Рішення № 113238837, 04.09.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/25593/22

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною відмови, стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Житомирської обласної прокуратури, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Житомирської обласної прокуратури щодо невиплати компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період роботи з 15.03.2021 до 27.04.2021;

- стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період роботи з 15.03.2021 до 27.04.2021 в сумі 37173,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відмовив йому у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період роботи з 15.03.2021 до 27.04.2021 в сумі 37173,00 грн. Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

15.12.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.27-30), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказує, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2022 у справі №240/7917/21 позивачу 26.09.2022 нараховано (перераховано) заробітну плату за період з 15.03.2021 по 27.04.2021, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень ст.81 Закону №1697-VII. У той же час чинним законодавством компенсація передбачена у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам нарахованих доходів (стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати"). Оскільки в даному випадку нараховані (перераховані) позивачу кошти були виплачені у період, менший за один календарний місяць, то, на думку відповідача, підстави для виплати компенсації відсутні.

26.12.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.34-35).

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 06.06.2012 по 27.04.2021 позивач працював в органах прокуратури Житомирської області, де з 06.06.2012 по 14.12.2015 перебував на посаді прокурора Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області, з 15.12.2015 по 27.04.2021 на посаді прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області та у зв`язку з початком роботи окружних прокуратур наказом керівника Житомирської обласної прокуратури №192к від 15.03.2021, як прокурора Коростенської місцевої прокуратури закріплено за Коростенською окружною прокуратурою.

Наказом №275к від 23.04.2021 позивача звільнено з вказаної посади та органів прокуратури Житомирської області за власним бажанням з 27.04.2021.

За період роботи з 15.03.2021 по 27.04.2021 відповідач мав здійснити виплату заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», виплату якої фактично здійснив 26.09.2022, однак відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У зв`язку з не проведенням відповідачем на момент звільнення всіх розрахунків, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №240/7917/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2022 у справі №240/7917/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування з 15.03.2021 по 27.04.2021 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру". Зобов`язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 15.03.2021 по 27.04.2021, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

26.09.2022 Житомирська обласна прокуратура на виконання рішення суду у справі №240/7917/21 здійснила виплату позивачу належної суми заробітної плати за період роботи з 15.03.2021 до 27.04.2021, що сторонами не заперечується.

Однак, Житомирська обласна прокуратура відмовила позивачу у здійсненні виплати суми компенсації втрати частини доходу за період не здійснення виплати заробітної плати, з посиланням на те, що виплачена на виконання рішення суду сума заробітної плати не включала в себе даної компенсації, а позов щодо стягнення суми компенсації втрати частини доходів на адресу Житомирської обласної прокуратури не надходив.

Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації згаданого Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2001 №159.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого і органу (особи).

Статтею 2 даного Закону передбачається, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статей 3, 4 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до положень статті 6 зазначеного Закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

У розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата (грошове забезпечення) є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Крім того, пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2001 №159 кореспондуються з положеннями Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Відповідно до пункту 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому суд зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у справі №240/7917/21, яке набрало законної сили 02.03.2022, виконане лише 26.09.2022.

Отже, у даному випадку, нарахування та виплата належних позивачу сум проведена з порушенням місячного строку з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати грошового забезпечення, тому у позивача є право на отримання компенсації втрати частини доходів за невчасне виконання рішення суду у справі №240/7917/21 за період з 02.03.2022 до 26.09.2022.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Житомирської обласної прокуратури на його користь компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період роботи з 15.03.2021 до 27.04.2021 в сумі 37173,00 грн, то у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, адже нарахування компенсації втрати частини доходів наразі не виконано. Обрахунок конкретної суми компенсації втрати частини доходів належить до дискреційних повноважень відповідача, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. Оскільки на момент розгляду справи судом, відповідач не приймав рішення щодо визначення позивачу суми компенсації, то такий спосіб захисту як стягнення визначеної суми, є передчасним.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов частково та стягує судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) про визнання протиправною відмови, стягнення коштів.

Визнати протиправною відмову Житомирської обласної прокуратури у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати.

Зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 02.03.2022 до 26.09.2022, у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за судовим рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 992,40 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін