Постанова № 11320224, 02.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-4194/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання С.А. Даниловій,

за участю представника:

від позивача Кіляров А.В.

від відповідача Галенчук К.М.

Бойко О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ТЕР» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та протиправним податкового повідомлення-рішення №0000452302/0 від 16.04.2010

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ТЕР» (надалі-позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452302/0 від 16.04.2010.

22.07.2010 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій зазначено про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452302/0 від 16.04.2010 та №0000452302/1 від 25.06.2010.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити. Позивач не погоджується із податковими повідомленнями рішеннями №0000452302/0 від 16.04.2010 та №0000452302/1 від 25.06.2010, оскільки вважає вони були винесені на підставі обставин, які не можна вважати встановленими.

В пункті 3.2.2. акту перевірки №727/23/30388823 від 29.03.2010 відповідач стверджує про порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В акті перевірки зазначено, що не встановлено факт відвантаження, отримання, транспортування та зберігання палива (відсутні документи, що підтверджують відвантаження, отримання, транспортування та зберігання).

Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки зазначає, що факт поставки товару (ТС-1) мав місце, що підтверджується видатковою накладною №Ор-0000052 від 06.01.2009, договором поставки нафтопродуктів №1 від 06.01.2009, податковою накладною №100 від 06.01.2009, актом приймання нафтопродуктів та іншими документами.

Позивач з зазначеними висновками акту перевірки, які відображено в п.3.1.1 та п. 3.2.2 розділу 3, стосовно завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2009 року на суму 229 195,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 187 572,00 грн., не згоден.

Позивач вважає, що всі дії щодо придбання товару та включення до податкового кредиту суми по придбанню товару є законним і просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає оскаржувані рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена планова перевірка приватного підприємства «ТЕР» (позивача). Результати перевірки оформлені актом перевірки №727/23/30388823 від 29.03.2010 (далі - «акт перевірки»), яка була проведена за період 01.07.2008 по 31.12.2009. На підставі цього акту було винесене спірне податкове повідомлення-рішення № 0000452302/0 від 16.04.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 281358, 00 грн. (187572,00 грн. основного платежу та 93 786 грн. штрафних санкцій).

Позивач не погоджується із цим податковим повідомленням-рішенням та оскаржував його до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення рішення №0000452302/1 від 25.06.2010.

В акті перевірки та оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що позивачем порушені пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, іш.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

- п.7.2.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг);

- пунктом 7.4.1 ст. 7 цього ж Закону, надається визначення поняттю «податковий кредит»;

- у пункті 7.4.5 ст. 7 Закону «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту);

- пункт 7.5.1 ст. 7 Закону «датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

- пункту 7.7.1 ст. 7 Закону «сума податку, що підлягає (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду».

Аналізуючи надані докази до матеріалів справи та пояснення які були надані у судових засідання судом встановлено, що за перевіряємий період позивач здійснював операції із роздрібної торгівлі пальним на загальну суму 3991 344 грн., що відображено у деклараціях за перевіряємий період.

У судовому засіданні було встановлено, що за перевіряємий період позивач придбав у ТОВ фірми «Орион Ко» нафтопродукти (паливо ТС-1) на загальну суму 1375 170, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 229 195, 00 грн.).

Позивачем до матеріалів справи був наданий договір поставки нафтопродуктів з ТОВ фірмою «Орион Ко» №1 від 06.01.2009, видаткова накладна №Ор-0000052 від 06.01.2009 та податкова накладна №100 від 06.01.2009 на загальну суму 1375170, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 229195, 00 грн.) під час перевірки всі ці документи надавалися позивачем, що підтверджується и актом перевірки (с. 33-34 та рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.06.2010. Таким чином, факт придбання палива є підтвердженим документально.

Згідно п. 4.5. договору №1 від 06.01.2009, який укладений між позивачем та ТОВ фірма «Орион Ко» зазначено, що товар вважається поставленим (переданим) продавцем покупцю з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Цей пункт свідчить про те, що після придбання позивачем товару, переміщення його з місця на місце не передбачалося, а відповідно і товарно-транспортні накладні, про які зазначає в своїх запереченнях відповідач не складаються. Таким чином, судом встановлено, що перевезення товару не відбувалося.

Судом встановлено, після придбання товару позивачем паливо було залишено на відповідальне зберігання в місці його придбання підприємству ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВІС-2», факт передання на зберігання є підтвердженим документально, а саме актом приймання (здачі) нафтопродуктів №1 від 06.01.2009, в якому зазначено найменування товару, а саме паливо для реактивних двигунів марки ТС-1 масою 199,3 т. Придбаний позивачем товар не зберігався на власному складі позивача тому і застосування картки складського обліку матеріалів за формою № М-12, про яку зазначає відповідач, не є потрібним.

Крім того, слід зазначити, що товар який позивач придбав у ТОВ фірми «Орион Ко» був придбаний у ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», що підтверджується копіями накладних №№ 17377 від 26.12.2008,16014 від 27.11.2008, 16769 від 11.12.2008, 16769 від 11.12.2008, 16014, це підтверджує факт відсутності перевезення товару, про що зазначає відповідач.

Слід зазначити, що товар на відповідальному зберіганні обліковувався на субрахунку 281/1 «товар на відповідальному зберіганні на складі зберігання». Рух по рахунку 281 і підтверджує факт оприбуткування палива ТС-1 позивачем.

У звязку із сумнівами відповідача, щодо товарності господарської операції, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було ініційовано провести інвентаризацію (листом №3969/10/23 від 17.03.2010 року ДПІ у Ленінському районі Запоріжжя). В цьому листі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зазначено, що інвентаризація повинна проводитися в межах позапланової виїзної перевірки. Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент перевірки та отримання листа №3969/10/23 від 17.03.2010 «посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата початку та дата закінчення.

Позивач зазначає, що вище наведені документи надані не були, та у судове засідання як докази до матеріалів справи відповідачем не надавалися. Таким чином, суд вважає правомірною відмову позивача, щодо недопущення відповідача до проведення інвентаризації без належно оформлених документів.

Судом також не приймається до уваги під час вирішення спору факт не надання позивачем паспорту №26 на паливо ТС-1 для реактивних двигунів та сертифікат відповідності, бо надання цих документів не передбачено чинним законодавством та ні яким чином не впливає на податковий облік позивача.

Судом був досліджений факт придбання палива ТС-1 ТОВ фірми «Орион Ко», яке є контрагентом позивача, у ТОВ «Запорізька продовольча компанія Смачного», про що зазначено на сторінках 35-37 акту перевірки та про що зазначав відповідач у судовому засіданні.

В акті перевірки (с.36) зазначено, що згідно даних деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість був зроблений відповідачем висновок про те, що

ТОВ фірма «Орион Ко» придбала паливо ТС-1 у ТОВ «Запорізька продовольча компанія «Смачного» , яка згідно картки платника податків 30105942 не мало операцій, що оподатковуються за ставкою 20 %.

Слід зазначити, що зустрічних перевірок відповідачем по перевірці ланцюга поставок не проводилося, документів що підтверджували би цей факт відповідачем суду не надавалися.

Однак, позивач у судове засідання надав документи які спростовують заперечення відповідача щодо придбання ТОВ фірмою «Орион Ко» палива ТС-1 у ТОВ «Запорізька продовольча компанія «Смачного».

У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення в яких зазначив, що таких відносин не було та бути не могло бо ТОВ «Запорізька продовольча компанія «Смачного» є виробником макаронних виробів та до поставки палива для реактивних двигунів марки ТС-1 ніякого відношення не має, та надав суду копії накладних №№ 17377 від 26.12.2008,16014 від 27.11.2008, 16769 від 11.12.2008, 16769 від 11.12.2008, 16014, які підтверджують придбання ТОВ фірма «Орион Ко» у ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» топлива для реактивних двигунів марки ТС-1.

Згідно акту приймання (здачі) нафтопродуктів №1 від 06.01.2009 ТОВ «Югспецсервіс-2» прийняв на відповідне зберігання від позивача паливо для реактивних двигунів марки ТС-1, місце знаходження товару зазначено у акт приймання (здачі) нафтопродуктів від 06.01.2009, це м. Запоріжжя, Шеченківський район, ДП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» вул. Блакитна,4, про що зазначено і в п. 4.2 договору №1 від 06.01.2009 між позивачем та ТОВ фірма «Орион Ко».

Таким чином, факт придбання ТОВ фірма «Орион Ко» палива ТС-1 у ТОВ «Запорізька продовольча компанія «Смачного» не був доведений відповідачем.

Суд приходить до висновку, що порушення пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4.,пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не були доведені відповідачем.

Податкова накладна, що підтверджує вчинення спірної операції, у позивача є і її копія додається до матеріалів справи. Відтак порушення пункту 7.2.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд не вбачає. Не було доведено відповідачем порушення пунктів 7.4.1., 7.4.5. статті 7 цього ж Закону. У пп. 7.4.1 надається визначення поняття «податковий кредит» , а пп. 7.4.5. встановлює порядок включення до складу податкового кредиту та його підтвердження. Що стосується порушення цих пунктів то судом встановлено, що під час перевірки податкова накладна №100 від 06.01.2009 року, сума в якій є предметом спору у даній справі, надавалася позивачем. Не підтвердженим є порушення позивачем пункту 7.5.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бо позивач дотримуючись цієї норми, формував податковий кредит за датою отримання податкової накладної від постачальника.

Частиною 2 статті 71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки відповідача про порушення позивачем порушення пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4.,пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є такими, що суперечать фактичним обставинам та положенням законодавства України. Відтак, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000452302/0 від 16.04.2010 та №0000452302/1 від 25.06.2010.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 08.09.2010.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева