Рішення № 11329712, 10.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/31810.09.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Святоград”

До Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві

Простягнення 20 341,42 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаОпенько М.М.представник за довіреністю від 12.05.2010 р.

Від відповідачаСтаростенко О.О. представник за довіреністю від 22.03.2010 р. 10.09.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Святоград” звернулося до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києвіз позовом про стягнення витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, зумовленого наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за Автогосподарством Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. № 46/318 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2010 р.

26.08.2010 р. відповідач подав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити в позові. В судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судове засідання, що відбулося 10.09.2010 р., зявились представники сторін, які підтримали свої правові позиції у спорі, а саме: представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов, представник відповідача підтримав свої заперечення та просив відмовити у позові, з мотивів, викладених у поданих письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2010 р. у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належних сторонам автомобілів.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2010 р. у справі № 3-1233/2010 р. встановлено наступне:

“22.01.2010 р. о 7.20 год. водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом автомобілем Шевроле, держномер НОМЕР_1, по вул.. Ніколаєва, 3 в м. Києві, при зустрічному розїзді не врахував дорожню обстановку, дорожніх умов, не дотримався безпечного інтервалу до автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого вчинив зіткнення з цим автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів. ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3б, 13.3 Правил дорожнього руху України”.

На вказаних підставах, Деснянським районним судо?м м. Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 340 грн.

Як слідує з наказу № 103 від 29.05.2008 р. Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві автомобіль Шевроле Авео, держномер НОМЕР_1, закріплений за співробітником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києвіпрапорщиком міліції ОСОБА_1

З поданого до матеріалів справи подорожнього листа, а також пояснень представника позивача суд встановив, що ОСОБА_2 є співробітником Товариства з обмеженою відповідальністю “Святоград” та працює на підприємстві водієм.

З матеріалів справи вбачається, що відповідальність співробітника відповідача не була застрахована, тому Моторне Транспортне Страхове бюро України виплатило позивачу 25500,00 грн. відшкодування в розмірі ліміту страхової відповідальності.

На замовлення позивача субєктом оціночної діяльності спеціалістом ОСОБА_3 було проведеного автотоварознавче дослідження та складено звіт № 415/1-У від 07.04.2010 р., згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 45490,42 грн. і становить вартість відновлювального ремонту.

Витрати позивача на проведення дослідження в розмірі 401,00 грн. підтверджуються банківською випискою.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 20341,42 грн. (45490,42 - 25500,00 + 410,00) відшкодування на ремонт автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_2.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що звіт № 415/1-У від 07.04.2010 р. складений ОСОБА_3 не може прийматись судом як доказ встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шевроле, держномер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, оскільки суд не доручав Тернову О.С. проведення такого дослідження.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має вищу юридичну освіту, крім того, матеріали справи містять кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 5150 від 02.06.2007 р., свідоцтво Фонду державного майна України про реєстрацію в державного реєстрі оцінювачів № 5728 від 30.07.2007 р.

Таким чином, ОСОБА_3 має достатню кваліфікацію спеціаліста в цій галузі, та підстави для відхилення наданого звіту у суду відсутні.

Крім того, відповідач у своїх запереченнях також посилається на безпідставну відсутність ОСОБА_1 при складанні акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 23.03.2010 р.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача, оскільки сам відповідач зазначає що ОСОБА_1 було повідомлявся телеграмою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Зважаючи на встановлені постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17.02.2010 р. у справі № 3-1233/2010 р. обставини, якими стверджується вина громадянина ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.01.2007 р. внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ідентифікаційний код 08592201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Святоград” (03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 5, ідентифікаційний код 19364006) 20341 (двадцять тисяч триста сорок одну) грн. 42 коп. боргу, 203 (двісті три) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 15.09.2010 р.