Ухвала суду № 113277536, 02.09.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2023 Справа №607/16550/23

Слідчий суддяТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця смт. Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області, із вищою освітою, не працюючого, пенсіонера, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

02вересня 2023року старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 31 серпня 2023 року ОСОБА_4 , який до 16 серпня 2023 року працював на посаді провідного спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), перебуваючи на території ринку «Мотор», що за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування із військовозобов`язаним ОСОБА_7 дізнався про те, що останній має намір вступити у навчальний заклад, у який йому необхідно подати документи про перебування на військовому обліку, однак ОСОБА_7 не бажає звернутись в РТЦК та СП по місцю проживання, щоб не бути призваним на військову службу.

В той же час, у ОСОБА_4 виник злочинний намір направлений на одержання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо вирішення питання військовозобов`язаного ОСОБА_7 , про взяття його на військовий облік та не призов у подальшому на військову службу під час мобілізації.

З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення, переслідуючи корисливий мотив, 31 серпня 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи на території ринку «Мотор», що за адресою: м. Тернопіль, вулиця Степана Будного, 38, діючи з прямим умислом, висунув вимогу ОСОБА_7 , щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо вирішення питання військовозобов`язаного ОСОБА_7 , про взяття його на військовий облік та не призов у подальшому на військову службу під час мобілізації.

ОСОБА_7 , розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_4 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.

У подальшому, близько 14 год. 30 хв. 01 вересня 2023 року, ОСОБА_7 згідно попередньої домовленості з ОСОБА_4 прибув у зазначене місце, а саме автомобільну дорогу М-12 «Стрий Тернопіль Кропивницький Знам`янка» поблизу с. Кам`янки Тернопільського району, Тернопільської області, де його чекав ОСОБА_4 на автомобілі марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 .

Близько 14 год. 40 хв. 01 вересня 2023 року під час вказаної зустрічі, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у власному автомобілі марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 01.09.2023 становить 73137,2 гривень), за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо вирішення питання військовозобов`язаного ОСОБА_7 , про взяття його на військовий облік та не здійснення призову у подальшому на військову службу під час мобілізації.

На підставі зібраних доказів, в ході досудового розслідування, 02 вересня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуваннямвикладеного,даних проособу підозрюваного ОСОБА_4 ,слідчий вважає,що єпідстави вважати,що меншсуворі запобіжнізаходи незможуть забезпечитиуникнення ризиків,передбачених ст.177КПК України,та виконанняпокладених напідозрюваного ОСОБА_4 , процесуальних обов`язків,тому йомунеобхідно обратизапобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60днів, із визначенням розміру застави.

Прокурор всудовому засіданніклопотання підтримав,вважаючи метуі підставизастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою ОСОБА_4 , обґрунтованими.

В судовомузасіданні підозрюваний ОСОБА_4 тайого захисник адвокат ОСОБА_5 ,заперечили щодозадоволення клопотанняслідчого таклопочуть прозастосування допідозрюваного більшм`якого запобіжногозаходу,а самеу виглядідомашнього арешту. Крім того, адвокат просить врахувати стан здоров`я ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю 2-ї групи, а також матеріалами справи не підтверджено здійснення впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

01вересня 2023року о14год.50хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 вересня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Зокрема, такими доказами є інформація, що міститься у витязі з ЄРДР №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року; заяві ОСОБА_7 від 31.08.2023 про вимагання в нього неправомірної вигоди ОСОБА_4 ; протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 01.09.2023 відповідно до якого, останній повідомив про обставини вимагання в нього ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США; протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 01.09.2023, відповідно до якого повідомив про факт передачі ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2000 доларів за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо вирішення питання військовозобов`язаного ОСОБА_7 , про взяття його на військовий облік та не призов у подальшому на військову службу під час мобілізації; протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 01.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_7 було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 2 000 доларів США; протоколі обшуку від 01.09.2023 під час проведення якого було вилучено грошові кошти в сумі 2000 доларів США; інших матеріалах кримінального провадження.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи,наведені уклопотанні,слідчий суддявважає,що сторонаобвинувачення усудовому засіданнідовела наявністьпідстав вважати,що існуютьризики того,що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

На думку слідчого судді, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_7 , та на інших свідків, які ще не були допитані в ході проведення досудового розслідування та які відомі ОСОБА_4 , а від так останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування та судового розгляду та його результати.

Поряд з цим, відповідно до положення ч.2 ст.23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також, ОСОБА_4 може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками та з особами, з якими, в подальшому, планується проведення слідчих дій, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним ризик, зазначений стороною обвинувачення щодо можливості ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки його обґрунтування у поданому слідчим клопотанні не наведено та такий ризик не доведений прокурором в судовому засіданні.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Втім,за наведенихвище обставин,на переконанняслідчого судді,застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе гарантувати виконання підозрюванимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігти ризикам,передбаченим ст.177КПК України, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Доводи сторонизахисту недають підставдля можливостізастосування щодоОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого у цій частині необхідно задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Будь-якихдоказів того,що станздоров`я підозрюваногоОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, який є пенсіонером, на даний час не працює, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає до задоволення, а клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 жовтня 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_3 ,заставу врозмірі40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №42023213220000028 від 31 серпня 2023 року за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 вересня 2023 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також із працівниками та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

5) у випадку наявності здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 27 жовтня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухваливручити підозрюваному,його захисникута прокурору негайно після її оголошення та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1