Рішення № 113227680, 24.08.2023, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/523/23

Провадження №2/472/184/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2023 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

при секретарі Чорній О.В.,

за участю

прокурора Каплун О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області справу за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про конфіскацію земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2023 року керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області В. Денисенко звернулась до Веселинівського районного суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кадастровим номером: 4821783800:03:000:0117, площею 5, 3441 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області; конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кадастровим номером: 4821783800:03:000:0118, площею 1,6451 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області; стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури 3172,55 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову та 1342 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення заяви про забезпечення позову.

Позовні вимоги обгрунтовують тим, що ОСОБА_4 , як громадянину російської федерації, на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації N° 344-р від 28.08.2006 «Про передачу у власність громадянину російської федерації ОСОБА_4 земельної ділянки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Покровської сільської ради» передано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 4821783800:03:000:0117 та 4821783800:03:000:0118 .

Пунктом 3 вказаного Розпорядження встановлено довести до відома громадянина російської федерації ОСОБА_4 про те, що відповідно до п.4 ст.81 Земельного Кодексу України землі сільськогосподарського призначення, передані іноземним громадянам, а також особам без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Після смерті ОСОБА_4 , відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є громадянами російської федерації набули право спільної часткової власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4821783800:03:000:0117 та 4821783800:03:000:0118.

Разом з тим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) при використанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначених земельних ділянок. Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об?єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб?єктами права приватної власності на землю згідно зі ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч.2 ст.81 та інших норм ЗК України, суб?єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до 4.2 ст.81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об?єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об?єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Відповідно до ч.5 ст.22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст.130 ЗК України.

Ухвалою суду від 21.06.2023 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

21.06. 2023 року ухвалою суду забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:0117 та 4821783800:03:000:0118.

Ухвалою суду від 20.07.2023 року закрито підготовче провадження ти призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор Каплун О.А. позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належнимчином повідомленіпро судовийрозгляд справи, що підтверджується оголошенням за веб-адресою: http://court.gov.ua/sudovavlada/sudy/sud1406/gromadyanam/789/.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області належним чином повідомлений про розгляд справи судом, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов:відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив;позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не повідомили суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подали, та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши вступне слово прокурора, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , як громадянину російської федерації, на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації N° 344-р від 28.08.2006 «Про передачу у власність ромадянину російської федерації ОСОБА_4 земельної ділянки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Покровської сільської ради» передано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,99 га, у тому числі N 74 - 5,34 г, N 155 - 1,65 га богарноїріллі згідно з технічною документацією зі складання державних актів на право власності на землю, на підставі якої складено державний акт серії ЯГ N 599781 від 14.03.2007 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821783800:03:000:0117, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3441 га ріллі та державний акт серії ЯГ N 599780від 14.03.2007 на право власності нa земельну ділянку з кадастровим номером 4821783800:03:000:0118, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6451 га ріллі, в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

У подальшому, ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, після смерті ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності N 1-3394, виданого 27.11. 2010 нотаріусом Городецького району Нижньогородської області Готовяхіною Н.Л., набула право власності на 1/2 (одна друга) частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0117 площею 5,3441 га, розташовану на території колишньої Покровської сільської ради Веселинівського району (на теперішній час - Веселинівської селищної ради Вознесенського району) Миколаївської області.

ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, після смерті ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом N 1-3396, виданого 27.11.2010 нотаріусом Городецького району Нижньогородської області Готовяхіною Н.Л., зважаючи на відмову від майна на його користь ОСОБА_1 , набув 2/3 (дві третіх) частки в праві на 1/2 частки в праві спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0117 площею 5,3441 га, розташовану на території колишньої Покровської сільської ради Веселинівського району (на теперішній час - Веселинівської селищної ради Вознесенського району) Миколаївської області.

ОСОБА_3 , який є громадянином російської федерації, після смерті ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом N 1-3396, виданого 27.11.2010 нотаріусом Городецького району Нижньогородської області Готовяхіною Н.Л., набув 1/3 (одна третя) частки в праві на 1/2 частки в праві спільної часткової власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0117 площею 5,3441 га, розташовану на території колишньої Покровської сільської ради Веселинівського району (на теперішній час Веселинівської селищної ради Вознесенського району) Миколаївської області.

Крім того, ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, після смерті ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого 27.11.2010 нотаріусом Городецького району Нижньогородської області Готовяхіною Н.Л., набула право власності на 1/2 частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0118 площею 1,6451 га, розташовану на території колишньої Покровської сільської ради Веселинівського району (на теперішній час - Веселинівської селищної ради Вознесенського району) Миколаївської області.

ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, після смерті ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом No 1-3397, виданого 27.11.2010 нотаріусом Городецького району Нижньогородської області Готовяхіною Н.Л., зважаючи на відмову від майна на його користь ОСОБА_1 , набув 2/3 частки в праві на 1/2 частки в праві спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0118 площею 1,6451 га, розташовану на території колишньої Покровської сільської ради Веселинівського району (на теперішній час - Веселинівської селищної ради Вознесенського району) Миколаївської області.

ОСОБА_3 , який є громадянином російської федерації, після смерті ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом No 1-3397, виданого 27.11.2010 нотаріусом Городецького району Нижньогородської області ОСОБА_6 , набув 1/3 частки в праві на 1/2 частки в праві спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровим номером 4821783800:03:000:0118 площею 1,6451 га, розташовану на території колишньої Покровської сільської ради Веселинівського району (на теперішній час Веселинівської селищної ради Вознесенського району) Миколаївської області.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є громадянами російської федерації (згідно з інформацією УДМС України в Миколаївській області No 4801.5-2462/48.2-23 від 05.04.2023 паспортами громадян України та паспортами громадян України для виїзду за кордон не документувалися), набули право спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0117 площею 5,3441 га та 27.01.2021 зареєстрували у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право спільної часткової власності відповідно на 1/2, 1/3 та 1/6 частки на вказану земельну ділянку (записи про право власності No 40381892, N° 40382095, N° 40382134, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2282507748217) та набули право спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4821783800:03:000:0118 площею 1,6451 га та 25.01.2021 зареєстрували у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право спільної часткової власності відповідно на 1/2, 1/3 та 1/6 частки на вказану земельну ділянку (записи про право власності No 40409327, No 40409369, N° 40409387, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2283859848217).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки площею 1,6451 га та 5,3441 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровими номерами 4821783800:03:000:0117 та 4821783800:03:000:0118, розташованими в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Частиною 5 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на спірні земельні ділянки відповідачі набули 25.01.2021 року та 27.01.2021 року. Але до цього часу вказану земельну ділянку в її частках, належних відповідачам, вони самостійно не відчужили, чим безпідставно порушили річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, ч. 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1., зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене,а такожте,що відповідачі,будучи іноземнимигромадянами,упродовж рокупісля набуттяправа власностіна земельнуділянку дляведення особистогоселянського господарства,що прирівнюєтьсядо земельсільськогосподарського призначеннявідповідно довитягів зДержавного земельногокадастру проземельну ділянкувід 11.04.2023року,з часунабуття прававласності нездійснили їївідчуження,тому усуду єпідстави дляїї конфіскаціїу власністьдержави вособіГоловного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави в особі державного органу у цій справі, то слід врахувати наступне.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідачі порушили визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та як іноземні громадяни не відчужили її упродовж року після набуття права власності. На даний час вони без перешкод використовують спірну земельну ділянку на території України.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у цій справі є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»)

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 і підлягає застосуванню у цій справі.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову сторонами не подане. Тому відсутні підстави для їх скасування.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів в користь позивача процесуальних витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Миколаївською обласною прокуратурою сплачено 3172 грн 55 коп судового збору за подання позовної заяви та 1342 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів у рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.4-13, 81, 82, 89, 133, 141, 158, 264-265, 273, 282,289 ЦПК України, ст. 346, 356 ЦК України, ст. 1, 19, 22, 81, 125, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 38, 39 Закону України "Про міжнародне приватне право", ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", суд

У Х В А Л И В:

Позов КерівникаВознесенської окружноїпрокуратури Миколаївськоїобласті вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уМиколаївській областідо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проконфіскацію земельнихділянок - задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404), земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , з кадастровим номером 4821783800:03:000:0117 площею 5, 3441 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404), земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , з кадастровим номером 4821783800:03:000:0118 площею 1,6451 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048, р/р UA748201720343150001000000340, МФО 820172, Банк ДКСУ м. Київ) 3172 грн 55 коп судового збору за подання позову та 1342 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову в рівних частинах відповідно по 1057, 52 грн. та 447, 33 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текстрішення складено 31серпня 2023року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області С.С. Кучерявенко