Постанова № 11321399, 12.08.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2010 р.

16 год.10 хв.Справа № 2-а-1238/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Бабкіній О.В., за участю представника позивача Осипової О.В., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 4965,00 грн. - адміністративно-господарських санкцій та 521,25 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач у 2008 році не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, оскільки при нормативі 1 інвалід, не було працевлаштовано жодного, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав: згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2008 році становила 10 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2008 році становила 1 особу, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда. ПП ОСОБА_2, протягом 2008 року не вжито заходів щодо створення робочого місця для інваліда.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З огляду на наведене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач повинен до 16 квітня 2009 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5465,00 грн., які відповідачем своєчасно не сплачено, внаслідок чого нарахована пеня у сумі 521,25 грн. Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 500,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 4965,00 грн. адміністративно-господарські санкції та пеня в сумі 521,25 грн. Дана заборгованість підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 20.10.09 за 2008рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,8, 9, 12,17, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, МФО 352372, р/р НОМЕР_2, банк ХФ АБ "Брокбізнесбанк" код НОМЕР_1) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, пр. 40-річчя Жовтня, 5а, м. Херсон, р/р 31219230700002, банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, код 24104230) адміністративно - господарські санкції в сумі 4965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. та пеню за порушення термінів сплати санкції у розмірі 521 (пятсот двадцять одну) грн. 25 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.11