Ухвала суду № 113269207, 06.09.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

06 вересня 2023 року м. ХарківСправа № 922/3612/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали клопотання (вх. № 23518 від 04.09.2023 року) фізичної особи ОСОБА_1 про закриття провадження

за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11 до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 134 039,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.54.0000000187 від 07.04.2021 року у розмірі 134 039,26 грн. станом на 02.08.2023 року, яка складається з: 115 230,39 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 5 568,87 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, 4 740,00 грн. загальний залишок заборгованості за винагородою, 0,00 грн. - пеня, 1 000,00 грн. - штраф (фіксована складова), 7 500,00 грн. - штраф (змінна складова).

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 21.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3612/23. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності позивача. Розгляд справи № 922/3612/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

04.09.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 23518 від 04.09.2023 року) про закриття провадження, у якому останній, просить суд, закрити провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання (вх. № 23518 від 04.09.2023 року) фізичної особи ОСОБА_1 про закриття провадження, зазначає наступне.

В обґрунтування наданого до суду клопотання, відповідач зазначає, що на час звернення позивача із позовом до господарського суду Харківської області, відповідачем припинено здійснення підприємницької діяльності (Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, 27.10.2022 року 12:04:47, 2004710060001078845, ОСОБА_2 , Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Підстава: власне рішення). Зазначене за твердженнями відповідача підтверджується витягом з ЄДР від 29.08.2023 року, який додано до відзиву на позовну заяву.

Також зазначає, що за змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов`язок щодо виконання укладених нею як фізичною особою підприємцем договорів не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За твердженнями відповідача, останній із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18) зазначає, що наведена норма процесуального права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Суд не приймає вищевикладені посилання відповідача, оскільки вони ґрунтуються на неправильному розумінні, застосуванні норм законодавства та довільному їх тлумаченню, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

При цьому, статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З аналізу вищевикладеного слідує, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому, з огляду на положення частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду із відповідним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.54.0000000187 від 07.04.2021 року укладеного між Акціонерним товариство "Акцент-Банкт" (позивач, банк" та фізичною особою - підприємцем Волковою Яною Анатоліївною (відповідач, позичальник) .

З аналізу змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору №20.54.0000000187 від 07.04.2021 року.

Згідно із частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 8 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

З аналізу вищевикладеного слідує, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18).

У зв`язку із чим, помилковим є посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18 оскільки як вбачається із правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/8729/18 що до господарської юрисдикції належать спори відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Враховуючи вищевикладене, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання (вх. № 23518 від 04.09.2023 року) фізичної особи ОСОБА_1 про закриття провадження.

Керуючись статтями4, 20, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання (вх. № 23518 від 04.09.2023 року) фізичної особи ОСОБА_1 про закриття провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме 06 вересня 2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду, подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвалу підписано 06 вересня2023 року

СуддяО.О. Ємельянова