Ухвала суду № 11330838, 14.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2010 р. Справа № 3/129

За позовом Закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго"

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Горинь»

про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 4760 грн. 11 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : Мельник О.П. (довіреність №85 від 09.11.2009 року);

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Ей-І-Ес Рівнеенерго»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Горинь»про стягнення з відповідача 4383 грн. 82 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію та пені у сумі 376 грн. 29 коп.. В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105926370. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

20.10.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (надалі - Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Горинь" (надалі –Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №430 (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач отримувати її та оплачувати відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.2.1, п. 2.2.2, п.2.3.3, п.8.1 Договору ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" зобов'язувалось постачати СФГ "Горинь" електроенергію відповідно до умов Договору, а останнє - зобов'язувалось своєчасно та в повному обсязі електроенергію. Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" виконало в повному обсязі. Однак, відповідач не оплатив використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.

Відповідно до п.2.3.3. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Відповідно до п.3 Додатку № 4 до Договору на постачання електричної енергії споживач протягом розрахункового періоду здійснює оплату за спожиту електричну енергію до 20-го числа кожного місяця. На поточний розрахунковий період.

Відповідно до п.2 Додатку № 4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця та вибірково контролюються постачальником електричної енергії.

Після зняття показів засобів обліку Споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно п. 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові постачальника в терміни визначені додатком № 4 Договору «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

СФГ «Горинь»користувалось активною електроенергією протягом грудня 2009 року по квітень 2010 року за Договором від 20.10.2009 року №430, однак оплату електричної енергії не здійснювало. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»за період з 04.01.2010 року по 07.06.2010 року за Договором №430 від 20.10.2009 року сума заборгованості за спожиту електроенергію складає 4383,82 грн..

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачу постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем за період 05.01.2010 р. по 27.08.2010 р. на суму боргу нарахована пеня в розмірі 0,05%, яка складає 376,29 грн.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4383,82 грн. заборгованості, 376,29 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1.          Позов задоволити.

          2.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Горинь»(34530, с.Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, р/р260093013220 в Ощадбанк, МФО 333368, код ЄДРПОУ 30715307) на користь Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго»(33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за використану електроенергію у сумі 4383 грн. 82 коп., пеню у сумі 376 грн. 29 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп..

          3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

          Повний текст рішення суддею підписаний «17»вересня 2010 року