Рішення № 11329853, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/25609.09.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго» До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»

Про                              стягнення 1025590,94 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                     Бродовська Н.В., (за дов.)

від відповідача                     Похилько О.В. (за дов.)

Петруня А.В. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»про стягнення 1022680,32 грн., з яких 794652,00 грн. основного боргу, 23055,79 грн. трьох процентів річних, 112045,93 грн. інфляційних, 92926,60 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті товару, поставленого за умовами договору поставки № 05/08/08-К від 05.08.2008 р..

Ухвалою суду від 07.05.2010 р. порушено провадження у справі № 6/256.

01.07.2010 р. представник відповідача звернувся з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою заступника голови господарського суду міста Києва від 02.07.2010 р. вказане клопотання відхилено.

Розгляд справи було відкладено на 14.07.2010 р..

У судовому засіданні 14.07.2010 р. за спільним клопотанням представників сторін було продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 09.09.2010 р..

Позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути 794652,00 грн. основного боргу, 45785,02 грн. трьох процентів річних, 185153,92 грн. інфляційних.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що підставою для оплати є надіслання позивачем рахунку-фактури, чого позивачем зроблено не було. Також відповідач вказав на відсутність технічного паспорту на товар та сертифікату відповідності у системі Укрсепро, що позбавило його можливості використовувати товар.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.08.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(покупцем) було укладено договір поставки № 05/08/08-К (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю акумулятори серії Marathon M типу M12V90FT для розміщення в 19” стійці (далі - товар), а покупець зобов’язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору. Кожні 4 одиниці товару комплектуються з'єднувачами в батарею 48 В і кабельними наконечниками для підключення батареї 48 В до кабелів електроживлення (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору продавець здійснює поставку і надає товар покупцю за місцем розташування складського приміщення покупця (далі - склад) на умовах DDP місто Київ (Incoterms 2000), про місце розташування якого буде повідомлено додатково шляхом направлення листа.

Відповідно до п. 3.3 Договору поставка товару здійснюється партіями по 100 одиниць товару в партії. Сторони визнають строком поставки першої партії строк 9 (дев'ять) тижнів з моменту підписання цього Договору. Строком поставки наступних партій товару визначається строк у 10 (десять) тижнів після здійснення поставки попередньої партії товару. Продавець може достроково здійснити поставку товару за погодженням з покупцем.

В силу п. 3.4 Договору поставка вважається здійсненою з моменту передачі товару покупцю у місці, зазначеному в пункті 3.1 Договору.

Загальна вартість товару відповідно до п. 4.2 Договору становить 794652,00 грн.

Згідно з п.п. 5.2, 5.3 Договору оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 15% від ціни Договору, що становить 119197,80 грн. протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунка-фактури. Наступна оплата здійснюється частинами за кожну партію товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару.

26.09.2008 р. товар був отриманий покупцем в повному обсязі на суму 794652,00 грн., що підтверджується довіреністю № 226.

Товар було поставлено за відсутності попередньої оплати. У строк, передбачений п. 5.3 Договору, товар оплачено не було.

Позивач листами № 180/11/08 від 24.11.2008 р., № 188/12/08А від 04.12.2008 р., та претензіями № 15/05/09 від 15.05.2009 р. № 13/07/09 від 13.07.2009 р. звертався до відповідача з вимогою оплатити товар. Відповіді відповідачем надані не були.

Станом на день розгляду справи оплату товару проведено не було.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Основним обов’язком покупця є оплата товару, а обов’язок продавця поставити товари.

Позивач поставив товар, а відповідач прийняв 26.09.2008 р., що свідчить про погодження сторонами дострокової поставки.

Рахунок-фактура не є документ, який підтверджує поставку, а тільки містить реквізити для оплати.

Згідно з п. 5.3 Договору оплата товару пов’язана з моментом його поставки, а не направленням рахунку-фактури. Договір містить реквізити для оплати, а тому відповідач не був позбавлений можливості здійснити її. Крім того, в матеріали справи надано рахунок фактуру.

Суд критично оцінює обставину не надання відповідачу належних супроводжувальних документів, оскільки відповідачем не доведено, що з моменту отримання товару він був позбавлений можливості його використовувати у зв’язку з відсутністю технічного паспорта на товар та сертифікату відповідності у системі Укрсепро.

Крім того, після поставки товару позивач направляв відповідачу претензії, які залишені останнім без задоволення.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 794652,00 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 794652,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, який судом приймається як вірний, з відповідача за період з 07.10.2008 р. по 08.09.2010 р. підлягають до стягнення три проценти річних в сумі 45785,02 грн. та інфляційна складова боргу в сумі 185153,92 грн. (979806,62 грн. сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код 34726705) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акку-енерго»(03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 20, код 31902769) 979806,62 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 45785,02 грн. трьох процентів річних, 10255,91 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

Рішення підписано 17.09.2010 р