Вирок № 113197774, 28.08.2023, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/24/23

Єдиний унікальний № 742/925/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальні провадженні № 42019271210000070 від 04.04.2019та № 42020270000000057 від 28.07.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Івківці Прилуцького району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого головним інженером КП «Ладан - Послуга» Ладанської селищної ради , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.2 ст.369-2, КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі - Ладанська селищна рада) від 06.11.2015 визнано повноваження селищного голови ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.12, ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади села, розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді Ладанського селищного голови Чернігівської області, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді Ладанського селищного голови, діючи з єдиним умислом, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою привласнення бюджетних коштів Ладанської селищної ради, виділених з місцевого бюджету, склав завідомо неправдиві документи, а саме: 08.02.2019 договір № 15 про надання послуг з розчищення снігу в с. Подище Прилуцького району з ФОП « ОСОБА_9 » та 20.03.2019 договір № 18 про надання послуг з розчищення снігу з ФОП « ОСОБА_9 » в с. Подище та с. Ладан Прилуцького району,достовірно знаючи, що договори виконуватися не будуть.

Зокрема, ОСОБА_10 у договорах № 15 від 08.02.2019 та № 18 від 20.03.2019 у графі «Підрядник» поряд із записом « ОСОБА_9 » власноручно поставив підпис від імені ОСОБА_9 та графі «Замовник» власноручно поставив свій підпис і відтиск офіційної печатки «Ладанська селищна рада» Ідентифікаційний код 044124949», що підтверджується висновком експерта № 1559-1563/21-24 від 26.03.2021, тим самим засвідчив документи, які містять завідомо недостовірну інформацію про послуги, які не будуть надані.

У подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на привласнення бюджетних коштів, достовірно знаючи, що роботи за договорами № 15 від 08.02.2019 та № 18 від 20.03.2019 з надання послуг Підрядником не виконувалися, 08.02.2019 та 20.03.2019 склав та видав офіційні документи, до яких вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в акті надання послуг № 15 від 08.02.2019 до договору № 15 від 08.02.2019 та у акті надання послуг № 18 від 20.03.2019 до договору № 18 від 20.03.2019 в графах «Від Замовника» власноручно поставив свій підпис і відтиск офіційної печатки «Ладанська селищна рада» Ідентифікаційний код 044124949» та у графах «Затверджую» та «Від Підрядника» поряд із записом « ОСОБА_9 » власноручно поставив підпис від імені ОСОБА_9 , що підтверджується висновками експертів №553-561/21-24 від 24.02.2021 та № 1559-1563/21-24 від 26.03.2021, тим самим засвідчив документи, які містять завідомо недостовірну інформацію про надані послуги по вказаним роботам, надавши їм статус офіційних.

Відповідно до п.2.1 договору Замовник зобов`язується прийняти належним чином надану послугу і в разі відсутності допущених відступів від умов цього договору або інших недоліків, підписати Акт приймання-передачі виконаної роботи в 10-денний строк з дня подання йому Підрядником названого документа.

На підставі актів про надання послуг №15 від 08.02.2019 та №18 від 20.03.2019, які містять завідомо неправдиві відомості про обсяги та вартість виконаних робіт, Ладанською селищною радою грошовими переказами у безготівковій формі, за рахунок коштів місцевого бюджету здійснено перерахування грошей у сумі 20 000 грн. та 17 500 грн. на розрахунковий рахунок ФОП « ОСОБА_9 » № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями №147 від 12.02.2019 та №284 від 22.03.2019, які в подальшому були переведені в готівку та привласнені ОСОБА_4 в загальній сумі 37500 грн., внаслідок чого Ладанській селищній раді відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19/125-21/272-ЕК від 26.01.2021 заподіяно збитків на суму 37 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи та привласнив бюджетні кошти виділені з місцевого бюджету Ладанської селищної ради на розчищення снігу в с.Подище та с.Ладан Прилуцького району на загальну суму 37 500,00 грн.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи Ладанським селищним головою, згідно з пунктами 2.3, 2.6, 2.17 посадової інструкції № 1 Ладанського селищного голови, затвердженої рішенням першої сесії сьомого скликання Ладанської селищної ради від 06.11.2015, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій і головує на пленарних засіданнях селищної ради.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді Ладанського селищного голови, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функцій та в силу положень п.1 примітки до ст.364 та примітки до ст.369-2 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону, вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до пунктів «а», «б», «д» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою.

Згідно з пунктом «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До Ладанської селищної ради 04.09.2020 надійшла заява від ОСОБА_11 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт.Ладан Прилуцького району Чернігівської області з метою подальшої її передачі у приватну власність.

Отримавши вказану заяву, у невстановлених досудовим слідством часі та місці у Ладанського селищного голови ОСОБА_4 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 за вплив на депутатів, землевпорядника ОСОБА_12 , підписання та видачу рішення Ладанської селищної ради при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в адміністративних межах смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, яке є необхідним для виготовлення землевпорядної документації з метою подальшої передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_11 .

Реалізуючи злочинний умисел, 05.11.2020 о 16 год. 09 хв, Ладанський селищний голова ОСОБА_13 , перебуваючи в автомобілі марки Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився поблизу адміністративної будівлі Ладанської селищної ради за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 77, літ. А, висловив ОСОБА_11 вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 500 доларів США за видачу рішення Ладанської селищної ради щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в адміністративних межах смт.Ладан Прилуцького району Чернігівської області, яке є необхідним для виготовлення землевпорядної документації з метою подальшої передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_11 , зазначивши, що грошові кошти необхідно передати йому особисто.

З метою подальшої реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, 10.11.2020 о 09 год. 52 хв. Ладанський селищний голова ОСОБА_4 , перебуваючи поряд із адміністративною будівлею Ладанської селищної ради за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Ладан, вул.Миру, буд.77, літ.А, зустрівся з ОСОБА_11 .

Під час зустрічі, 10.11.2020 о 09 год. 56 хв., Ладанський селищний голова ОСОБА_4 , перебуваючи в автомобілі марки Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився поблизу адміністративної будівлі Ладанської селищної ради за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Ладан, вул. Миру, буд. 77, літ. А, у ході розмови на свою усну вимогу одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 14 055,8 грн, за підписання та видачу рішення Ладанської селищної ради від 08.09.2020 № 15 про надання дозволу ОСОБА_11 на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою смт Ладан для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,10 га, після чого передав ОСОБА_11 вказане рішення.

У судовому засіданні ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України визнав повністю та підтвердив розтрату бюджетних коштів на суму 37500,00 грн. У скоєному розкаюється, просить пом`якшити покарання, зобов`язується відшкодувати заподіяну шкоду, та за ч.1 ст.366 КК України - закрити провадження та звільнити його від відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Після роз`яснення судом вимог ч.3 ст.349 КПК України прокурор висловив думку, проти чого не заперечують учасники судового провадження не досліджувати матеріали провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст.191 КК України, а тому суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, так як такі ніким не оспорюються.

Згідно ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2023 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та провадження № 42019271210000070 від 04.04.2019 стосовно ОСОБА_4 у цій частині обвинувачення закрито (т.3 а.п.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину за статтею 368 КК України не визнав і пояснив, що 10.11.2020 отримав від Пустовойта 500 дол. США при передачі рішення сесії про надання земельної ділянки, про що вів з ним розмову 05.11.2020, та тоді ж не віддав йому рішення, бо він не приніс йому гроші. ОСОБА_14 неодноразово провокував його щоб віддячити, дати гроші. Обвинувачений вказує, що рішення по землі було прийняте сесією незалежно від нього ще 08.09.2020, тобто до розмови про отримання грошових коштів за це. Тому, він не вчиняв дій з використанням свого службового становища. ОСОБА_11 міг отримати вказане вище рішення сесії і без нього. Визнає, що заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману, але заперечує наявність складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Просить пом`якшити покарання та без реального позбавлення волі.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченого, його вина в кримінальному правопорушенні підтверджується показами, допитаних у судовому засіданні свідків.

Так, свідок ОСОБА_11 в суді підтвердив, що останній мав намір відкрити газову заправку на території смт.Ладан. Тому, в липні 2020 року звернувся до сільського голови ОСОБА_4 з питанням отримання з цією метою земельної ділянки на території селища. В ході розмови останній став вимагати за це неправомірну вигоду, після чого свідок звернувся до правоохоронних органів. У подальшому був залучений до конфіденційного співробітництва та виконував завдання поліції та для документування протиправної діяльності ОСОБА_4 20.08.20 за домовленістю з обвинуваченим спілкувався з землевпорядником Ладанської селищної ради, яка підбирала підходящу вільну земельну ділянку. Після чого, було написано заяву до сесії. 05.11.2020 під час особистої зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що рішення про надання йому (свідку) земельної ділянки вже готове, та висловив вимогу передати за видачу цього рішення 500 дол. США. Після того, як свідок сказав, що не має при собі таких грошей, ОСОБА_4 сказав, що не віддасть рішення. Та віддасть його коли свідок привезе гроші. 10.11.2020 при черговій зустрічі передав обвинуваченому раніше обумовлені 500 дол. США за що той передав підписане ним рішення сесії від 08.09.20 про надання земельної ділянки у власність.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердила, що в 2020 році працювала землевпорядником Ладанської селищної ради. В кінці літа чи на початку осені того року її керівник - ОСОБА_4 завів у кабінет ОСОБА_11 та попросив знайти йому підходящу вільну земельну ділянку для отримання під газову заправку. З часом вона знайшла таку ділянку, що раніше належала, особі, яка вже не бажала нею користуватись. Після чого, на сесії 08.09.2020 було написано 2 заяви: від імені попередньої користувачки про відмову від ділянки, та від імені ОСОБА_11 про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання у власність. Обидві заяви сесією були розглянуті та задоволені. Особисто їй ОСОБА_11 грошей не пропонував. Також від людини, яка відмовилася від земельної ділянки на користь ОСОБА_11 ніяких вимог про дачу 10 тис. грн. не було.

Крім часткового визнання своєї вини ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, винуватість останнього також доводиться наданими стороною обвинувачення доказами та процесуальними документами (рішеннями) на підтвердження правомірності отримання таких доказів, які були досліджені судом в судовому засіданні, а саме:

протоколом про прийняття усної заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 від 28.07.2020 встановлено, що ОСОБА_11 звернувся до УСР в Чернігівській області, у якій повідомив, що в середині червня 2020 року голова Ладанської селищної ради ОСОБА_4 під час спілкування повідомив про необхідність надати йому неправомірну вигоду в сумі 1 (однієї) тисячі доларів США за видачу відповідного рішення щодо надання земельної ділянки у власність в межах населеного пункту смт.Ладан При луцького району Чернігівської області, тобто про вимагання неправомірної вигоди (т.1 а.п.180-182);

відповідно до витягу з ЄРДР № 42020270000000057 від 28 липня 2020 року за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за фактом вимагання неправомірної вигоди посадовою особою місцевого самоврядування - ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.п.176);

протоколами огляду (з додатками) грошових коштів у сумі 500 доларів США, які добровільно надав свідок ОСОБА_11 - п`ять банкнот номіналом 100 доларів США кожна (надавши згоду на конфіденційне співробітництво; їх помітки та вручення свідку ОСОБА_11 (т.1 а.п.189-197);

протоколом обшуку від 10.11.2020, що проведений на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.11.2020 (переглянутого в суді відеозапису проведення такого) зафіксовано, що у службовому кабінеті голови Ладанської селищної ради у присутності понятих проведено обшук, який фіксувався на відео, під час якого вилучено документи, які стосуються оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_11 ; документи щодо призначення ОСОБА_4 на посаду селищного голови, його посадових інструкцій, документів з вільними зразками підписів та печаток Ладанської селищної ради, вилучення комп`ютерної техніки (т.1 а.п. 198-208);

документами щодо зайняття обвинуваченим посади Ладанського селищного голови станом на час вчинення інкримінованих йому злочинів, посадовими обов`язками Ладанського селищного голови (т.1 а.п. 209-214);

заявою ОСОБА_15 про відмову від земельної ділянки (т.2 а.п.74);

рішенням сесії від 08.09.2020 про надання земельної ділянки ОСОБА_11 (т.2 а.п.75);

оригіналом заяви від імені ОСОБА_11 від 04.09.2020 (без підпису), адресованої сесії Ладанської селищній раді про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та відповідне рішення 47 сесії 7 скликання №15 від 08 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_11 , підписане селищним головою ОСОБА_4 . Рішення підлягало оприлюдненню шляхом розміщення на інформаційному стенді ради та на веб-сайті (т.1 а.п.215-216);

згідно протоколу 47 сесії 7 скликання селищної ради від 08.09.2020, коли після заслуховування землевпорядника ОСОБА_12 одноголосно вирішили надати дозвіл ОСОБА_11 на розробку проекту відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі її у власність (т.1 а.п.238-246);

вилучені речі та документи відповідною постановою слідчого від 11.11.2020 визнані речовими доказами (т.1 а.п 248-249);

протоколом обшуку від 10.11.2020, що проведений на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.11.2020 зафіксовано, що проведено обшук транспортного засобу марки MITSUBISHI моделі LANCER 1.6, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 . Проте, відповідні документи та речі знайдені не були (т.2 а.п.1-3, 10-16);

відповідною постановою слідчого від 10.11.2020 вказаний автомобіль визнано речовим доказом і ухвалою слідчого судді від 12.11.2020 на такий накладено арешт (т.2 а.п. 18, 22);

згідно протоколу затримання (з додатками) особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10 листопада 2020 року, ОСОБА_4 фактично затримано о 09 год 57 хв після вчинення злочину. Підставою затримання зазначено - особу затримали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; протокол складено о 21 год 00 хв у присутності адвокатів: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (т.2 а.п.23-28);

протоколом освідування особи від 10 листопада 2020 року, проведеного на підставі постанови прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури від 10.11.2020 та відтвореним у судовому засіданні відеозаписом вказаної слідчої дії встановлено, що в ході освідування ОСОБА_4 у присутності понятих за допомогою пристрою ультрафіолетового освітлення на долонях, пальцях обох рук виявлено світіння жовто-зеленого кольору. Після чого за допомогою марлевих серветок взято змиви з правої та лівої долонь та пальців обох рук, які поміщено в зіп-пакети (т.2 а.п. 35-38);

протоколом огляду місця події від 10.11.2020 встановлено, що оглядається ділянка місцевості поряд із будинком АДРЕСА_2 , де виявлено грошові банкноти - долари США в згорнутому вигляді, які оглянуто, перераховано, та їх загальна сума складає 500 доларів США, які складаються з 5 купюр номіналом по 100 дол США з відповідними ідентифікаційними номерами. У подальшому, з використанням детектора валют під дією ультрафіолетового випромінювання на даних грошових банкнотах було виявлено частки речовини, які мають світіння жовто-зеленого кольору. Грошові кошти поміщено до паперового конверту та опечатано (т.2 а.п. 41-42).

висновком експертизи № 1122 (х) від 15.12.2020 на п`яти грошових купюрах номіналом по 100 доларів США з відповідними серійними номерами виявлена наявність люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору). На марлевих тампонах зі змивами з рук ОСОБА_4 слідів люмінофорів не виявлено. Проте, спеціальна хімічна речовина виявлена на вищевказаних грошових купюрах і має спільну родову належність з речовиною з контрольного зразку помітки грошових купюр (т.2 а.п. 94-100);

висновком експертизи № 53-44/20-24 від 03.12.2020, згідно якого відтиск печатки на рішенні сесії Ладанської селищної ради від 08.09.2020 нанесений печаткою, що перебувала у користуванні Ладанського селищного голови (т.2 а.п.108-11);

висновком почеркознавчоїекспертизи № СЕ - 19/125-20/11779-ПЧ від 14.12.2020, згідно якої підпис на оригіналі рішення сесії про надання земельної ділянки ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_4 (т.2 а.п.149-155);

постановою слідчого від 26.08.2020 постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, до проведення негласної слідчої дії залучено заявника ОСОБА_11 , який надав свою згоду на конфіденційне співробітництво, під час контролю за вчиненням злочину під час вимагання у нього селищним головою ОСОБА_4 1000 доларів США за видачу рішення про власність земельної ділянки (т.2 а.п.175-177);

ухвалами слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року №3642т, №3643т, №3644т, №3645т дозволено здійснювати заходи на аудіо-, відео контроль осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_11 їх розмов або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних із їх діяльністю або місцем перебування та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентським номером НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_4 та з абонентським номером НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_11 , терміном дії ухвали до 12 жовтня 2020 року (т.2 а.п. 181-182, 194-195, 204-205, 216-217);

дорученням слідчого № 2247т від 12.08.2020 начальнику УСР в Чернігівській області ДСР НП України доручено провести негласні слідчі (розшукові) дії, що зазначені в ухвалах слідчого судді Чернігівського апеляційного суду та контроль за вчиненням злочину із залученням до конфіденційного співробітництва згідно постанови слідчого від 26.08.2020 (т.2 а.п. 176, 183);

протоколами про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи, згідно яких зафіксовано зустріч 05.11.2020 між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , в ході якої останній вимагав 500 доларів США за видачу рішення сесії. При цьому вказав, що віддасть рішення, коли отримає гроші. Також зафіксована зустріч між цими ж особами 10.11.2020, коли відбулася передача грошових коштів саме за передання ОСОБА_4 вказаного рішення сесії. Після чого відбувається затримання поліцією обвинуваченого (т.2 а.п. 239-245, 248-251);

протоколами про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи, згідно яких зафіксовано розмови між обвинуваченим і ОСОБА_11 за 14.08.2020 (т.2 а.п.187-189); за 07.09.2020 (т.2 а.п.196-199, 218-221); за 02.09.2020 (т.2 а.с. 208-21). Де відбувались розмови з приводу деталей оформлення земельної ділянки для використання ОСОБА_11 під газову заправну станцію;

ухвалами слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року №4832т, №4833т, №4834т, №4835т дозволено продовжити здійснювати заходи на аудіо-, відео контроль осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_11 їх розмов або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних із їх діяльністю або місцем перебування та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентським номером НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_4 та з абонентським номером НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_11 , терміном дії ухвали до 12 грудня 2020 року (т.2 а.п. 230-231, 237-238, т.3 а.п.11-12, 23-24);

протоколами про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи, згідно яких зафіксовано телефонні розмови між обвинуваченим і ОСОБА_11 за 02.11.2020 в ході якої ОСОБА_4 домовляється про їх особисту зустріч; за 05.11.2020 між ними коли ОСОБА_11 повідомляє, що знаходиться біля приміщення сільської ради та ОСОБА_4 просить його дочекатись (т.3 а.п. 14-18, 25-28).

Досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними доказами, оскільки вони підтверджують подію злочину, за встановлених судом обставин та винуватість обвинуваченого у його вчиненні, а також оцінює як достовірні, оскільки підстав сумніватися у їх правдивості судом не встановлено, допустимі, оскільки здобуті з дотриманням відповідної процедури.

Позиція сторони захисту щодо недопустимості доказів, унаслідок провокації злочину.

Сторона захисту вважає обвинуваченого невинуватим в інкримінованому йому злочину, з огляду на те, що мала місце провокація злочину, а тому докази, здобуті з порушенням норм чинного законодавства та є недопустимими.

Отже, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 викрито в результаті проведення стосовно нього синхронізованого комплексу НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо- та відео контролю особи.

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин та проводиться, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту (п.3 ч.1 ст.271 КПК).

На переконання суду, заява сторони захисту про провокацію злочину носить явно суперечливий характер. Така суперечність полягає у висуненні захистом двох взаємовиключних версій, перша з яких вказувала на те, що щодо обвинуваченого мала місце провокація вчинення злочину, а друга зводилась до того, що ОСОБА_4 не висловлював ОСОБА_11 пропозицію про надання неправомірної вигоди.

Суд зазначає, що такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо провокації злочину. До такого висновку суд доходить з огляду на практику ЄСПЛ, яку суд має застосовувати згідно з ч.5 ст.9 КПК.

Так у справі «Берлізев проти України», відхиляючи скаргу заявника як явно необґрунтовану ЄСПЛ зазначив, що вважає непослідовними посилання заявника, який заперечував, що він вчинив злочин і одночасно скаржився на те, що він був втягнутий у цей злочин. Захист проти провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає, що діяння, у вчиненні якого його звинувачують, було вчинено, але стверджує, що це відбулось внаслідок незаконного підбурювання зі сторони поліції. Однак, як вбачається з пояснень заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочинної діяльності, що на думку Суду, позбавляло його можливості висувати доводи щодо агента-провокатора (п.п.46, 47 рішення від 08 липня 2021 року).

Процедура перевірки заяв про провокацію КПК не передбачена. Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК), якою, зокрема, вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів, які дозволяють встановити відмінність провокації на вчинення злочину, що суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (рішення у справах «Чохонелідзе проти Грузії»; «Раманаускаса проти Литви (№ 2)»; «Матановіч проти Хорватії»).

Суд, на підставі доводів сторони захисту, які наводились нею під час дослідження доказів та в судових дебатах, дійшов висновку, що стороною захисту заперечується що обвинувачений ОСОБА_4 висловлював ОСОБА_11 вимогу надання неправомірної вигоди, та що він отримав таку неправомірну вигоду за вчинення ним в його інтересах дій з використанням службового становища.

Оцінюючи доводи сторони захисту стосовно провокації, суд виходить із того, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (ч.3 ст.271 КПК).

На підставі досліджених, проаналізованих та співставлених між собою доказів суд вважає, що не заслуговують на увагу посилання сторони захисту на те, що відбулась провокація злочину.

Суду не надано жодних доказів, які б породжували об`єктивні побоювання з приводу того, що ОСОБА_11 міг мати які-небудь приховані мотиви щодо безпідставного повідомлення неправдивих даних щодо ОСОБА_4 .

У свою чергу сам обвинувачений у суді підтвердив, що він отримав від ОСОБА_11 500 доларів США, як вдячність за видачу рішення про надання земельної ділянки у власність, при цьому не віддавав заявнику таке рішення поки ОСОБА_11 не передав йому гроші. Також вказує, що заволодів такими грошима шляхом обману, а не вимагання.

У суду не виникає жодних обґрунтованих сумнівів, що як ОСОБА_11 так і ОСОБА_4 усвідомлювали протиправність дій останнього, а саме, що ОСОБА_4 не мав права на передані йому кошти, оскільки земельна ділянка, в межах законодавчо визначеної норми, надаються громадянам у власність безоплатно.

Мотиви Суду щодо доведеності обвинувачення за встановлених судом обставин.

Дослідивши вищенаведені докази, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_4 мав намір отримати неправомірну вигоду, оскільки рішення Ладанської селищної ради особисто передавав ОСОБА_11 вже після передачі йому грошей, хоча ні чинним законодавством, ні відповідним регламентом ради не передбачено такого обов`язку у селищного голови, а характер його спілкування із ОСОБА_11 свідчить про певний зв`язок у побудові домовленостей між ними.

При цьому, на підставі досліджених судом доказів не встановлено відмови ОСОБА_4 від контакту із ОСОБА_11 , а навпаки його заохочення. Так, будучи селищним головою, він надавав особисті консультації, залучив до цього землевпорядника ради ОСОБА_18 , якій надав відповідні розпорядження з приводу допомогти підшукати ОСОБА_11 підходящу земельну ділянку. Така поведінка, на переконання суду, свідчить про наміри обвинуваченого до вчинення неправомірних дій, які не залежали лише від дій ОСОБА_11 .

Крім того, національне законодавство містить положення, які покликані убезпечити осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від провокації підкупу та унеможливлення реалізації такого.

Так, відповідно до ст.24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Обвинувачений, будучи селищним головою, був обізнаний із таким механізмом і зазначеними обов`язками, ним не скористався, під час неодноразового спілкування з ОСОБА_11 .

ОСОБА_4 не тільки не вчинив жодних дій, визначених ст.24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, але й одержав неправомірну вигоду.

У силу ст.337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 невірно кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище з огляду на наступне.

Відповідно до Примітки до ст.364-1 КК України у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

ОСОБА_4 обраний на посаду Ладанського селищного голови, склав присягу та вступив на посаду, що підтверджується рішенням І сесії 7 скликання Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (т.1 а.п.209).

Статтею 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено повноваження сільського, селищного, міського голови. Посадовою інструкцією селищного голови Ладанської селищної ради, з якою останній особисто ознайомлений, визначено повноваження та функціональні обов`язки селищного голови, до яких віднесено, в тому числі: організовувати роботу ради та її виконавчого комітету, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесії ради і головувати на пленарних засіданнях ради; підписувати прийняті радою рішення (т1 а.п. 210-214).

Частинами 1, 2 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст.123 Земельного кодексу України).

Згідно ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 6 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Диспозицією ч.3 ст.368 КК України передбачена відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди з використанням влади або службового становища, а не за сприяння у вирішенні тих чи інших питань. За нормативним визначенням суб`єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК України, є службова особа. Однак особа має статус службової не у зв`язку з наявністю певних повноважень взагалі, а наявність чи відсутність такого статусу визначається щодо конкретних вчинюваних дій. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України №5-109кс-15 від 08.10.2015 року.

Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 як Ладанський селищний голова Прилуцького району Чернігівської області, не був наділений владою і не використовував службового становища з метою одноособового вирішення порушеного ОСОБА_11 питання - прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності, оскільки вирішення вказаного питання віднесено до повноважень депутатів Ладанської селищної ради, тобто відповідне рішення приймається колегіальним органом.

Суд зауважує, що Верховний Суд у контексті різних видів фактичних обставин справи неодноразово зазначав про те, що, за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у ст. 368 КК, представник влади, одним із яких є керівник органу місцевого самоврядування, не вправі одержувати будь-яку винагороду у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Вказане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, зокрема голові міської чи сільської ради, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку має останній, та його переконаність у тому, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.

Подібний висновок міститься також і у Постанові Верховного Суду від 1 вересня 2021 року (справа № 462/6084/18 провадження № 51-824 км21).

Органом досудового розслідування не надано суду жодних об`єктивних доказів, що Ладанський селищний голова ОСОБА_4 поставив вимогу ОСОБА_11 (викривачу) надати йому неправомірну вигоду, в т.ч. за прийняття селищною радою відповідного рішення, на яке сподівався ОСОБА_11 .

Також у суді доведено, що ініціатором телефонних дзвінків, під час яких відбувалася комунікація між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо прийняття відповідних рішень виступав саме викривач.

Суд зазначає, що у рішенні № 3-р(іі)/2022 від 08 червня 2022 року за конституційною скаргою щодо відповідності конституції України (конституційності) п.4 ч.1 ст.284 КПК України (справа щодо презумпції невинуватості) Конституційний Суд України зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Вирішальним у наведеному посиланні є висновок про те, що сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості саме під час надання оцінки зібраним по справі доказам.

Отже, з огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, суд зазначає, що ОСОБА_11 не мав перешкод для звернення до Ладанської селищної ради із заявою для отримання земельної ділянки у власність із земель комунальної власності. Разом з тим, звертаючись до селищного голови ОСОБА_11 знав, що останній є найвищою посадовою особою даної громади, головує на пленарних засіданнях ради, наділений повноваженнями по скликанню сесії ради та формуванню порядку денного, що є загальнодоступною інформацією, а тому може сприяти включенню питання про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою до порядку денного на розгляд ради, а також, як депутат даної ради, може мати вплив на прийняття іншими депутатами рішення в його інтересах. Саме тому, ОСОБА_11 звернувся безпосередньо до сільського голови, а не подав заяву через загальний відділ ради, як це встановлено Регламентом роботи сільської ради.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к) зазначив, що зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (не підпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.

Суд зазначає, що депутати селищної ради не перебувають в службовій залежності селищного голови, за наявності підстав, можуть висловити недовіру голові, що є загальнодоступною інформацією, а тому в ОСОБА_11 не було достатніх підстав для беззастережного переконання, що його мети (отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою) буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_11 допускав, що, завдяки займаній посаді, службовому авторитету, зв`язкам із депутатами, селищний голова ОСОБА_4 міг вплинути на прийняття такого рішення на його користь.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі №742/642/18 стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим.

Тому, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу кримінального правопорушення - як тих, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону, оскільки відсутність будь-якого із елементів складу злочину виключають злочин як такий.

Також, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 жовтня 2021 у справі № 712/2374/18, відповідно до якого використанням влади чи службового становища (у контексті ст.368 КК України) є вчинення дій, зумовлених покладеними на службову особу обов`язками з виконання відповідних функцій, їх застосування всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі. Дії, які згідно із обвинувальним актом вчиняв ОСОБА_4 для отримання неправомірної вигоди, перебувають поза межами його службової компетенції, що виключає вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Таким чином, запропонована стороною обвинувачення кваліфікація є невірною та в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У той же час, судом установлено, що ОСОБА_4 отримав для себе від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США за вплив на прийняття рішення депутатами, (землевпорядника) Ладанської селищної ради, як особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування до повноважень яких відноситься вирішення питань про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки на території Ладанської селищної ради.

За таких обставин, враховуючи встановлені фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_4 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, тому його дії слід перекваліфікувати за вказаною нормою як зловживання впливом, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Умисні дії обвинуваченого селищного голови ОСОБА_4 в частині привласнення бюджетних коштів Ладанської селищної ради в сумі 37500,00 грн, виділених на розчищення снігу в с.Подище та смт.Ладан правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч.2 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, під час судового не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд також враховує те, що він вчинив нетяжкі злочини; особу винного, який має постійне місце проживання, сім`ю, на час вчинення злочинів мав на утриманні неповнолітню дитину та зайнятий суспільно-корисною працею - офіційно працевлаштований, за якими виключно позитивно характеризується (т.1 а.п.78, т.2 а.п. 160-161, 169, т.3 а.п.72-74, 78), вперше притягується до кримінальної відповідальності (т.2 а.п. 162), не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога (т.2 а.п. 165-168, т.3 а.п.76-77), має батьків - пенсіонерів (т.3 а.п. 80).

При призначенні міри покарання суд виходить із того, що одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст.8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Стаття 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.50 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи вищевикладені обставини, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покараннясуд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів міра покарання обвинуваченому повинна бути обрана у межах санкцій інкримінованих статей у виді реального позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, яке буде необхідним, справедливим, достатнім та призначене в межах, встановлених у санкціях ч.2 ст.191 та ч.2 ст.369-2 КК України з урахуванням Загальної частини КК України і зокрема обставин, передбачених ст.65 КК України.

Згідно вимог ст.1166 ЦК України заподіяна шкода відшкодовується винною особою, тобто обвинуваченим ОСОБА_4 .

Згідно ст.ст. 127, 128 КПК України задовольнити цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, завданої Ладанській селищній раді шляхом стягнення з обвинуваченого - 36132,00 грн (37500,00 грн - 1368,00 грн).

Процесуальні витрати, пов"язані із залученням експертів підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави в розмірі - 39226,06 грн (3922,80 + 8580,60 + 5148,30 + 7354,80 + 5720,40 + 1307,60 + 3922,56 + 3269,00) - т.1 а.п.91, 96, 107, 115, 129, т.2 а.п.93, 116, 148.

Згідно ухвал слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.11.2020 накладено арешти на: автомобіль марки MITSUBISHI моделі LANCER 1.6, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (зберігається на штраф майданчику Прилуцького РВП); грошові кошти в сумі 1368 грн; мобільний телефон Apple Iphone 7, чорного кольору із дрібними подряпинами IMEI: НОМЕР_6 із сім-картою ПАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон Nokia X2-02 із IMEI1: НОМЕР_7 IMEI2: НОМЕР_8 чорного кольору із сім-картою ПАТ «ВФ Україна» із цифрами НОМЕР_9 ; мобільний телефон Nokia 610 із IMEI: НОМЕР_10 чорного кольору; сім-карта із тримачем ТОВ «лайфселл» із номером НОМЕР_11 та цифрами НОМЕР_12 ; тримач для сім-карти ПАТ «ВФ України» із номером НОМЕР_13 (т.2 а.п. 22, 32, т.1 а.п. 250).

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України накладені арешти підлягають скасуванню.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України (т.1 а.п. 252).

Документи - карти пам`яті з відеозаписом слідчих дій залишити в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.п.18, 28-30, 38-40, 43-45, 191, 201, 213, 223, 247, т.3 а.п.20, 30).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-371, 374, 615 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим та призначити покарання за:

ч.2 ст.191 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки;

ч.2 ст.369-2 КК України - 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2-х (двох) років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки.

Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Скасувати арешти з автомобіля марки MITSUBISHI моделі LANCER 1.6, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 ; мобільного телефону Apple Iphone 7, чорного кольору із дрібними подряпинами IMEI: НОМЕР_6 із сім-картою ПАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_4 ; мобільного телефону Nokia X2-02 із IMEI1: НОМЕР_7 IMEI2: НОМЕР_8 чорного кольору із сім-картою ПАТ «ВФ Україна» із цифрами НОМЕР_9 ; мобільного телефону Nokia 610 із IMEI: НОМЕР_10 чорного кольору; сім-карти із тримачем ТОВ «лайфселл» із номером НОМЕР_11 та цифрами НОМЕР_12 ; тримача для сім-карти ПАТ «ВФ України» із номером НОМЕР_13 , накладені ухвалами слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.11.2020 та повернути таке майно власнику - ОСОБА_4 (т.2 а.п.19-22, т.1 а.п.250-252).

Скасувати арешт з грошових коштів у сумі 1368,00 грн, які знаходяться на депозитному рахунку ГУНП в Чернігівській області згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 387 від 16.12.2020 та зарахувати їх шляхом перерахування на користь Ладанської селищної ради Чернігівської області (р/р UA 198999980314000535000025723, Прилуцьке УДКСУ у Чернігівській області , код /ТГ с-ще Ладан/ 21080500, код отримувача: 37972475, ЄРДПОУ 04412449) у рахунок частково відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням (т.2 а.п.33-34).

Позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Ладанської селищної ради Чернігівської області (р/р UA 198999980314000535000025723, Прилуцьке УДКСУ у Чернігівській області , код /ТГ с-ще Ладан/ 21080500, код отримувача: 37972475, ЄРДПОУ 04412449) - 36132,00 грн в рахунок відшкодування збитків, завданим кримінальним правопорушенням.

Речові докази - 500 доларів США, які зберігаються в сейфі сховища Чернігівського РУ ПАТ КБ «Приватбанк» - повернути власнику ОСОБА_11 (квитанція 000090) - т.1 а.п.189-193, т.2 а.п.48).

Речові докази - марлеві тампони зі змивами з рук, зразок спеціальної хімречовини та контрольний зразок марлевої тканини - знищити (т.1 а.п.252).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 39226,06 грн, - витрат за проведення судових експертиз.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередньою - застава.

У строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати час перебування його під вартою у період з 10.11.2020 по 13.11.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі згідно ч.5 ст.72 КК України (т.2 а.п. 23, 59-61).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.

Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору, направити потерпілій.

Суддя ОСОБА_1