Рішення № 113277530, 31.07.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2023 Справа №607/1722/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Таран Х.В., у присутності: позивача ОСОБА_1 , представника позивача Михалюка В.І. , розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

30.01.2023 позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_3 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком ОСОБА_1 .

Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2016, після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з січня 2021 року і на момент пред`явлення позову проживає з позивачем. Також, позивач вказує, що він та відповідач у добровільному порядку не дійшли згоди щодо визначення місця проживання дочки, попри те, що дитина проживає із ним, це питання постійно виникає у сторін та призводить до конфліктів між ними. Як зазначив позивач, відповідач значну частину часу проживає за кордоном та на день пред`явлення позову, з 23.12.2022, проживає у Сполученому Королівстві Великої Британії. На думку позивача, найкращим інтересам дитини відповідатиме проживання дочки з ним, оскільки він працевлаштований на посаду артиста академічного симфонічного оркестру в Тернопільській обласній філармонії, крім цього, періодично має різноманітний підробіток, також він відводить дочку до школи, займається із нею вечорами, гуляє та іншими способами піклується про дочку. ОСОБА_1 доповнив, що його дохід є не малим, відтак він має можливість у достатньому обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток особистості дочки, в атмосфері любові, морального і матеріального забезпечення. Натомість, відповідач усього цього забезпечити дитині не зможе. Позивач зазначає, що йому на праві власності належить трикімнатна квартира з сучасним ремонтом та обладнанням, в якій створені всі необхідні умови для проживання та виховання дитини, у якій власне дочка сторін є зареєстрована та має власну, спеціально обладнану кімнату. Доповнив також, що дочка має хороші стосунки з матір`ю. З дитинства ОСОБА_4 позивач постійно піклується про неї, допомагає дитині, більше того, дочка більше частину часу проживає саме з позивачем та виявляє таке бажання і надалі. Позивач запевнив, що не чинить та не чинитиме перешкод у спілкування дитини з матір`ю, спиртними напоями не зловживає, не палить, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, добре ставиться до дочки. З цих підстав, а також оскільки відповідач таких умов дитині не зможе забезпечити, що негативно впливає та впливатиме на дочку, позивач просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 07.02.2023 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду, яку занесеною до протоколу судового засідання від 02.03.2023, задоволено клопотання позивача про допит свідка ОСОБА_6 , а також направлено справу в орган опіки і піклування для надання суду висновку щодо доцільності визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

23.05.2023 представник третьої особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи у її відсутності та долучити до матеріалів справи письмовий висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини.

13.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті, про що зазначено у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 31.07.2023 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Михалюк В.І. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов. Також, позивач уточнив, що з 01.01.2021 дочка сторін постійно проживає разом з ним.

У судове засідання 31.07.2023 відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася, однак 20.02.2023 надіслала на електронну адресу суду заяву, у якій зазначила, що повністю визнає позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 та просила задовольнити позов. Вказана заява підписана кваліфікованим електронним підписом.

Представник третьої особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явилася, однак, як зазначалося, раніше нею була подана заява про розгляд справи без її участі. Відповідно до ст.ст. 211 та 223 ЦПК України неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.11.2016 (справа №607/11556/16-ц).

Від даного шлюбу в сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.11.2010.

Як убачається із копій паспорта серії НОМЕР_2 від 20.07.1995, виданого Бучацьким РВ УМВС України в Тернопільській області, довідки про реєстрацію місця проживання особи №11462917/28-03 від 13.07.2021, виданої відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, та будинкової книги для прописки громадян, що проживають за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20.07.2011, ОСОБА_7 , яка діяла в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (продавці), та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (покупці) в рівних частках кожний купили належну продавцям квартиру АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири становить 55,5 кв.м., житлова - 40,4 кв.м., кількість кімнат - три. Договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрованим в реєстрі за №1711. Також договір містить відмітку про те, що 10.06.2021 по реєстру №1285 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартюк Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу частки квартири, яка належала ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 .

Наведене також підтверджується копіями витягу про державну реєстрацію прав №31008027 від 17.08.2011, витягу з державного реєстру правочинів №10149808 від 20.07.2011, договору купівлі-продажу частки квартири від 10.06.2021 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №261017386 від 10.06.2021.

Згідно з довідкою №225 від 27.01.2023, виданою директором Тернопільської обласної філармонії, ОСОБА_1 дійсно працює в Тернопільській обласній філармонії на посаді артиста вищої категорії (17) А. Також, у довідці зазначено, що у період з липня 2022 року по грудень 2022 року його заробітна плата становила 88801,41 грн.

Як убачається із характеристики №1 від 26.01.2023, виданої за місцем роботи, ОСОБА_1 за час роботи проявив себе як висококваліфікований музикант, ерудований та професійний виконавець. Неодноразово за високу професійну майстерність, напруженість в роботі, виконання складних сольних та оркестрових партій був премійований установою. Зарекомендував себе як врівноважена та спокійна людина, за це його поважають його колеги. До виконання свої професійних обов`язків ставиться відповідально, порушень внутрішнього трудового розпорядку чи трудового договору ним не було.

З наданого органом опіки і піклування - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради висновку №477 від 10.05.2023 щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 477 від 10.05.2023, вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У висновку зазначено, що 31.03.2023 працівниками Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з якого встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі разом з донькою. Для дитини відведена окрема кімната, ліжко для сну, робочий стіл, шафа, одяг та взуття відповідного віку. До того ж, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_4 сама повідомила, що вона надалі бажає проживати з батьком, а її мати проживає за кордоном з своєю сім`єю.

Допитана в судовому засіданні 31.07.2023 свідок ОСОБА_6 вказала, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_3 та підтвердила, що дитина проживає разом з батьком з січня 2020 року без матері. Також зазначила, що в її дочки на даний час є інша сім`я, її дочка одружена та проживає за кордоном, натомість, дитина ОСОБА_4 виявляє бажання проживати з батьком. Вказала, що ОСОБА_3 надає допомогу дочці, маючи при цьому дочку від іншого шлюбу.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Згідно з вимогами частини першої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Частина четверта статті 29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з частиною першою статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі №404/3499/17.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Так, статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 (далі за текстом - Конвенція), визначено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, затвердженої резолюцією Генеральної асамблеї організації об`єднаних націй від 20.11.1959, Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «М.С. проти України» у рішенні від 11.07.2017 (заява № 2091/13) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

30.11.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 523/11247/19, провадження № 61-5950св22 (ЄДРСРУ № 107586046) досліджував питання щодо юридичних наслідків висновку органу опіки та піклування, де вказав, що висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру. Подібний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 16.02.2022 справа № 742/710/19.

Аналіз наведених норм права та практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що наявними в матеріалах справи належними, допустимими та достатніми доказами підтверджено, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з позивачем відповідатиме найкращим інтересам дитини та забезпечить її належний фізичний і духовний розвиток.

Відповідач ОСОБА_3 зазначений позов визнала у повному обсязі та не заперечила щодо визначення місця проживання дочки ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 , про що зазначила у надісланій нею заяві.

За таких обставин, заслухавши учасників справи та пояснення свідка, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з задоволенням позову та визнанням цього позову відповідачем у повному обсязі, відповідно до вимог статті 141 та частини першої статті 142 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 536,80 грн судового збору, а 50% судового збору (536,80 гривень), сплаченого ОСОБА_1 при поданні до суду позовної заяви, позивачу слід повернути з державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 142, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 536,80 гривень.

Повернути ОСОБА_1 536,80 гривень сплаченого судового збору з державного бюджету.

Копію рішення направити відповідачу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, місцезнаходження: бульвар Шевченка, буд. 1, м. Тернопіль, код у ЄДРПОУ 43459222.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич