіяльність райдержадміністрації привела до того, що остання була позбавлена можливості одержувати орендну плату;

- відповідач стверджує, що позивач допустив погіршення стану орендованого майна, яке може привести до його загибелі, підтверджуючи даний факт актами обстеження.

Про такі недоліки в користуванні райдержадміністрація повинна була повідомити Орендодавця державного майна, який згідно договору оренди №4 від 01.08.2003р. повинен прийняти належні заходи щоб не допустити цього.

Тобто, питання безпеки експлуатації гідротехнічних споруд повинні вирішуватися сторонами по договору оренди.

Тільки орендодавець може залучити до відповідальності орендаря за неналежне виконання своїх обовязків.

7) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по державному миту слід покласти на відповідача.

8) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації №160 від 20.03.2009р. "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 грудня 2007р. №927а "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду" та від 29 грудня 2007р. №958 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду" визнати недійсним з дня його винесення.

2) Стягнути з Гусятинської районної державної адміністрації смт. Гусятин, вул.Пушкіна, 1 (ідент. код 04058321):

-на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибокомбінат" с. Плотича, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 00476777) 85грн. в повернення сплаченого державного мита та 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «20»вересня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя