Постанова № 11321517, 13.08.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 2-а-168/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Тарасівського радгосп робкоопу

до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі про скасування акту перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Відповідно до адміністративного позову та доповнень до нього Тарасівський радгоспробкооп (надалі-позивач) просить скасувати акт перевірки за дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 18.11.2009р. №001623 та рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі (надалі-відповідач) про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) від 01.12.09р. №0001302300.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки позивача, а викладене в акті перевірки порушення у вигляді незберігання в КОРО пяти щоденних фіскальних звітних чеків не відповідає дійсності, оскільки ревізори самі вилучили ці чеки з КОРО.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених у позові підстав та додатково посилався на недотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності».

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що штраф в сумі 1360 грн. застосований до позивача рішенням від 01.12.09р. №0001302300 за порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді незберігання в КОРО пяти щоденних фіскальних звітних чеків правомірно, порушень порядку проведення 18.11.09р. перевірки позивача не допущено, і просить в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.09р. №0001302300 відповідач застосував до позивача штраф на загальну суму 1360 грн. на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР за порушення пункту 9 ст.3 даного Закону.

Підставою для винесення вказаного рішення стали результати акту перевірки №1364/21/22/23/01770272 від 18.11.2009р. номер бланку 001623, відповідно до якого перевірявся належний позивачу магазин, розташований в смт.Брилівка, вул..Привокзальна,37.

За результатами даної перевірки відповідачем також винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 01.12.09р. №0001312300, яким до позивача застосований штраф у сумі 1000 грн. за роздрібний продаж алкогольних напоїв, за цінами нижчими ніж мінімально встановлені роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, санкція за яке передбачена абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Дане рішення позивачем не оспорюється.

Перевірка проведена податковими ревізорами-інспекторами Прокопенко В.П. та Аркаєвим К.О. на підставі направлення на перевірку №001757/237 від 16.11.09р. та плану проведення перевірок субєктів підприємницької діяльності на листопад 2008 року, затвердженого начальником ДПА у Херсонській області №302 від 21.10.09р..

Порушень порядку проведення вказаної перевірки позивача, які б могли бути підставою для висновку про незаконність перевірки та винесених за її результатами рішень, судом не встановлено.

Обґрунтованими визнає суд посилання відповідача на те, що визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

Суд не приймає до уваги посилання позивача на недотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», оскільки дії податкових органів в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства, законодавства в сфері готівкових розрахунків, правил торгівлі, патентування та ліцензування не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих дій податкових органів та їх посадових осіб здійснюється спеціальним законодавством, зокрема, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо позовних вимог про скасування акту перевірки від 18.11.2009р. №001623 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

За таких обставин суд вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку актів, складених за результатами перевірок.

Обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є ДПІ у Цюрупинському районі по відношенню до позивача, є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесене за результатами проведеної перевірки.

Акт перевірки від 18.11.2009р. №001623 не породжує для позивача певних правових наслідків, а висновки цього акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Такими чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки підлягає закриттю.

Щодо правомірності рішення від 01.12.09р. №0001302300 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 1360 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, на порушення якого посилається відповідач, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

В акті перевірки зазначено, що позивачем не забезпечено зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в КОРО у кількості 5 штук Z-звіти №411, 417, 428, 443, 466 в КОРО відсутні.

Не заперечуючи про того, що вказані в акті перевірки Z-звіти були в КОРО відсутні, представник позивача посилається на те, що вказані фіскальні звітні чеки були вилучені з КОРО самими ревізорами.

Податкові ревізори-інспектори, які проводили перевірку позивача, є посадовими особами ДПА у Херсонській області, перебувають на державній службі, та несуть визначену законодавством відповідальність за вчинення порушень законодавства.

Стверджуючи про вилучення ревізорами з КОРО фіскальних звітних чеків, позивач тим самим вказує на вчинення цими посадовцями злочинних дій, проте позивач не надав суду жодного належного доказу, який би підтвердив такий факт, а також не надав докази звернення до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення ревізорами таких дій.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що викладене в акті перевірки порушення позивачем пункту 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР має місце, підтверджено відповідачем належними доказами, а штрафні санкції за це порушення застосовані до позивача правомірно, у відповідності до положень Закону № 265/95-ВР.

Той факт, що спірним рішення застосована штрафна санкція в сумі 1360 грн., яка розрахована виходячи з чотирьох звітних чеків (4 х 340 = 1360), а не з пяти, як зазначено в акті перевірки, не свідчить про незаконність такого рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування рішення відповідача від 01.12.09р. №0001302300 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки закрити.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 серпня 2010 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 2.11.8