Рішення № 11330100, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/22201.09.10 За позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова компанія» Простягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави - 495777, 03 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача Конюк Я. Ю. (дов. № 1002 від 15.09.2009р.)

Від відповідача Наконечний О.В. (дов. № 02/06/10 від 02.06.10р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укгазбанк»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5 від 12.01.2007 р. та звернення стягнення на предмет застави 495777, 03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 року порушено провадження у справі № 9/222, розгляд справи призначено на 12.08.2010 року.

12.08.2010р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про обєднання справ в одне провадження. Підставою клопотання відповідача останній зазначив подання до Господарського суду міста Києва 11.08.2010 р. позовної заяви про визнання кредитного договору № 5 від 12.01.2007 р. недійсним до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк».

Суд розглянувши клопотання представника відповідача про обєднання справ в одне провадження, відмовив в його задоволенні. Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право обєднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу. Отже позовні заяви або справи повинні знаходитись в провадженні одного судді. Відповідно до довідки судового інформаційного центру позовна заява відповідача по справі № 9/222 про визнання недійсним кредитного договору № 5 від 12.01.2007 р. до позивача по справі № 9/222 розписана на суддю Морозова С. М., тобто позовні заяви/справи знаходяться в провадженні різних суддів і відповідно не можуть бути обєднані.

Суд розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, відмовив в його задоволенні. Відповідно до поданих в матеріали справи доказів, зобовязання за кредитним договором забезпечені заставою та відповідач фактично знаходиться за юридичною адресою, тому суд не вбачає підстав для забезпечення позову, оскільки виконання рішення суду забезпечено таким видом забезпечення виконання зобовязань як застава, а отже підстав для подвійного обтяження виконання зобовязання не має. Крім того, позивачем не доведено, що стягнення заборгованості не може бути забезпечене заставним майном (позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави).

В судовому засіданні 12.08.2010р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача надано усні заперечення та пояснення по суті справи, в яких він заперечує проти задоволення позовних вимог. У звязку із невиконанням представником відповідача ухвали суду про порушення провадження у справі та неподанням відповідачем необхідних матеріалів по справі судом оголошена перерва в розгляді справи на 01.09.2010 року.

В судовому засіданні 01.09.10р. позивач підтримав позовні вимоги, мотивуючі їх тим, що відповідач, як позичальник за кредитним договором № 5 від 12.01.2007 р., не належним чином виконував свої зобовязання по сплаті процентів станом на 23.12.2009 р. прострочена заборгованість по процентах складає 79520, 70 грн., на яку нарахована пеня, крім того відповідачем неодноразово порушувалися строки повернення кредиту, таким чином позивач, як банк, має право вимагати дострокового повернення кредиту. Зобовязання за кредитним договором забезпечені заставою відповідно до договору застави від 23.05.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. зареєстрований в реєстрі № д-998, отже позивач має право на звернення стягнення на предмет застави. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №5 від 12.01.2007 р. в сумі 495777, 03 грн., з яких: 407638, 47 грн. строкова заборгованість по кредиту; 4623, 63 грн. строкова заборгованість по процентах за період з 01.12.2009 р. по 23.12.2009 р., 79520, 70 грн. заборгованість по процентах; 445, 85 грн. заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту; 3548, 38 грн. заборгованість штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів. У рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором позивач просить звернути стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель Axor 3028K, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, видане МРЕВ -9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 23.01.2007 р., реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, тип вантажний сміттєвоз, колір білий, що належить відповідачу на праві власності. Також позивач просить покласти судові витрати по розгляду справи на відповідача. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 16, 526, 530, 546, 549, 589, 590, 610-612, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 199, 230-232 ГК України.

Відповідач в судове засідання 01.09.10р. не зявився, письмовий відзив на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під розписку.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, строк розгляду спору закінчився 01.09.10р. (в матеріалах справи відсутнє клопотання жодної зі сторін про продовження строків розгляду спору), суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 12.01.2007 р. було укладено кредитний договір № 5 зі змінами та доповненнями (далі за текстом кредитний договір), предметом якого було надання відповідачу, як позичальнику, кредиту для фінансування операції фінансового лізингу вантажного автомобіля Мерседес-Венц Аксор 3028 в сумі 632912, 40 грн. на строк з 12.01.2007 р. по 12.01.2012 р. із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18 % річних.

23.05.2007 р. між сторонами укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрований в реєстрі за № д-998 (далі за текстом договір застави). Відповідно до умов договору застави, він забезпечує вимогу заставодержателя позивача, що випливає з договору № 5 від 12.01.2007 р. Предметом застави є транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель Axor 3028K, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, видане МРЕВ -9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 23.01.2007 р., реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, тип вантажний сміттєвоз, колір білий, що належить відповідачу на праві власності. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 12666362 від 24.05.2007 р. на предмет застави накладено заборону відчуження.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору позичальник зобовязався повернути кредит в сумі, отриманій згідно п.1.1. кредитного договору за відповідним графіком погашення. Сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18 % річних, один раз на місяць не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.

Сплати проценти, що нараховані, виходячи із процентної ставки, зазначеної в п. 1.1. кредитного договору, за період з 01.11.2008 р. по 31.08.2009 р. включно не пізніше 01.10.2009 р., а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1. кредитного договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання кредитного договору.

Кредитні кошти позичальник отримав 12.01.2007 р. у сумі 632912, 40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позичальник свої зобовязання щодо сплати процентів не виконує. Проценти нараховані за період з 01.11.2008 р. по 31.08.2009 р. 01.10.2010 р. сплачені не були. Відповідач останній раз сплачував проценти за кредитним договором 13.11.2008 р. за вересень 2008 р. Станом на 23.12.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за кредитним договором складає 79520, 70 грн.

Відповідно до п. 3.2.10 кредитного договору банк має право на залишок простроченої заборгованості за простроченним кредитом проценти нараховувати, виходячи із 28 %, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Пунктом 5.3. кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник за вимогою банку зобовязаний сплатити банку штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобовязань від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення виконання зобовязань припиняється через 1 рік від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Позичальником неодноразово порушувалися строки повернення кредиту, в звязку з чим банком нараховувалася пеня за період з 01.04.2008 р. по 10.04.2008 р., з 01.08.2008 р. по 04.08.2008 р., з 01.09.2008 р. по 02.09.2008 р., з 01.10.2008 р. по 20.10.2008 р., з 03.11.2008 р. по 12.11.2008 р., з 01.12.2008 р. по 01.12.2008 р., з 05.01.2009 р. по 22.01.2009 р.

Згідно п. 3.2.9. кредитного договору банк має право у разі невиконання зобовязань позивальником, здійснити відшкодування заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави від 23.05.2007 р. у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.1. договору застави від 23.07.2007 р. звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або за домовленістю сторін.

11.08.2010 р. відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору № 5 від 12.01.2007 р.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5 від 12.01.2007 р. в сумі 495777, 03 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

У разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1 Закону України “Про заставу” встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.19 Закону України “Про заставу”).

В частині 7 ст. 20 Закону України “Про заставу” зазначено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

У випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України (ст. 24 Закону України “Про заставу”).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України “Про заставу” якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави є правом позивача, яке він отримує у разі невиконання відповідачем забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином відповідно до норм діючого законодавства та умов кредитного договору та договору застави укладених між позивачем та відповідачем, позивач внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, має право на дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, а саме: 407638, 47 грн., на стягнення процентів та штрафних санкцій (неустойки) належних позивачу за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом 2 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині повязаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідач своїм правом на надання відзиву з зазначенням підстав недійсності правочину не скористався, підстав недійсності кредитного договору не навів.

Суд не приймає до уваги при вирішенні справи факт подання відповідачем до Господарського суду міста Києва позову про визнання недійсним кредитного договору № 5 від 12.01.2007 р., виходячи з принципу презумпції правомірності правочину, встановленого ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи повністю підтверджуються позовні вимоги позивача.

Суд перевіривши розрахунки заборгованості відповідача подані в матеріали справи позивачем, дійшов висновку, що позивач правильно розрахував заборгованість відповідача за умовами кредитного договору, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33602854) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 495777, 03 (чотириста девяносто пять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 03 коп. заборгованості за кредитним договором № 5 від 12.01.2007 р. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель Axor 3028K, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, видане МРЕВ -9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 23.01.2007 р., реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, тип вантажний сміттєвоз, колір білий, що належить відповідачу на праві власності.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33602854, з будь-якого виявленого державним виконавцем рахунку) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 4957, 77 (чотири тисячі девятсот пятдесят сім) грн. 77 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата складання рішення 17.09.2010 року